Decision № 46449519, 19.12.2011, Dnipropetrovsk Regional Court of Appeal (Dnipro)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/8844/11 Справа № 22ц-13014/11 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Козлов С.П.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2011 року м. Дніпропетровськ Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого: Козлова С.П.,

суддів: Тамакулової В.О., Болтунової Л.М.,

при секретарі: Коляда О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання правовідносин такими, що не виникли, та зобовязання здійснити перерахунок, -

В С Т А Н О В И Л А:

В травні 2011 року позивачка звернулася до суду з таким позовом, посилаючись на те, що вона за кредитним договором № DNQMGA0000000003 від 05.08.2008 року відповідач зобовязався на дати їй кредит у розмірі 176500 грн. з відсотковою ставкою за користування кредитом 20,04 % річних, після чого приблизно 19.01.2009 р. на її адресу з банку надійшло повідомлення про збільшення відсоткової ставки з 01.02.2009 року в односторонньому порядку до 24,96 % річних, з чим вона не погоджується, оскільки така зміна відсоткової ставки суперечить умовам договору та вимогам чинного законодавства, а саме: Закону України №661-VI від 12.12.2008 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору в односторонньому порядку». Тому позивачка просила суд визнати правовідносини, які повязані з односторонньою зміною банком процентної ставки за цим кредитним договором, такими, що не виникли, зобовязати відповідача здійснити перерахунок розрахунків на умовах, що існували до 01.02.2009 року, та встановити відсоток в розмірі 20,04 % річних з 01.02.2009 року.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 жовтня 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави мито в розмірі 8,50 грн. і на користь УДКУ у Межівському районі ГУДКУ Дніпропетровської області ОКПО 24231023 р/р №31217259700162 код платежу 22050000 МФО 805012 банк ГУДКУ в Дніпропетровській області - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн..

В апеляційній скарзі посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального права ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення про задоволення її позовних вимог.

Розглянувши справу в межах доводів скарги колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду частковому скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як правильно встановлено судом, відповідач надав позивачці кредит у розмірі 176500 грн. з відсотковою ставкою за користування кредитом 20,04 % річних за кредитним договором № DNQMGA0000000003 від 05.08.2008 року, згідно п.2.3.1 якого банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон'юнктури ринку грошових ресурсів України, а саме: зміни курсу долара США до гривні більше ніж на 10 % у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (за статистикою НБУ); при цьому банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки; збільшення процентної ставки банком у вищевказаному порядку можливо в границях кількості пунктів, на які збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню курсу долара США.

До набрання чинності Закону України №661-VI від 12.12.2008 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору в односторонньому порядку" та введення в дію ст.1056-1 ЦК України, за якими встановлений договором розмір відсотків не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, відповідачем 25.12.2008 р. у звязку зі змінами на світовому фінансовому ринку було видано розпорядження № Э.40.0.0.0/1-20 про підвищення відсоткових ставок по кредитним договорам до 30 % та 08.01.2009 р. направлено на адресу позивачки листа від 25.12.2008 р. про збільшення з 01.02.2009 р. розміру відсоткової ставки за вказаним договором до 24,96 % річних, що відповідає умовам договору та не суперечать вимогам ст.ст.212,651 ЦК України.

За таких обставин, дійшовши правильного висновку про законність дій відповідача щодо підвищення відсоткової ставки за спірним кредитним договором суд обґрунтовано на підставі ст.ст.212,651,1054 ЦК України відмовив в задоволенні заявлених позовних вимог.

Наведені в скарзі доводи ОСОБА_2 про невідповідність висновків суду обставинам справи щодо підвищення відповідачем відсотків по спірному кредитному договору не ґрунтуються на вищевказаних умовах спірного кредитного договору і нормах діючого законодавства, регулюючого спірні правовідносини, фактично зводяться до їх одностороннього тлумачення лише на свою користь та висновки суду щодо безпідставності заявлених позовних вимог не спростовують. А саме по собі посилання скаржниці про направлення відповідачем їй листа про збільшення розміру відсоткової ставки з порушенням семиденного строку та з технічною опискою щодо року внесених змін до умов договору не може бути достатньою підставою для задоволення заявлених позовних вимог про визнання їх такими, що не виникли, та, крім того, такий спосіб захисту прав особи, яка вважає їх порушеними, не передбачено ст.16 ЦК України.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду в частині стягнення з позивачки судових витрат по справі, оскільки вони вже були сплачені нею при подачі позову (а.с.1-2).

Керуючись ст.ст.307-309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2011 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь держави мита в розмірі 8,50 грн. і на користь УДКУ у Межівському районі ГУДКУ Дніпропетровської області ОКПО 24231023 р/р №31217259700162 код платежу 22050000 МФО 805012 банк ГУДКУ в Дніпропетровській області - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн. - скасувати.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: