Decision № 4628, 06.06.2006, Commercial Court of the Autonomous Republic of Crimea

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 320

РІШЕННЯ

Іменем України

06.06.2006

Справа №2-24/7302-2006

За позовом – Державного підприємства (ДП) “Завод шампанських вин “Новий Світ”, (98032, смт. Новий Світ, м. Судак, вул. Шаляпіна, 1)

До відповідача – Закритого акціонерного товариства (ЗАТ) “Кримський торговельно-промисловий дім”, (95006, м. Сімферополь, Євпаторійське шосе, 6)

Про стягнення 177798,03 грн.

Суддя Колосова Г.Г.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Коновалова О.К. - представник, довіреність № 369 від 09.03.2006р.

Від відповідача - Слинченко А.О. – представник, довіреність № 61 від 30.03.2006р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 177798,03 грн., у тому числі 129973,53 грн. заборгованості за отриманий товар, 10908,96 грн. – 3% річних та 36915,54 грн. індексу інфляції.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному.

Відповідач у судовому засіданні та у відзиві на позов позовні вимоги не визнає за мотивами, викладеними у них.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, суд, -

В С Т А Н О В И В:

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 129973,53 грн. заборгованості за продукцію – шампанські вина, що була поставлена відповідачу за період з 29.05.2000р. по 31.05.2003р. на підставі видаткових накладних (т. 1, а.с. 32-150, т. 2, а.с. 1-111).

У відзиві на позов та у судовому засіданні відповідач позовні вимоги не визнав, та просить у позові відмовити, оскільки, на його думку, строк позовної давності для стягнення заборгованості по рахунках, які були виставлені до 10.03.2003р., сплинув.

Відповідно до ст. 76 Цивільного кодексу УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Статтею 161 Цивільного кодексу УРСР передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору.

Згідно зі ст. 165 Цивільного кодексу УРСР якщо строк виконання зобов`язання не встановлений або визначений моментом витребування, кредитор може витребувати виконання, а боржник може здійснити виконання у будь-який час.

Боржник зобов`язаний виконати таке зобов`язання у семиденний термін з дня пред`явлення вимоги кредитором, якщо зобов`язання негайного виконання не випливає із закону, договору або з суті зобов`язання.

Станом на 31.05.2003р. сторони провели звірку взаємних розрахунків та склали акт, згідно з яким заборгованість відповідача становить 199720,97 грн. (т. 5, а.с. 86).

У листі № 645 від 20.08.2003р. позивач пред`явив відповідачу вимогу щодо сплати заборгованості станом на 31.05.2003р. на протязі 30 календарних днів (т. 5, а.с. 87).

Таким чином, право на позов виникло у позивача лише 20.09.2003р.

Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України його правила про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред`явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим кодексом.

Статтею 71 Цивільного кодексу УРСР, а також статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлена у три роки.

Як вбачається з відмітки на позовній заяві, вона здана нарочним 14.03.2006р.

Таким чином, заперечення відповідача суд до уваги не приймає, його клопотання щодо застосування позовної давності на підставі ст. 267 Цивільного кодексу України задоволенню не підлягає.

Інших заперечень щодо позову від відповідача не надходило, звірку розрахунків відповідач не провів.

Дослідивши матеріали справи, у тому числі первинні бухгалтерські документи, висновок № 79 експерта-бухгалтера у господарський справі № 2-1/14117-04, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 129973,53 грн. заборгованості, які підлягають задоволенню у повному об`ємі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції та 3% річних, які згідно наданому розрахунку складають: 36915,54 грн. індексу інфляції та 10908,96 грн. – 3% річних.

Статтею 214 Цивільного кодексу УРСР передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Такі ж положення встановлені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з розрахунку, позивач нарахував індекс інфляції та 3% річних з 01.06.2003р. по 31.12.2005р.

Однак, приймаючи до уваги термін виникнення у позивача права на позов, 3% повинні бути розраховані за період з 21.09.2003р. по 31.12.2005р.

Індекс інфляції з урахуванням вищевикладеного, а також Листа Верховного суду України № 62-97р від 03.04.1997р. “Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”, повинен бути розрахований за період з жовтня 2003р. по грудень 2005р.

Однак, оскільки за вказаний період сума індексу інфляції становить більш, ніж просить стягнути позивач у позовній заяві, вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача підлягає стягненню 36915,54 грн. індексу інфляції за період з жовтня 2003р. по грудень 2005р.

Як вбачається з розрахунку, позивач розраховував 3% річних на суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції.

Таким чином, суд, перерахувавши 3% річних належним чином, дійшов висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково, з відповідача підлягає стягненню 3% річних у розмірі 8888,06 грн. за період з 21.09.2003р. по 31.12.2005р., у частині стягнення 2020,90 грн. 3% річних у позові відмовлено.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам в порядку ст.49 ГПК України.

У судовому засіданні оголошені вступна і резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене у відповідності зі ст.84 ГПК України і підписане 14 червня 2006 року.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.49, 82-84 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із Закритого акціонерного товариства “Кримський торговельно-промисловий дім”, (95006, м. Сімферополь, Євпаторійське шосе, 6, ЗКПО 30746775, рахунок 260022088 в КРД АППБ „Аваль” у м. Сімферополь, МФО 324021) на користь Державного підприємства “Завод шампанських вин “Новий Світ”, (98032, смт. Новий Світ, м. Судак, вул. Шаляпіна, 1, ЗКПО 00412665, рахунок 26008261328001 у ФФ КБ „Приватбанк” у м. Севастополі, МФО 384351) 129973,53 грн. заборгованості, 36915,54 грн. індексу інфляції, 8888,06 грн. 3% річних,1757,77 грн. держмита, 116,65 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині у позові відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г.