Decision № 4662735, 19.02.2009, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "19" лютого 2009 р. Справа № 3/430/08

За позовом Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії «Миколаївобленерго»

вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, 54017

До: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

АДРЕСА_1

про: стягнення заборгованості в сумі 4324,30 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРИСУТНІ:

Від позивача - Колодяжна Ю.А. дов. № 01/33-95 від 30.12.2008р.

Від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 4147,40 грн. боргу за активну електроенергію за період з червня 2008 р. по липень 2008 р., 51,40 грн. 3% річних та 241,33 грн. інфляційні.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору про користування електричної енергії для непромислових споживачів № 44/414 від 18.03.2008 р. укладеного між сторонами.

Позивач в позові та в своїх поясненнях зазначає, що відповідачу згідно умов договору від 18.03.08р. була відпущена активна енергія з червня 2008 р. по липень 2008 р. на загальну суму 4147,40 грн., яку він сплатив частково у сумі 115,83 грн.

Але відповідач повністю не здійснив оплату за спожиту активну електроенергію, тому позивач просить стягнути суму 4031,57 грн. боргу за активну електроенергію за період з червня по липень 2008 р.

19.02.09 р. позивач виконав вимоги ухвали суду, а саме надав розгорнутий розрахунок суми позову.

Відповідач про час судового засідання повідомлений належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, представник в судове засідання без поважних причин не з'явився.

Отже, справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

18.03.2002р. між сторонами був укладений договір № 44/414, який діє до теперішнього часу, згідно умов якого позивач повинен був відпускати електроенергію як різновид товарної продукції у межах дозволеної потужності, а відповідач виконувати оплату спожитої електроенергії щомісячно.

Відповідно до п.п. 2.3, 2.3.1, 2.3.3 договору відповідач зобов'язався виконувати умови цього договору; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків № 10 «Порядок розрахунків»та № 4 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії»

Згідно вищевказаного договору позивач відпустив відповідачеві електроенергію за термін з червня по липень 2008 року (включно) на загальну суму 4147,40 грн. (враховуючи податок на додану вартість), що підтверджується рахунками позивача.

Матеріали справи свідчать, що відповідач свої обов'язки по сплаті спожитої електроенергії за визначений термін виконав частково в сумі 115,83 грн.

Отже, заборгованість відповідача станом на час звернення до суду з позовом склала 4031,57 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За невиконання належним чином грошових зобов'язань згідно до вимог чинного законодавства України у встановлений строк відповідачеві нараховано 3% річних від простроченої суми в розмірі 51,40 грн. та збитки, пов'язані з інфляцією в розмірі 541,33 грн.

Так, заборгованість по штрафним санкціям відповідача перед позивачем становить 292,73 грн.

Таким чином, сума боргу відповідача за спожиту активну електричну енергію та по штрафним санкціям цілком обґрунтовано складає 4 234,30 грн.

Отже, в спірних правовідносинах відповідачем порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач своїм правом не скористався.

Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені обґрунтовано у відповідності до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії “Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва (вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, код ЄДРПОУ 23399393) суму 4031,57 грн. боргу за активну електроенергію, 51,40 грн. 3% річних від суми заборгованості, 241,33 грн. збитків, пов'язаних з інфляцією, 102 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10 денного строку з дня його прийняття.

 Суддя О.Г. Смородінова