№ 45901034, 30.06.2015, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2015 року м. Київ № 826/11500/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вовк П.В., розглянув в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 120 496, 14 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача перед бюджетом виникла заборгованість по податку з доходів фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, внаслідок несплати в установлений законодавством строк узгоджених грошових зобов'язань.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2015 року було відкрито скорочене провадження у справі № 826/11500/15 та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття скороченого провадження надати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача.

Зазначена ухвала про відкриття скороченого провадження у адміністративній справі була отримана відповідачем 22 червня 2015 року, відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

25 червня 2015 року від ОСОБА_1 надійшли заперечення проти позову, в яких вона просить суд розглядати вказану справу в загальному порядку, оскільки позивачем до позовної заяви не додано доказів того, що для рішення суб'єкта владних повноважень, на яких ґрунтується вимога про стягнення грошових сум, завершився строк оскарження, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває на податковому обліку як платник податків в ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, у період з 31 березня 2014 року по 04 квітня 2014 року, була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка з питань отримання доходу у 2012 році та сплати податку з доходів фізичних осіб ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1, за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року, оформлена Актом № 959/26-52-17-01/НОМЕР_1 від 04 квітня 2014 року.

На підставі вказаного акту, позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0022541701 від 20 травня 2014 року, яким ОСОБА_1 збільшену суму грошового зобов'язання з податку на доходу фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 117 545, 38 грн.

Також, на підставі вказаного акту та рішення про результати розгляду первинної скарги № 11001/7/26-15-10-09-25 від 27 липня 2014 року, позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000141701 від 30 липня 2014 року, яким ОСОБА_1 збільшену суму грошового зобов'язання з податку на доходу фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 2 957, 76 грн.

Водночас, податковим органом за місцезнаходженням ОСОБА_1 направлялась податкова вимога форми «Ю» від 06 квітня 2015 року № 4569-23 на суму 120 469, 14 грн., яка була отримана відповідачем 14 квітня 2015 року відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Однак, відповідачем не було сплачено узгоджених податкових зобов'язань з податку на доходу фізичних осіб.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) наявні докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд погоджується з викладеними у позовній заяві доводами, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 67 Конституції України (тут і далі по тексту всі нормативно-правові акти наведені в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 статті 14 ПК України).

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з п. 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Згідно з п. 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Доказів оскарження податкової вимоги форми «Ю» від 06 квітня 2015 року № 4569-23 на суму 120 496, 14 грн. відповідачем не надано.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідач в своїх запереченнях зазначила про те, що вказана справа повинна розглядатись в загальному порядку, оскільки податковим органом не додано до позовної заяви достатньо доказів того, що для рішення суб'єкта владних повноважень, на яких ґрунтується вимога про стягнення грошових сум, завершився строк оскарження, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України.

Однак, суд критично відноситься до вказаних тверджень відповідача з огляду на наступне.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2014 року по справі № 826/15545/14, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року, прийнятою у відкритому судовому засіданні, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2014 року залишено без змін.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України (ч. 1 статті 255 КАС України).

Виходячи з системного аналізу вказаних норм в контексті встановлених у справі обставин, суд приходить до висновку про те, що у відповідача виник обов'язок по сплаті грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, у зв'язку з тим, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2014 року набрала законної сили 05 лютого 2015 року.

Оскільки вказана сума коштів відповідачем станом на день розгляду справи сплачена не була, що не заперечується нею у поданих до суду запереченнях та підтверджується наявними матеріалами справи доказами, зокрема, обліковою карткою платника податків ОСОБА_1 з податку на доходу фізичних осіб, позовні вимоги ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до пп. 14.1.137 п. 14.1 статті 14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно п. 87.11 статті 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до ч. 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно статті 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч. 1 статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч. 1 статті 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених, в тому числі, п. 4 ч. 1 статті 183-2 цього Кодексу, а саме, щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Керуючись статтями 69-71, 160-162, 183-2, 254, 256 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_1) заборгованість з податку на доходи фізичних осіб у сумі 120 496, 14 грн. (сто двадцять тисяч чотириста дев'яносто шість гривень 14 копійок) на р/р 33114341700004 (код платежу 11010500) УДКСУ у Деснянському районі ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 37984978.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова, відповідно до ч. 1 статті 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя П.В. Вовк