Дата документу 12.12.2014
ЄУ № 420/1287/14-ц
Провадження №2/420/569/14
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2014 року Новопсковський районний суд Луганської області
у складі: головуючого судді Бондар Ю.О.
при секретарі Котовій О.Л.
за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до Новопсковського районного суду із позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу), щомісячно до повноліття дитини, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Розірвати шлюб, зареєстрований між нею та відповідачем 06.08.1994 року Білолуцькою селищногю радою Новопсковського району Луганської області, актовий запис № 17. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 06.08.1994 року перебуває у шлюбі з відповідачем, від шлюбу є неповнолітня донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Причиною розірвання шлюбу стало те, що вони з відповідачем в психологічному плані не сумісні, на цій підставі між ними виникали сварки, які призвели до того, що спільне життя стало неможливим, та подальше подружнє життя суперечить її інтересам. З відповідачем сумісно не проживають. Спір про майно подружжя є, але буде вирішений в окремому позовному провадженні. Після розірвання шлюбу донька проживатиме з нею, але відповідач в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, тому їй одній важко утримувати дитину. Відповідач фізично здоровий, інших дітей на утриманні не має, тому взмозі надавати матеріальну допомогу на утримання дитини.
Позивач в судовому засіданні на позовних вимогах наполягала, просила задовольнити позов в повному обсязі. Вважає що збереження шлюбу неможливе. Строк на примирення просить не надавати. Відповідач офіційно не працює, але працює по найму у приватних осіб, отримує дохід, тому взмозі надавати матеріальну допомогу на утримання їхньої неповнолітньої доньки, яка після розірвання шлюбу буде проживати з нею.
Відповідач позов не визнав. Вважає, що сім»ю зберегти можливо. Щодо стягнення коштів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, зазначив, що він не працює, тому не має змоги сплачувати аліменти.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 21, 24 СК України шлюбом є сімейний союз чоловіка і жінки, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка і жінки. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частиною 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії 1-ЕД № 127610, виданим повторно 24.06.2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Новопсковського районного управління юстиції у Луганській області, актовий запис №17, шлюб зареєстровано 06.08.1994 року Білолуцькою селищною радою Новопсковського району Луганської області.
Від шлюбу є неповнолітня донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії 1-ЕД № 201626 виданим 09.07.2002 року Білолуцькою селищною радою Новопсковського району Луганської області, актовий запис № 16.
Статтею 105 СК України визначено, що однією з підстав для припинення шлюбу є його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст.110 СК України.
У чинність ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них.
Відповідно до ст. 113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивач ОСОБА_2 (до шлюбу - Біла) ОСОБА_4 після розірвання шлюбу бажає залишити за нею прізвище отримане після реєстрації шлюбу Корецька.
Судом встановлено, що подружні відносини припинені, подружжя мешкає окремо, шлюб існує формально.
Вивчивши матеріали справи, приймаючи до уваги, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, а тому враховуючи положення СК України, шлюб необхідно розірвати.
У чинність ч. 2 ст. 115 Сімейного Кодексу України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
У чинність п. 2 ч. 3 ст. 115 Сімейного Кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Згідно зазначеного свідоцтва про народження ОСОБА_3 в графі "батько" зазначений відповідач ОСОБА_2.
Судом встановлено, що неповнолітня донька ОСОБА_3 проживає з позивачем, та знаходиться на її утриманні.
Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 ст. 181 Сімейного Кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу батька (матері) або у твердій грошовій сумі.
Згідно ч. 1 ст. 182 Сімейного Кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що відповідач офіційно не працює, але дохід має, працює у приватних осіб по найму, інших неповнолітніх дітей на утриманні не має. Відсутність постійного місця роботи та стабільного заробітку не позбавляє його обов»язку утримувати свою неповнолітню дитину.
З урахуванням вимог позивача, яка просить стягнути аліменти у частці від заробітку (доходу) відповідача, керуючись ст.182,183 СК України суд вважає, що заявлені вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 191 Сімейного Кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня предявлення позову.
Визначаючи розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини, суд врахував, що відповідач є фізичною особою працездатного віку, тому взмозі сплачувати аліменти на утримання доньки в зазначеному позивачем розмірі.
Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір.
Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у межах сплати платежу за один місяць.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 223, 367 ЦПК України, ст. ст. 21,24,56,112-113, 115, 180-184, 191 Сімейного Кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та розірвання шлюбу, задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 (до шлюбу - Білою) ОСОБА_4 та ОСОБА_2 Леонідовием, зареєстрований 06.08.1994 року Білолуцькою селищногю радою Новопсковського району Луганської області, актовий запис № 17.
Після розірвання шлюбу залишити за ОСОБА_2 (до шлюбу- Білою) ОСОБА_4 прізвище отримане після реєстрації шлюбу Корецька.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, іпн. НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на користь ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_4, на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 05.11.2014 р. до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_2, іпн. НОМЕР_1, судовий збір у розмірі 487,20 грн. на р/р № 31218206700223, МФО 804013, Код 37942461, одержувач: УДКСУ у Новопсковському районі, банк одержувача: ГУДКСУ у Луганській області.
Відповідно до ст. 367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у межах сплати платежу за один місяць.
Копію рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Новопсковського районного управління юстиції у Луганській області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано апеляційному суду Харківської області через Новопсковський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення складено в нарадчій кімнаті 12 грудня 2014 року.
Суддя: підпис
The court decision No. 46008921, Aidar District Court of Luhansk Oblast (until 25.04.2025 - Novopskov District Court of Luhansk Oblast) was adopted on 12.12.2014. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key information easily.
This decision relates to case No. 420/1287/14-ц. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: