ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
08 липня 2015 року м. Київ К/800/30545/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Сорока М.О., розглянувши матеріали касаційної скарги Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2015 року і ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2015 року у справі за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «Фармарост 2011» про стягнення суми, -
в с т а н о в и в :
Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з Приватного підприємства «Фармарост 2011» на його користь адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 50258,49 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Відповідно до положень пункту п’ятого частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з наступного.
Статтею 19 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон № 875-XІI) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Законом України від 23 лютого 2006 року № 3483-IV «Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації інвалідами права на трудову зайнятість» статтю 18 Закону № 875-ХІІ викладено в іншій редакції, згідно з якою працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів, а Закон № 875-ХІІ доповнено статтею 18-1, за змістом якої пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.
Отже, обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.
Відповідно до частин 1, 2 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Судом встановлено, що відповідно до поданого позивачем звіту про зайнятість інвалідів за 2014 рік за формою № 10 - ПІ середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2014 році становила 106 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність становить 1 особа, чисельність інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до статті 19 Закон № 875-ХІІ становить 4 особи. Середня річна заробітна плата штатного працівника становить16753,00 грн.
Приватним підприємством «Фармарост 2011» щомісячно з січня по грудень 2014 року подавались до Харківського міського центру зайнятості звіти № 3-ПН «Про наявність вакансій», якими підприємство інформувало орган державної служби зайнятості про наявність вакантних робочих місць для працевлаштування інвалідів, а саме: 24.01.2014, 28.02.2014, 28.03.2014, 25.04.2014, 30.05.2014, 27.06.2014, 25.07.2014, 29.08.2014, 26.09.2014, 31.10.2014, 28.11.2014, 26.12.2014.
Крім того встановлено, що у 2014 році на Приватному підприємстві «Фармарост 2011» працювало 4 інвалідів та самостійно працевлаштовано 3 інваліди.
Враховуючи, що відповідачем здійснено всі заходи щодо працевлаштування інвалідів, передбачені законодавством, суди попередніх інстанції дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій.
Враховуючи, що доводи скаржника не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв’язку із ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.
За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом п’ятим частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
у х в а л и в :
Відмовити Харківському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2015 року і ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2015 року.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити Харківському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.О. Сорока
The court decision No. 46642834, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine) was adopted on 08.07.2015. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important data conveniently.
This decision relates to case No. 820/4102/15. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: