Court ruling № 465107, 20.02.2007, Lviv Commercial Court of Appeal

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

20.02.07 Справа № 2/1241-19/305

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого-судді М.Г. Слука

Суддів В.В. Онишкевич

П.Д. Скрутовський

при секретарі Мацкулі Н.М.

розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду (далі УПФ) України в Личаківському районі м. Львова за № 7991/06-08 від 28.11.06 р.

на постанову господарського суду Львівської області від 31.10.06 р.

у справі № 2/1241-19/305А

за позовом Приватного підприємства (далі ПП) „Мережа-Люкс”, м. Львів

до відповідача: УПФ України в Личаківському районі м. Львова, м. Львів

про визнання нечинним рішення № 301/04/30477876 від 06.07.06

за участю представників:

від позивача: не з’явися

від відповідача: Сівак О.О. –довіреність №8341/06-08 від 06.12.06р.

Ухвалою від 15.12.06 р. призначено розгляд апеляційної скарги на 23.01.07 р. і витребувано від сторін докази зазначені в ухвалі про підготовку справи до розгляду.

Ухвалою від 23.01.07 р. відкладено розгляд апеляційної скарги на 20.02.07 р.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду апеляційної скарги належно повідомлений, про свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 210849.

Позивачем 20.02.07 р. подано до Львівського апеляційного господарського суду клопотання вх. № 1805, про відкладення розгляд справи. Дане клопотання судом відхилено, оскільки клопотання документально необґрунтоване і в ухвалі від 23.01.07 р. зазначено, що явка сторін на свій погляд.

До початку судового засідання представнику позивача роз’яснено права і обов’язки передбачені ст.ст. 49, 51 КАС України і задоволено клопотання про відмову від технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши представника відповідача, судом встановлено:

Постановою господарського суду Львівської області від 31.10.06 р. у справі № 2/1241-19/305А (суддя Н.Г.Левицька) позов ПП „Мережа-Люкс” про визнання нечинним рішення № 301/04/30477876 від 06.07.06, задоволено.

Постанова суду першої інстанції, мотивована тим, що: ПП «Мережа-Люкс»у 2005 р. застосовано спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, згідно з Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва-юридичною особою № 1306005720 від 03.12.2004 р. за ставкою 6%; Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№1058-IV передбачає для страхувальників, в т.ч. платників єдиного податку, яким і являється ПП «Мережа-Люкс», сплачувати єдиний податок, частина суми якого у відповідності до Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» поступає на пенсійне забезпечення; п.6 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва»встановлено, що суб’єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, - не є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.

Апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що: згідно з ч.4 ст.18 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»страхові внески не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, що складають систему оподаткування; на ці внески не поширюється податкове законодавство; оскільки позивач впродовж липня 2004 по грудень 2005 року всупереч норм Закону не нараховував і не відобразив у звітності, поданій до ПІУ, внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, УПФ України у Личаківському районі м. Львова, згідно з актом документальної перевірки від 27.06.06 р., було донараховано страхові внески за період 2004-2005 років на загальну суму 31661,81 грн.; просить постанову господарського суду Львівської області від 31.10.06 р. у справі № 2/1241-19/305А скасувати та прийняти нове рішення.

Позивачем подано до справи відзив на апеляційну скаргу, де зазначається, що: ПП «Мережа-Люкс», перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, керувалося чинними нормативними актами, зокрема Указом Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», в тому числі в частині яка стосується сплати внесків до ПФУ; просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова господарського суду Львівської області від 31.10.06 р. у справі № 2/1241-19/305А –скасуванню, виходячи з того:

Закон України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. № 1058-ІУ (надалі ЗУ № 1058-ІУ) регулює відносини, які виникають в загальній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, в т.ч. ст. 14 цього Закону дає перелік страхувальників, а п. 6 ч.2 ст. 17 Закону передбачає обов’язок сплати страхових внесків всіма страхувальниками, в т.ч. і тими, хто обрав спрощену систему оподаткування, оскільки вони теж є страхувальниками, сплачуючи єдиний податок.

В ч.1 ст. 19 ЗУ № 1058-ІУ визначено об’єкт на який нараховуються внески.

Управлінням ПФУ в Личаківському районі м. Львова була проведена перевірка правильності повноти нарахування, своєчасності сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду та його витрачання за період з 01.01.02 р. - 07.06.06 р. За наслідками перевірки складено акт від 27.06.06 р. (а.с.15), де зазначено: перевіркою правильності обчислення, повноти нарахування страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування донараховано не обчислених страхових внесків на суму 46 708,11 грн.

Згідно ст. 15 ЗУ № 1058, визначено що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону; страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Відповідно до ст. 18 ЗУ № 1058, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

ст. 17 ЗУ №1058 передбачено, що позивач зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Як видно з акту № 90 від 27.06.06 р. «Перевірки своєчасності достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати збору та сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ПП «Мережа-Люкс», відповідачем проведена позапланова перевірка за період з 01.01.02-07.06.06 р. В 2004-2005р.р. позивач знаходився на спрощеній системі оподаткування. На початок перевірки позивач мав заборгованість з виплати зарплати на суму 1611,11 грн.

Відхилення виявлені за період з липня 2004 р. по грудень 2005 р. (а.с.17) на загальну суму 46708,11 грн.

Як видно з пояснення до акту перевірки, наданого відповідачем суду апеляційної інстанції листом № 1260/06-08 від 14.02.07 р. донарахування внесків і нарахування штрафних санкцій проведено за 2004-2005р.р.

Крім цього, штрафні санкції за донарахування страхових внесків нараховані помилково з наростаючим підсумком ( як пеня), що не відповідає вимозі п-п.4.п.9.ст.106 КАС України внаслідок чого завищено розмір штрафу.

Як видно з наданих суду апеляційної інстанції позивачем розрахунків (звітів) за 2004-2005 р.р. відповідачу було відомо про ненарахування і несплату внесків позивачем, однак, заходів щодо їх нарахування і стягнення не вжито.

06.07.06 р. УПФ у Личаківському районі м. Львова прийнято рішення № 301/04/30477876 (а.с.12) про застосування фінансових санкцій за донарахування органом ПФУ або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, яким донараховано позивачу страхові внески на суму 31661,81 грн.

З матеріалів справи видно, що перевірка проведена у позивача 27.06.06 р., за період з 01.01.02 р. - 07.06.06 р., і рішенням № 301/04/30477876 від 06.07.06 р. донараховано штрафні санкції на суму 31 661,81 грн. за січень-грудень 2005 р.

Відповідно до ст.ст. 239-242 ГК України, до суб'єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції в тому числі стягнення зборів (обов'язкових платежів і штрафу)

Відповідно до ст. 250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Отже, рішення № 301/04/30477876 від 06.07.06 р. про застосування фінансових санкцій на суму 31 661,81 грн. прийняте по спливу шестимісячного строку для застосування фінансових санкцій є нечинним.

Аналогічна практика Верховного суду України у постанові від 21.11.06 р. у справі за позовом ДП „Будгідроремонт” науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю „Кварц” до УПФ України в м. Авдіївці, Донецької області.

Таким чином колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги і скасуванню постанови господарського суду Львівської області від 31.10.06 р. у справі № 2/1241-19/305А –скасуванню

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 та п.6 Розділу УІІ КАС України, Львівський апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Постанову господарського суду Львівської області від 31.10.2006 р. у справі № 2/1241-19/305А залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Матеріали справи повернути до господарського суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі одного місяця.

Головуючий суддя Слука М.Г.

Судді Онишкевич В.В.

Скрутовський П.Д.