Court ruling № 46298864, 02.07.2015, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2015 року м. Київ К/9991/25868/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Маринчак Н.Є., Рибченка А.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.10.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2012 по справі № 2а-1415/10/1070

за позовом Закритого акціонерного товариства "А.Е.С.Київобленерго"

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство в судовому порядку оскаржило податкове повідомлення - рішення від 14.08.2009 № 0014111530/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з земельного податку у сумі 283,04 грн.

Судом першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись із судовими рішеннями, відповідач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

У поданих запереченнях на скаргу позивач просить її відхилити з мотивів необґрунтованості.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Як встановлено судами, передумовою ухвалення спірного податкового повідомлення - рішення були висновки фахівців контролюючого органу за результатами камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку), викладені у акті від 30.07.2009 № 776/15-30/23243188, що позивачем при визначенні суми податкового зобов'язання з земельного податку за період з квітня по червень 2009 року було занижено земельний податок на 266,04 грн.

На думку контролюючого органу, позивачем не були враховані відповідні зміни ставки земельного податку для суб'єктів господарської діяльності, встановлені рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 "Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві", що і призвело до заниження відповідного податку.

На підставі вказаного акта Державна податкова інспекція прийняла оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Так, оподаткування земельних ділянок та справляння плати за землю здійснюється відповідно до Закону України від 03.07.1992 №2535-ХІІ "Про плату за землю" (далі - Закон № 2535-XII), який визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, пільги щодо плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Відповідно до ст. 2 Закону № 2535-XII використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Статтею 7 вказаного Закону визначено, що ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Згідно зі ст. 13 Закону № 2535-ХІІ підставами для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, для орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, підставою є договір оренди такої земельної ділянки.

У свою чергу, дані земельного кадастру містять інформацію про грошову оцінку землі, яка відповідно до частин 1, 2 ст. 15 Закону України "Про оцінку земель" проводиться на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Статтею 14 Закону № 2535-XII платники земельного податку самостійно обчислюють суму земельного податку щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем було нараховано та сплачено земельний податок у розмірі визначеному ст. 7 Закону України "Про плату за землю", а саме 1% від грошової оцінки земельної ділянки.

З огляду на зазначене у суду відсутні правові підстави для висновку про законність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції відхиляє доводи Держаної податкової інспекції, викладені у касаційній скарзі, і не вбачає підстав для скасування законних і обґрунтованих судових рішень першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби відхилити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.10.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2012 по справі

№ 2а-1415/10/1070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді Н.Є. Маринчак

А.О. Рибченко