Справа № 583/2038/15-ц
2/583/830/15
У Х В А Л А
про залишення без руху
08 липня 2015 року суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Плотникова Н.Б., розглянувши позовну заяву
ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про перерахування грошових коштів,
ВСТАНОВИВ:
26 червня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить суд прийняти рішення про перерахування аліментів, які сплачує ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, безпосередньо на електронну карту сина. Свою заяву мотивує тим, що згідно рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області № 2-1277/2001 він (ОСОБА_1В.) сплачує аліменти на утримання свого сина ОСОБА_3 на користь відповідачки ОСОБА_4 Останні два роки син (ОСОБА_3М.) проживає разом з ним (позивачем), аліменти на утримання сина отримує його матір відповідачка ОСОБА_5 та використовує їх для власних потреб.
Вказана позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, а саме:
З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлена вимога немайнового характеру, а саме позивач просить прийняти рішення про перерахування аліментів на електронну картку сина ОСОБА_3
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року встановлена ставка судового збору за подання до суду заяви немайнового характеру - 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» у 2015 році установлено мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1218 гривень, з 1 грудня - 1378 гривень.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп. на рахунок:
Отримувач коштів : Державний бюджет Охтирський район
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) : 23635347
Банк отримувача : ГУДКУ у Сумській області м. Суми
Код банку отримувача (МФО): 837013
Рахунок отримувача: 31213206700013
Код класифікації доходів бюджету: 22030001
Призначення платежу: Судовий збір, код 22030001, ІНН платника, код ЄДРПОУ 26440802, пункт 1.2.
Також позовна заява не відповідає вимогам п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України а саме в позовній заяві не зазначено доказів на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Так, з позовної заяви вбачається, що ОСОБА_3 останні два роки проживає разом з позивачем, а сплачені позивачем аліменти відповідачка використовує на власні потреби, однак позивачем ОСОБА_1 в позовній заяві не зазначено відповідних доказів на підтвердження проживання сина разом з батьком, та не зазначено доказів на підтвердження витрачання аліментів з боку ОСОБА_2 для власних потреб, не зазначено також реквізитів особового рахунку сина ОСОБА_3 у відділені Державного ощадного банку України.
У разі нецільового витрачання аліментів платник має право в порядку ч. 2 ст. 186 СК України звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.
Враховуючи викладене, згідно ч. 2 ст. 121 ЦПК України - позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про перерахування грошових коштів - слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Керуючись ст. ст. 119, 121 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про перерахування грошових коштів залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали, про що повідомити позивача.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя Охтирського
міськрайонного суду: ОСОБА_6
The court decision No. 46422897, Okhtyrka City and District Court of Sumy Oblast was adopted on 08.07.2015. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important information quickly.
This decision relates to case No. 583/2038/15-ц. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: