Court ruling № 46061149, 30.06.2015, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

30.06.2015Справа № 910/21778/14

Суддя Маринченко Я.В., розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Маріуци Т.В. у справі № 910/21778/14, за позовом Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» до Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» про зобов'язання звільнити приміщення, без виклику сторін,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.12.2014, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 28.04.2015 задоволено позов КП «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» до ПАТ «Укртелеком» про зобов'язання звільнити приміщення та зобов'язано ПАТ «Укртелеком» звільнити від технічних засобів радіомовлення приміщення квартири №219 будинку №17 на вул. Ревуцького в м. Києві та передати квартиру за актом прийому-передачі КП «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва».

На виконання вказаного рішення господарським судом м. Києва 23.03.2015видано наказ.

У травні 2015 року ПАТ «Укртелеком» звернулось до суду зі скаргою на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Маріуци Т.В. по виконанню наказу господарського суду м. Києва у справі № 910/21778/14.

У поданій скарзі скаржник просить визнати незаконними дії державного виконавця щодо винесення постанови ВП№47233175 від 06.04.2015 про відкриття виконавчого провадження незаконними та скасувати вказану постанову.

Скарга обґрунтовується тим, що 06.04.2014 державним виконавцем ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві Маріуцою Т.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №47233175, пунктом 2 якої боржника зобов'язано самостійно виконати рішення суду у строк до 14.04.2015. При цьому в порушення вимог ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» вказана постанова була відправлена лише 17.04.2015, тобто більш ніж через 10 днів після її винесення, що унеможливлює добровільне виконання рішення у зазначений строк. Крім того, вказана постанова, всупереч положень п.1.5.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, підписана лише державним виконавцем, і не затверджена начальником відділу чи його заступником та не скріплена печаткою.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи, викладені у скарзі, та повідомив, що станом на час розгляду справи рішення суду не виконано, спірне приміщення не звільнено та не передано стягувану.

Представник стягувача, в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд скарги за його відсутності.

Представник ВДВС в судове засідання не з'явився, пояснень чи заперечень на скаргу не надав.

Відповідно до статті 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши подану скаргу та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, з огляду на наступне.

Закон України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Так, у відповідності до статті 1 Закону, виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Судом встановлено, що 06.04.2015 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції Маріуцою Т.В. була винесено постанова про відкриття виконавчого провадження № 47233175 по виконанню наказу господарського суду міста Києва від 23.03.2015 у справі №910/21778/14.

Пунктом 2 вказаної постанови боржнику надано строк для добровільного виконання рішення у строк до 14.0.2015.

Згідно п.5 ст.25 Закону копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Разом з тим, як вбачається з пояснень представника скаржника, наданих матеріалів скарги, зокрема копії конверту та роздруківки сервісу Укрпошти з відстеження пересилання поштових відправлень, копія постанови про відкриття виконавчого провадження була надіслана боржнику лише 17.04.2015, тобто з пропуском строку, встановленого ст..25 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону, боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Додатково суд зазначає, що відповідно до ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів.

Отже, у випадку несвоєчасного отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, Закон передбачив право сторони виконавчого провадження, в тому числі і боржника, звернутися до державного виконавця з заявою про відкладення виконавчих дій, а також передбачив право державного виконавця відкласти виконавчі дії з цих же підстав із власної ініціативи.

Як пояснив в судовому засіданні представник скаржника, боржник не звертався до державного виконавця з обґрунтованою заявою про відкладення виконавчих дій з метою надання додаткового часу для добровільного виконання рішення суду.

Крім того, як пояснив представник боржника, рішення суду не виконане до теперішнього часу.

Згідно п.п. ґ) п.1.5.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, постанова державного виконавця складається і підписується державним виконавцем у необхідній кількості примірників (копій), один з яких (оригінал) залишається у виконавчому провадженні, а інші (копії) направляються за належністю і у випадках, встановлених Законом або цією Інструкцією, затверджуються начальником відділу або його заступником та скріплюються печаткою.

Скаржник вказує, що державним виконавцем йому надіслано копію постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження без відмітки про затвердження постанови начальником відділу та без печатки.

Разом з тим, скаржник не навів доводів стосовно того, яким чином відсутність вказаних реквізитів на копії постанови боржника у виконавчому провадженні могло вплинути на права і обов'язки боржника як сторони у виконавчому провадженні. Скаржник обізнаний про рішення суду у вказаній справі та необхідність виконання вказаного рішення.

У випадку сумнівів скаржника щодо надісланої йому копії постанови, він не був позбавлений права звернутись до державного виконавця з метою з'ясування інформації щодо відкритого виконавчого провадження та винесених державним виконавцем постанов у виконавчому провадженні.

Також спірна постанова містить посилання на Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень із зазначенням ідентифікатору для доступу до матеріалів вказаного виконавчого провадження, за допомогою яких боржник мав можливість ознайомитись з документами виконавчого провадження через мережу Інтернет.

Як вбачається з пояснень представника скаржника, останній не звертався до державного виконавця із заявами, у порядку встановленому Законом, зокрема щодо надсилання постанови, засвідченої у відповідності до Інструкції.

Отже, підсумовуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що скаржником не доведено порушення державним виконавцем охоронюваних законом прав та інтересів скаржника, як боржника та учасника виконавчого процесу.

Оскільки доводи скарги щодо порушення прав скаржника не знайшли свого належного доказового та нормативного обґрунтування, то відсутні підстави для її задоволення.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги публічного акціонерного товариства «Укртелеком» на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Маріуци Т.В. по виконанню наказу Господарського суду м. Києва у справі № 910/21778/14 відмовити.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Суддя Маринченко Я.В.