У Х В А Л А
8 липня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідача Коротких О.А.,
суддів: Кривенди О.В., Маринченка В.Л., -
розглянувши заяву державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - ДПІ) про перегляд ухвали вищого адміністративного суду України від 14 травня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авіафінсервіс» до ДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о в и л а:
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 9 квітня 2015 року, адміністративний позов товариства задоволено.
Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 14 травня 2015 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДПІ на підставі пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ДПІ звернулася до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 КАС.
На обґрунтування заяви додано копію постанови Вищого адміністративного суду України від 8 квітня 2015 року, яка, на думку ДПІ, підтверджує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права.
Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.
За правилами пункту 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права, - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.
З постанови Вищого адміністративного суду України від 8 квітня 2015 року, на яку посилається заявник, обґрунтовуючи наявність інакшого правозастосування, вбачається, зокрема, що цей суд рішення судів попередніх інстанцій скасував та у задоволені позову відмовив, тобто вирішував питання про застосування норм матеріального права.
Таким чином, рішення касаційного суду, додане на обґрунтування заяви, не підтверджує наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм процесуального права, а тому у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.
Відповідно до статті 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Відмовити у допуску до провадження справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авіафінсервіс» до державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень за заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 травня 2015 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.А. КороткихСудді: О.В. Кривенда В.Л. Маринченко
The court decision No. 46449595, Supreme Court (until 15.12.2027 - Supreme Court of Ukraine) was adopted on 08.07.2015. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful data conveniently.
This decision relates to case No. 814/2985/14. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: