Court ruling № 46078554, 03.07.2015, Supreme Court (until 15.12.2027 - Supreme Court of Ukraine)

У Х В А Л А

3 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Панталієнка П.В.,

суддів: Коротких О.А., Терлецького О.О., -

розглянувши заяву Всеукраїнської громадської організації «Асоціація ветеранів державної податкової служби України» (далі - Асоціація) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 листопада

2014 року у справі за позовом Асоціації до Пенсійного фонду України про визнання неправомірною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

Окружний адміністративний суд України постановою від 20 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від

15 жовтня 2014 року, відмовив у задоволенні позовних вимог.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 18 листопада 2014 року на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Асоціації на вказані судові рішення.

2 червня 2015 року, не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду касаційної інстанції, Асоціація звернулася до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстав, передбачених пунктами 1, 5 частини першої статті 237 КАС.

Відповідно до частини другої статті 2392 КАС України Верховний Суд України своєю ухвалою від 9 червня 2015 року заяву залишив без руху, вказав на недоліки та надав Асоціації строк до 29 червня 2015 року для їх усунення. Зокрема, необхідно було додати клопотання про поновлення строку подання заяви.

1 липня 2015 року до Верховного Суду України надійшли матеріали на усунення недоліків заяви.

Оскільки причини пропуску процесуального строку, які викладені у клопотанні про його поновлення, на думку колегії суддів, є поважними, то цей строк підлягає поновленню.

Подана заява відповідає вимогам, встановленим статтями 239 та 239-1 КАС.

У заяві Асоціація посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції статей 33, 35, 37, 37-1 Закону України «Про державну службу», частини першої статті 1, статті 2 Закону України «Про оплату праці», статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та постанов Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268, 20 грудня 1993 року № 1049, 12 вересня 1997 року № 1013, 31 травня 2000 року № 865, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

На обґрунтування заяви додала копії рішень Вищого адміністративного суду України від 16 лютого 2012 року (справа № К/9991/17893/11), 23 січня 2014 року (справа № К/9991/29282/12), які, на думку Асоціації підтверджують неоднакове правозастосування. Також додано копії постанов Верховного Суду України від

20 лютого 2012 року, 14 та 28 травня 2013 року, 4 березня 2014 року, які на думку заявника, підтверджують невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у цих постановах висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Проте аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування касаційним судом норм матеріального права та про невідповідність судового рішення, про перегляд якого подано заяву, викладеному у постановах Верховного Суду України висновку щодо застосування цих же норм матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними правовідносинами, які виникли у цих справах. Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції, а також у постановах Верховного Суду України визначається обставинами кожної конкретної справи.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Це саме стосується й постанов Верховного Суду України з викладеними в них висновками щодо застосування норм матеріального права, оскільки КАС пов'язує виникнення підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої статті 237 цього Кодексу, також з подібністю правовідносин.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження у цій справі для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 листопада 2014 року.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Поновити Всеукраїнській громадській організації «Асоціація ветеранів державної податкової служби України» строк на подання заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 листопада 2014 року

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом Всеукраїнської громадської організації «Асоціація ветеранів державної податкової служби України» до Пенсійного фонду України про визнання неправомірною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, за заявою Всеукраїнської громадської організації «Асоціація ветеранів державної податкової служби України» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 листопада 2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач П.В. ПанталієнкоСудді: О.А. Коротких О.О. Терлецький