Court ruling № 45973995, 12.01.2015, Volyn District Administrative Court

УХВАЛА

12 січня 2015 року м. Луцьк Справа № 803/2654/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого, судді Смокович В.І.,

при секретарі судового засідання Литвиненко І.П.,

за участю представників позивача Кортоус Т.В., Близнюк В.М.,

представників відповідача Куліш О.В., Волошина І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви Державної фінансової інспекції у Волинській області до Волинської обласної державної телерадіокомпанії про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Державна фінансова інспекція у Волинській області (далі - позивач, інспекція, ДФІ у Волинській області) звернулася в суд з адміністративним позовом до Волинської обласної державної телерадіокомпанії (далі - відповідач, Волинська ОДТРК) про стягнення до державного бюджету отриманих без установлених законом підстав та з порушенням законодавства коштів у розмірі 410 668,00 грн.

У письмових запереченнях від 05 січня 2015 року №8/19 відповідачем заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі пунктів 7, 9 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, яке мотивоване тим, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, в якій не наведено обґрунтування позовних вимог (п.7), а також позовна заява заявлена з пропуском місячного строку звернення до суду, який встановлений у частині п'ятій статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (п.9) (а.с.79-82).

Представники відповідача у судовому засіданні клопотання підтримали та просили суд його задовольнити. Представник Волинської ОДТРК Волошин І.В. додатково пояснив, що вважає позовну заяву необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України. Також, на питання суду, підтвердив, що предмет спору у даній справі є не оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, а стягнення грошових коштів.

Представники позивача проти задоволення клопотання заперечили.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статті 106 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Як зазначено у частині першій статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;

2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;

4) зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;

6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На думку суду, позовна заява ДФІ у Волинській області за формою та змістом відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, в ній наведений зміст позовних вимог, наведений виклад обставин у справі з посиланням на докази, які їх підтверджують, правове обґрунтування з точки зору позивача.

Доводи представника відповідача, що позовна заява є необґрунтованою, а тому не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, не беруться судом до уваги, оскільки надання правової оцінки обґрунтуванню позивача є прерогативою суду та здійснюється під час вирішення адміністративного позову по суті.

З наведених підстав суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 7 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України.

Стосовно дотримання позивачем строків звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Про порушення своїх прав та законних інтересів ДФІ у Волинській області дізналася 24 листопада 2014 року коли отримала лист Волинської ОДТРК від 21 листопада 2014 року №522/19 про відмову повернути кошти (а.с.67).

До суду позивач звернувся 23 грудня 2014 року, тобто в межах шестимісячного строку, визначеного частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на положення частини п'ятої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вони стосуються лише позовних заяв про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів. Для таких позовів встановлений місячний строк звернення до суду.

Натомість у розглядуваному випадку предметом спору є не оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, а стягнення грошових коштів, що не заперечувалося представником Волинської ОДТРК у судовому засіданні. Таким чином, для даної справи застосовується загальний шестимісячний строк звернення до суду, який ДФІ у Волинській області не пропущений.

Оскільки позовна заява Державної фінансової інспекції у Волинській області за своєю формою та змістом відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, а позивачем не пропущений шестимісячний строк звернення до суду, тому суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви слід відмовити повністю.

Керуючись пунктами 7, 9 частини першої статті 155, частинами третьою та сьомою статті 160, статтею 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви Державної фінансової інспекції у Волинській області до Волинської обласної державної телерадіокомпанії про стягнення коштів - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню окремо від судового рішення за результатам розгляду справи не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на судове рішення за результатом розгляду справи.

Суддя В.І.Смокович

Повний текст ухвали виготовлений 16 січня 2015 року.