№ 45983111, 30.06.2015, Odesa Commercial Court of Appeal

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2015 р.Справа № 916/1578/15-гОдеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Бєляновського В.В.,

суддів: Величко Т.А.

Таран С.В.

при секретарі - Альошиній Г.М.

За участю представників:

Від прокурора: Озерова О.Д.

Від РВФДМУ по Одеській області: Десятова Н.А.

Від ПАТ „Ізмаїльський виноробний завод": не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Ізмаїльський виноробний завод"

на ухвалу господарського суду Одеської області

від 08 червня 2015р. про повернення зустрічної позовної заяви Приватного акціонерного товариства „Ізмаїльський виноробний завод" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області про визнання недійсним пункту 3.6 договору оренди

по справі 916/1578/15-г

за позовом: Першого заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області

до Приватного акціонерного товариства „Ізмаїльський виноробний завод"

про внесення змін до договору оренди цілісного майнового комплексу

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року перший заступник прокурора м. Одеси звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області до Приватного акціонерного товариства „Ізмаїльський виноробний завод" про внесення змін до договору оренди цілісного майнового комплексу від 15.11.2000р., укладеного між сторонами зі змінами і доповненнями, шляхом: викладення п. 3.2 розділу 3 вказаного договору в наступній редакції: „Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995р. № 786 (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою КМУ від 14.09.2011 р. № 961) і становить без урахування ПДВ за місяць розрахунку серпень 2011 року 202391 грн. 10 коп. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за місяць оренди вересень 2011 року визначається шляхом коригування орендної плати за місяць оренди серпень 2011 року на індекс інфляції за вересень 2011 року включно"; доповнення розділу 5 „Обов'язки орендаря" договору оренди цілісного майнового комплексу „Ізмаїльський винзавод" від 15.11.2000р. пунктом п. 5.12. „Ці зміни діють з 20 вересня 2011 року, є невід'ємною частиною та складовою договору оренди цілісного майнового комплексу „Ізмаїльський винзавод" від 15.11.2000р. зі змінами та доповненнями" та пунктом 5.13. „Протягом місяця з дня набрання рішенням суду законної сили, орендар зобов'язується сплатити до державного бюджету орендну плату, донараховану з 20.09.2011р. та за кожний наступний місяць з урахуванням раніше проведених платежів".

У свою чергу, 05.06.2015 року ПАТ „Ізмаїльський виноробний завод" подало до господарського суду Одеської області зустрічний позов до Регіонального відділення Фонду державного майна України про визнання недійсним пункту 3.6 договору оренди від 15.11.2000р. щодо порядку перегляду розміру орендної плати. Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.06.2015 року у даній справі (суддя Петров В.С.) зустрічний позов ПАТ „Ізмаїльський виноробний завод" повернуто без розгляду на підставі п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, у зв'язку з неподанням позивачем за зустрічним позовом доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі та доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою ПАТ „Ізмаїльський виноробний завод" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить її скасувати повністю.

Про день, час і місце розгляду апеляційної скарги усі учасники судового процесу заздалегідь були повідомлені належним чином, проте ПАТ „Ізмаїльський виноробний завод" не скористався наданим законом правом на участь свого представника в засіданні суду. Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 ГПК України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

В свою чергу, це означає, що позов повинен бути поданий з додержанням вимог ст.ст.54-58 ГПК України щодо форми і змісту позовних заяв.

Якщо позовну заяву за зустрічним позовом подано з порушенням вимог, викладених у ст.ст. 54 - 58 ГПК, господарський суд повертає позовну заяву на підставі ст. 63 ГПК.

Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, та сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Невиконання зазначених вимог тягне за собою повернення поданої позовної заяви з доданими до неї документами на підставі п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Згідно зі ст. 61 ГПК України питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею. Перевіривши відповідність поданої заяви вимогам закону, він або відмовляє в прийнятті позовної заяви (ст. 62), або повертає її без розгляду (ст. 63), або приймає до провадження.

Відповідності до п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України господарський суд повертає позовну заяву і додані до неї документи, якщо не подано доказів надання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів та не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Отже, статтею 63 ГПК України визначені імперативні вимоги до позовної заяви, недотримання яких тягне за собою її повернення.

Господарським судом першої інстанції встановлено, і це не оспорюється скаржником, що при зверненні до суду з зустрічним позовом ПАТ „Ізмаїльський виноробний завод" не подано доказів направлення копії зустрічної позовної заяви з доданими до неї документами відповідачеві, а також не надано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі. Тобто, подаючи зустрічний позов скаржник порушив пункти 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, що є безумовною підставою для повернення зустрічної позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд правомірно дійшов висновку про наявність підстав для повернення зустрічної позовної заяви без розгляду.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що подання відповідачем надуманого зустрічного позову без дотримання вимог Господарського процесуального кодексу України є проявом зловживання своїми процесуальними правами та спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, що порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Водночас, згідно з частиною 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Викладені в апеляційній скарзі доводи скаржника висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому не приймаються до уваги.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Одеської області від 08 червня 2015 року у справі № 916/1578/15-г залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Ізмаїльський виноробний завод" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Величко Т.А.

Таран С.В.