Court ruling № 46642883, 09.07.2015, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2015 року м. Київ К/800/2308/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Ліпського Д.В.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом начальника відділу Головного управління Державної фельд'єгерської служби України в м. Кіровограді ОСОБА_4 до Головного управління Державної фельд'єгерської служби України про скасування наказу,

за касаційною скаргою Головного управління Державної фельд'єгерської служби України на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року,

встановив:

В липні 2012 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до Головного управління Державної фельд'єгерської служби України про скасування наказу від 06.06.2012 р. № 291 "Про відшкодування матеріальної шкоди".

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі Головне управління Державної фельд'єгерської служби України, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що головному управлінню стало відомо про заподіяння позивачем матеріальної шкоди у зв'язку із виплатою незаконно звільненій Ткаченко Є.В. заробітку за час вимушеного прогулу після одержання висновку фінансового аудиту від 05.06.2012 р. і з дотриманням встановленого законодавством п'ятиденного строку видано наказ про відшкодування шкоди.

В запереченні на касаційну скаргу ОСОБА_4 вважає її доводи необґрунтованими та просить залишити судові рішення без змін. Посилається на те, що відповідачу було відомо про поновлення Ткаченко Є.В. на роботі ще у 2009-2010 роках, оскільки інтереси відділу Головного управління Державної фельд'єгерської служби України в м. Кіровограді при вирішенні трудового спору захищала начальник відділення правового забезпечення, вдосконалення законодавчих та нормативних актів штабу ГУ ДФС України підполковник внутрішньої служби ОСОБА_6

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що наказом Головного управління Державної фельд'єгерської служби України від 11.02.2009 р. № 50 о/с підполковника міліції ОСОБА_4, який прибув з УМВС України в Кіровоградській області, призначено на посаду начальника відділу Головного управління Державної фельд'єгерської служби України в м. Кіровограді.

Наказом відділу Головного управління Державної фельд'єгерської служби України в м. Кіровограді від 21.09.2009 р. № 107 за порушення трудової дисципліни (прогул) звільнено з посади головного бухгалтера відділу Ткаченко Є.В.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24.12.2009 р. у справі № 2-3802/09, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 01.04.2010 р., наказ про звільнення скасовано, поновлено Ткаченко Є.В. на посаді головного бухгалтера відділу та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 12579,39 грн.

Судовими рішеннями встановлена відсутність Ткаченко Є.В. на робочому місці протягом 07.07.2009 р., що визнано порушенням трудової дисципліни, однак, за висновком судів, обраний відділом Головного управлінням державної фельд'єгерської служби України в м. Кіровограді вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є занадто суворим і не відповідає вимогам статті 149 КЗпП України.

На виконання рішення суду відділом Головного управлінням державної фельд'єгерської служби України в м. Кіровограді виплачено Ткаченко Є.В. середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 12579,39 грн згідно з платіжними дорученнями від 11.02.2010 р. № 63 і від 29.04.2010 р. № 253.

У судовому засіданні в суді першої інстанції представник відповідача пояснила, що про сплату вказаної суми відповідачу стало відомо 29.04.2010 р.

Листом від 23.02.2012 р. № 05-399 Головне управління Державної фельд'єгерської служби України повідомило позивача про необхідність відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної у зв'язку з оплатою вимушеного прогулу на підставі пункту 15 постанови Верховної Ради України від 23.07.1995 р. № 234/95-ВР .

Після письмової відповіді позивача від 27.03.2012 р. про відмову відшкодувати шкоду відповідач призначив та провів перевірку фінансово-господарської діяльності відділу Головного управління ДВС в м. Кіровограді, за результатами якої склав аудиторський звіт від 31.05.2012 р. № 20634391/1/3/А.

06.06.2012 р. відповідачем видано оскаржуваний наказ № 291, яким зобов'язано т.в.о. головного бухгалтера відділу Головного управлінням ДФС в м. Кіровограді Авдєєву Т.С. стягнути з начальника відділу ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 12579,39 грн.

Підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності, в тому числі осіб начальницького складу Міністерства внутрішніх справ України, до яких належить і позивач, регламентовано Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 р. № 234/95-ВР (далі - Положення).

Згідно з пунктом 15 Положення командири (начальники) військових частин, винні в незаконному звільненні або переведенні робітника чи службовця на іншу роботу, повністю відшкодовують матеріальну шкоду, заподіяну у зв'язку з оплатою за період вимушеного прогулу чи за період виконання ними нижчеоплачуваної роботи.

Пунктом 17 Положення встановлено, що командири підрозділів та інші посадові особи про наявні факти заподіяння матеріальної шкоди зобов'язані негайно подати рапорт командиру (начальнику) військової частини. У разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди командир (начальник) військової частини призначає розслідування для встановлення причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб. Розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня виявлення шкоди. У необхідних випадках цей термін може бути продовжено вищим за підлеглістю командиром (начальником), але не більш як на один місяць. Розслідування не проводиться, якщо причини, розмір шкоди та винних осіб встановлено в ході ревізії (перевірки), інвентаризації, дізнання, попереднього слідства або судом. За висновками ревізії (перевірки), інвентаризації, органу дізнання, попереднього слідства або суду командир (начальник) військової частини в п'ятиденний термін з дня одержання такого висновку видає наказ про стягнення з винної особи відповідної суми.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що факт заподіяння позивачем державі матеріальної шкоди у зв'язку з оплатою за період вимушеного прогулу встановлений рішенням суду і не потребував додаткового розслідування. Водночас відповідач був обізнаний про виплату Ткаченко Є.В. середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовго до проведення аудиту фінансово-господарської діяльності відділу Головного управління ДВС в м. Кіровограді, що підтверджується поясненнями сторін і листом Головного управління Державної фельд'єгерської служби України від 23.02.2012 р. № 05-399, однак у встановлений Положенням строк не стягнув з позивача відповідну суму, що є підставою для скасування оскарженого наказу.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і не дають підстав вважати, що судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фельд'єгерської служби України залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді:Черпак Ю.К. Головчук С.В. Ліпський Д.В.