415/3091/15-п
3/415/392/15
ПОСТАНОВА
Іменем України
15.05.15 року місто Лисичанськ
Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Грибанова Л.О., розглянувши адміністративний матеріал, наданий Військовою частиною польова пошта В3720, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Петропавлівка Братського району Миколаївської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, навідника КПВТ 4 АЕМДР 2 АЕМДБ Військової частини польова пошта В3720, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_3,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-20 ч.3 КУпАП,
встановила:
10 травня 2015 року, в денний час, правопорушник ОСОБА_1, будучи призваним з 09 лютого 2015 року, на підставі Указу Президента України за №15/2015 від 14 січня 2015 року, на військову службу по мобілізації, та, являючись навідником КПВТ 4 АЕМДР 2 АЕМДБ Військової частини польова пошта В3720, і, відповідно, військовослужбовцем, будучи особою, яку протягом року, а саме, 21 квітня 2015 року, було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачене ст.172-20 ч.1 КУпАП, зокрема, виконання обов'язків військової служби в нетверезому стані, повторно, під час виконання обов'язків військової служби, в місці розташування базового табору «Автошкола» Військової частини польова пошта В3720, в зоні проведення АТО, в межах адміністративної території міста Лисичанська Луганської області, перебував, згідно з Висновком Протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану спяніння, затвердженому медрадою ЛОНД №1 від 25 лютого 2010 року (форма №129/02), за №155 від 10 травня 2015 року, в нетверезому стані (3,22‰).
У судовому засіданні правопорушник ОСОБА_1 винним себе у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-20 ч.3 КУпАП, визнав та пояснив, що будучи призваним з 09 лютого 2015 року, на підставі Указу Президента України за №15/2015 від 14 січня 2015 року, на військову службу по мобілізації, та, являючись навідником КПВТ 4 АЕМДР 2 АЕМДБ Військової частини польова пошта В3720, дійсно, 10 травня 2015 року, в денний час, під час виконання обов'язків військової служби, в місці розташування БТ «Автошкола» Військової частини польова пошта В3720, в зоні проведення АТО, в межах адміністративної території міста Лисичанська, перебував у стані алкогольного спяніння, що підтвердив Висновок Протоколу відповідного медичного огляду, з приводу чого керівництвом Військової частини польова пошта В3720 відносно нього і було складено відповідний протокол про адміністративне правопорушення, копію якого він отримав. Свою провину усвідомив, щиро розкаявся, у зв'язку з чим, просив суд суворо його не наказувати, оскільки він зробив для себе належні висновики, зобов'язавшись надалі подібного не вчиняти.
З дослідженого у судовому засіданні Протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану спяніння, затвердженого медрадою ЛОНД №1 від 25 лютого 2010 року (форма №129/02), за №155 від 10 травня 2015 року (а.с.2) вбачається, що правопорушник ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, станом на 21 годину 25 хвилини 10 травня 2015 року, перебував у стані алкогольного спяніння (3,22‰).
За таких обставин, суд, заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1, дослідивши письмові пояснення останнього, надані безпосередньо після вчинення правопорушення (а.с.3), у достовірності та істинності яких підстав сумніватися у суду немає, а також, дослідивши інші письмові матеріали справи, в тому числі і Протокол медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану спяніння, затверджений медрадою ЛОНД №1 від 25 лютого 2010 року (форма №129/02), за №155 від 10 травня 2015 року, зі змісту якого вбачається, що правопорушник ОСОБА_1, станом на 21 годину 25 хвилини 10 травня 2015 року, перебував у стані алкогольного спяніння (3,22‰), вважає, що винність ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-20 ч.3 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді, і дії останнього вірно і обгрунтовано кваліфіковані за ознаками ст.172-20 ч.3 КУпАП, оскільки правопорушник ОСОБА_1, являючись військовослужбовцем, і, будучи особою, яку протягом року, а саме, 21 квітня 2015 року, було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачене ст.172-20 ч.1 КУпАП, зокрема, виконання обов'язків військової служби в нетверезому стані, повторно, виконував обов'язки військової служби в нетверезому стані.
При призначенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: правопорушник ОСОБА_1 має постійне місце мешкання, інвалідом не являється, раніше піддавався адміністративному стягненню (а.с.6).
В якості обставин, що, згідно зі ст.34 КУпАП, помякшують відповідальність правопорушника, суд приймає до уваги повне визнання своєї провини та щире розкаяння винного, а також, виконання обов'язків військової служби в зоні проведення АТО та наявність на утриманні у правопорушника батька похилого віку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Обставин, що, згідно зі ст.35 КУпАП, обтяжують відповідальність правопорушника, суд не вбачає.
Приймаючи до уваги вищевказане, з урахуванням особи та майнового стану правопорушника ОСОБА_1, який має постійне місце мешкання, виконує обов'язки військової служби в зоні проведення АТО, у судовому засіданні в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся та вибачався за скоєне, а також, з урахуванням обставин, характеру та суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, суд вважає, що правопорушнику ОСОБА_1 слід призначити стягнення у вигляді штрафу, передбаченого санкцією ст.172-20 ч.3 КУпАП, і, разом з тим, враховуючи наявність обставин, що помякшують відповідальність правопорушника ОСОБА_1, і, одночасно, враховуючи відсутність тяжких наслідків від скоєного та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, в тому числі, враховуючи і наявність на утриманні у правопорушника батька похилого віку, суд вважає за можливе призначити відповідне стягнення у мінімальному розмірі, вказаному у санкції зазначеної статті, що буде достатньою мірою відповідальності з метою виховання, а також, запобіганню вчинення нових правопорушень.
Підстав для призначення правопорушнику ОСОБА_1 будь-якого іншого стягнення, передбаченого санкцією ст.172-20 ч.1 КУпАП, суд не вбачає.
На підставі вимог ст.40-1 КУпАП, суд вважає за необхідне стягнути з правопорушника ОСОБА_1, на користь УДКСУ у місті Лисичанську Луганської області (отримувач коштів УДКСУ у місті Лисичанську Луганської області, код ОКПО отримувача 37800278, банк отримувача ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013, р/р 31219206700051, код класифікації доходів бюджету 22030001), судовий збір у сумі 36 (тридцять шість) гривень 54 копійки.
Керуючись ст.33, ст.40-1, ст.172-20 ч.3, ст.221, ст.284, ст.285, ст.289, ст.294 КУпАП,
постановила:
Піддати ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-20 ч.3 КУпАП, адміністративному стягненню у вигляді штрафу у сумі 2465 (дві тисячи чотириста шістьдесят п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1, на користь УДКСУ у місті Лисичанську Луганської області (отримувач коштів УДКСУ у місті Лисичанську Луганської області, код ОКПО отримувача 37800278, банк отримувача ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013, р/р 31219206700051, код класифікації доходів бюджету 22030001), судовий збір у сумі 36 (тридцять шість) гривень 54 копійки.
Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд.
Суддя:
The court decision No. 46834557, Lysychansk City Court of Luhansk Oblast was adopted on 15.05.2015. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find important data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important data quickly.
This decision relates to case No. 415/3091/15-п. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: