№ 4599962, 25.02.2009, Kharkiv District Administrative Court

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25.02.2009 р.                                                                                 № 2-а- 7487/08/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Данилова М.В. при секретарі судового засідання Ланцевич Я.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до ТОВ " Комунжитлосервіс"

пропро стягнення заборгованості ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеною позовною заявою та просив стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції в розмірі 3911,11 грн. та пені в розмірі 256,88 грн. за не створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.

В обґрунтування заявленого позову вказав, що відповідно до ч.1 ст. 19 ЗУ “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” для підприємств, установ та організацій, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік – у кількості одного робочого місця.

Статтею 20 зазначеного закону передбачено сплату штрафних санкцій тими організаціями, підприємствами та установами, де чисельність працевлаштованих інвалідів менша ніж норматив, встановлений законом. Також позивач вказав, що адміністративно – господарські санкції за не створення робочих місць для інвалідів сплачуються юридичною особою.

Таким чином позивач зазначає, що за 1 робоче місце , призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним, відповідач повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції в розмірі 6911,11 грн., що підтверджується звітом за формою 10-ПІ від 03.03.2008 за 2007 рік та розрахунком заборгованості, проте цього він не зробив.

Крім того відповідачу нараховано пеню в розмірі 256,68 грн. , яка також не сплачена.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, в подальшому просив розглядати справу за своєї відсутності.

Представник відповідача подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, в подальшому, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, до суду не прибув, про причини неявки суд не повідомив, повторних клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за відсутності свого представника суду не подав, також не подав суду свою правову позицію по справі.

           Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позову та його задовольнити, виходячи при цьому з наступного.

Частиною четвертою статті 43 Конституції України проголошено, що кожний має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

          Статтею 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” для підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік –у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць.

Отже, чинним законодавством України передбачено гарантії соціального захисту інвалідів шляхом встановлення особливих вимог щодо організації робочого місця інваліда та покладення на підприємства обов’язку забезпечувати для інвалідів належні та безпечні умови праці з урахуванням медичних показань, але без встановлення для підприємств жодних обмежень щодо обов’язку працевлаштування інвалідів.

Крім того, згідно з пунктом 10 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 № 314 (далі – Положення), працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК. Разом з тим, згідно з пунктом 5 Положення підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів. А пунктом 14 Положення визначено, що підприємства, зокрема, у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Відповідно до вимог пункту 3 Положення робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

          Таким чином відповідач мав створити на підприємстві 1 робоче місце для працевлаштування інваліда, що ним зроблено не було, звіт з зазначенням посади для працевлаштування інваліда та її характеристик позивачем в райцентр зайнятості не подавався. Тобто відповідачем не було повністю виконано покладені на нього законодавством обов’язки щодо створення у себе робочого місця для працевлаштування інваліда.

На підставі викладеного, ст., ст. 19, 20 ЗУ “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.07р. № 70, Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженого наказом Держкомстату України від 28.09.05р. № 286 та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю. Стягнути з товариство з обмеженою відповідальністю «Комунжитлосервіс»/61031 м.Харків, пр. Гагаріна, 316-б, кв.1, р/р 2600101487 , філія №1 АКРБ «Регіон- банк» м.Харків, МФО 351975, код ЄРДПОУ 31642130 / на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів /р/р 31219230700003 управління Держказначейства у Дзержинському районі, код 24134567 МФО 851011 ГУДК у Харківській області/ адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2007 році, у сумі 7167,79 грн.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України .

           Повний текст постанови складено та підписано 02 березня 2009 року.

Суддя                                                                       Данилова М.В.