Court ruling № 46229583, 14.02.2014, Kyiv Regional Court of Appeal

Справа № 359/11384/13-к Головуючий у І інстанції Чирка С.С.Провадження № 11-кп/780/226/14 Доповідач у 2 інстанції РудніченкоКатегорія 28 14.02.2014

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

14 лютого 2014 року м. Київ

Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області Рудніченко О.М., розглянувши апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2013 року щодо обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 та ч. 1 ст. 263 КК України, -

в с т а н о в и л а:

Вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2013 року, ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 263 КК України до 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення більш суворим покаранням менш суворого, призначено покарання - 4 (чотири) роки позбавлення волі, на підставі ст. 71 шляхом часткового складання покарання призначеного за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16.08.2013 остаточно призначено покарання - 5 (п'ять) років позбавлення волі.

На вказаний вирок прокурором, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції подано апеляційну скаргу, в якій він просить вирок суду першої інстанції скасувати через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_1 визнати у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання з покаранням, призначеним вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26.08.2013 визначити покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі. Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, вчинений ним 20.09.2013 та призначити йому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання покарання, призначеного за злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі покаранням, призначеним за злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України та вчинений після 16.08.2013 у вигляді 4 років позбавлення волі визначити покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України часткового приєднати до покарання, призначеного за ч. 4 ст. 70 КК України покарання, призначене за ч. 1 ст. 70 КК України та призначити остаточне покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

Перевіривши апеляційну скаргу прокурора на відповідність вимогам ст. 396 КПК України, приходжу до висновку, що вона не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства, а тому її слід залишити без руху.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК України в апеляційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Виходячи з положень даної норми закону, доводи, які наведені в апеляційній скарзі щодо неправильності судового рішення повинні бути обґрунтовані із наведенням доказів в підтвердження доводів.

Частина 1 ст. 420 КПК України, передбачає виключний перелік підстав, за яких суд апеляційної інстанції скасовує вирок і ухвалює свій вирок а саме, у разі: 1) необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення; 2) необхідності застосування більш суворого покарання; 3) скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції; 4) неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання. Однак, в апеляційній скарзі прокурора не зазначена жодна із вказаних підстав, що свідчить про її невідповідність вимогам ст. 396 КПК України.

Також, в апеляційній скарзі прокурор посилається на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 серпня 2013 року щодо ОСОБА_1, яким йому визначено покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі, але вказаний вирок відсутній в матеріалах справи та відсутні посилання на даний вирок, як у обвинувальному акті, так і у вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2013 року, що не дає можливості апеляційному суду перевірити правильність застосування норм кримінального закону.

Відповідно до ст. 399 КПК України суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених ст. 396 КПК постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу.

На підставі наведеного, керуючись ст. 399 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2013 року щодо ОСОБА_1 залишити без руху.

Встановити прокурору, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції строк для усунення зазначених недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Рудніченко