Court ruling № 45981001, 18.04.2012, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"18" квітня 2012 р. Справа № 5023/4206/11

вх. № 4206/11

Суддя господарського суду Харківської області Присяжнюк О.О.

Без виклику сторін

розглянувши заяву ПП "Ферровтор" про повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу по справі за позовом

ПП "Ферровтор"

до ТОВ "Промснаб-Харків", м. Харків

про стягнення 168237,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.06.2011 року позивачеві повернуто позовну заяву на підставі п.10 ст. 63 ГПК України, оскільки позивачем за даною позовною заявою оплачено витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу не на той рахунок отримувача.

ПП "Ферровтор" звернулося до суду із заявою про повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (вхідний № 1219).

Розглянувши вказану заяву позивача, суд відзначає наступне.

При подачі позовної заяви ПП "Ферровтор" надало платіжне доручення № 216 від 11.05.2011 року про сплату витрат на інформаціно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн..

При цьому, 01.11.2011 р. набрав чинності Закон України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 р., відповідно до якого, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість застосування аналогії закону щодо повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до приписів Закону України «Про судовий збір», оскільки статтею 8 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону), а в даному випадку подібність відносин полягає в тому, що вищевказані витрати є судовими витратами.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

При цьому, Вищий господарський суд України у листі № 01-06/1175/2011 від 25.08.2011 р. «Щодо судового збору», у п. 11 зазначив наступне: статтею 7 Закону врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду. Зокрема, сума судового збору підлягає поверненню у випадках, зазначених у таких нормах ГПК, як, зокрема, частині першій статті 63 (повернення позовної заяви).

Крім того, відповідно до п. 3 листа Вищого господарського суду № 01-06/1625/2011 від 21.11.2011р. «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір», на даний час зберігає чинність Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.1993 р.. У вирішенні питань, пов'язаних зі сплатою та поверненням сум судового збору при розгляді справ господарськими судами, останніми мають враховуватися відповідні положення названої Інструкції в частині, що не суперечить Закону.

Відповідно до п. 15 вказаної Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції № 15 від 22.04.1993 р., сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках, передбачених статтею 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

В свою чергу, ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 р. «Про державне мито»передбачає, що сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю, зокрема, в інших випадках, передбачених законодавством України.

При цьому, відповідно до положення пункту 13 статті 6 «Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ», повернення коштів, внесених для оплати витрат, здійснюється у випадках та у розмірі, передбачених процесуальним законодавством, шляхом їх перерахування на рахунок платника, відкритий в установі банку, грошового переказу через іншу фінансову установу або відділення поштового зв'язку після звернення особи.

Повернення зазначених коштів здійснюється у порядку, передбаченому для повернення державного мита.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість задоволення заяви ПП "Ферровтор" про повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи вищевикладене та керуючись Законом України «Про судовий збір», ст. 86 ГПК України,-

УХВАЛИВ:

На підставі цієї ухвали повернути Приватному підприємству "Ферровтор" (50051, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 10, код ЄДРПОУ 23649387) з Державного бюджету України витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 (двісті тридцять цість) грн., сплачені на підставі платіжного доручення № 216 від 11.05.2011 року.

Суддя Присяжнюк О.О.