Court ruling № 45864209, 24.03.2015, Lviv Regional Court of Appeal

Справа № 1317/2106/12 Головуючий у 1 інстанції: Мулявка О.В.

Провадження № 11/783/47/15 Доповідач: Стельмах І. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Стельмаха І.О.,

суддів Гуцала І.П., Калиняк О.М.,

з участю прокурора Горин У.І.,

представника цивільного позивача ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника-адвоката Савчука О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 за ч.2, ч.3 ст. 191 КК України за апеляцією прокурора Ватраля Р.В., який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції на постанову Радехівського районного суду Львівської області від 30 грудня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

Постановою Радехівського районного суду Львівської області від 30 грудня 2014 року кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 за ч.2, ч.3 ст. 191 КК України повернуто прокурору Радехівського району для проведення додаткового розслідування.

Органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він 20.02.2010 року перебуваючи на посаді директора СТзОВ «Прогрес» і являючись службовою особою, здійснюючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки, знаходячись на території вказаного вище господарства, що в с. Стремільче Радехівського району Львівської області, розпорядився продати ТзОВ «Компанія Зевс ЛТД», м. Дубно, Рівненська область, через ОСОБА_5, 20 голів свиней, загальною масою 2034 кг, на загальну суму 29086,20 грн. У подальшому, ОСОБА_2, зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, з корисливих мотивів, грошові готівкові кошти в сумі 29086,20 грн. привласнив та розтратив, не внісши їх на рахунок СТзОВ «Прогрес» та не відобразив їх у бухгалтерському обліку товариства, завдавши матеріальну шкоду СТзОВ «Прогрес» на вказану вище суму.

Крім того, ОСОБА_2 05.06.2010 року, перебуваючи на посаді директора СТзОВ «Прогрес» і являючись службовою особою, здійснюючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки, знаходячись на території вказаного вище господарства, що в с. Стремільче Радехівського району Львівської області, розпорядився продати ОСОБА_6 50 голів відгодованих свиней, загальною вагою 4755,00 кг на загальну суму 52305,00 грн. та 11 голів поросят загальною вагою 1533,00 кг на суму 16357,00 грн., про що було виписано накладну без номера та накладну № 247/38 від 05.06.2010 року, відповідно. За реалізоване ОСОБА_6 поголів'я свиней ОСОБА_2 отримав від останнього готівкові кошти на загальну суму 68662,00 грн., які зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, з корисливих мотивів та повторно, оскільки раніше вчинив аналогічний злочин, привласнив та розтратив, не внісши їх на рахунок СТзОВ «Прогрес», чим завдав матеріальну шкоду СТзОВ «Прогрес» на загальну суму 68662,00 грн.

Крім того, ОСОБА_2 14.06.2010 року, перебуваючи на посаді директора СТзОВ «Прогрес» і являючись службовою особою, здійснюючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки, розпорядився продати ОСОБА_7 2 голови поросят загальною вагою 20 кг на суму 200,00 грн., про що було виписано накладну № 255 від 14.06.2010 року. За реалізоване ОСОБА_7, поголів'я свиней ОСОБА_2 отримав готівкові кошти на загальну суму 200 гривень, які зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, з корисливих мотивів, повторно привласнив та розтратив, не внісши їх на рахунок СТзОВ «Прогрес», чим завдав матеріальну шкоду СТзОВ «Прогрес» на загальну суму 200,00 грн.

Крім того, ОСОБА_2 26.09.2010 року, перебуваючи на посаді директора СТзОВ «Прогрес» і являючись службовою особою, здійснюючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки, розпорядився продати ОСОБА_8, свиню відгодовану загальною вагою 193 кг на суму 1260,00 грн., про що було виписано накладну № 53 від 26.08.2010 року. За реалізовану ОСОБА_8, свиню ОСОБА_2 отримав готівкові кошти на загальну суму 1260 гривень, які зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, з корисливих мотивів, повторно привласнив та розтратив, не внісши їх на рахунок СТзОВ «Прогрес», чим завдав матеріальну шкоду СТзОВ «Прогрес» на загальну суму 1260,00 грн.

Крім того, ОСОБА_2 11.10.2010 року, перебуваючи на посаді директора СТзОВ «Прогрес» і являючись службовою особою, здійснюючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки, розпорядився продати ОСОБА_9, 2 голови поросят загальною вагою 24 кг на суму 350,00 грн., про що було виписано накладну без номера від 11.10.2010 року. За реалізоване ОСОБА_9 поголів'я свиней ОСОБА_2 отримав готівкові кошти на загальну суму 350 гривень, які зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, з корисливих мотивів, повторно привласнив та розтратив, не внісши їх на рахунок СТзОВ «Прогрес», чим завдав матеріальну шкоду СТзОВ «Прогрес» на загальну суму 350,00 грн.

На постанову суду прокурор Ватраль Р.В., який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції подав апеляцію.

В своїй апеляції, прокурор просить постанову скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що постанова є незаконною та необґрунтованою у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Зазначає, що суд порушив вимоги ст.ст. 275, 278 КПК України 1960 року, оскільки не мав права повертати справу на додаткове розслідування з підстав необхідності притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб за відсутності клопотання прокурора, потерпілого або його представника. Вказівка суду про не розмежування кваліфікації діяння та відсутність деталізації розтрати грошей є безпідставною, оскільки в постанові про пред'явлення обвинувачення та обвинувальному висновку зазначено, що ОСОБА_2 отримані кошти від реалізації свиней привласнив та розтратив шляхом не внесення їх на рахунки СТзОВ «Прогрес». Ці кошти в касу чи на рахунки СТзОВ «Прогрес» не були в несені та подальший їх рух невідомий. Невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи полягає в тому, що суд безпідставно зробив висновок про відсутність відповідних доказів щодо фактів розтрати грошей, так як такі факти підтверджені показаннями свідків. Вважає, що необхідність проведення судово-економічної експертизи не є обставиною, яка не може бути усунута в судовому засіданні. Крім цього зазначає, що 30 жовтня 2014 року судом було прийнято рішення про відмову в задоволенні клопотання захисника щодо скерування кримінальної справи на додаткове розслідування.

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора на підтримку апеляції, думку представника цивільного позивача про часткове задоволення апеляції, обвинуваченого та його захисника, які заперечили апеляцію прокурора та просили залишити постанову суду без зміни, обговоривши наведені в апеляції доводи й перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляцію слід задовольнити, виходячи з наступного.

Постанова суду про повернення справи на додаткове розслідування підлягає скасуванню з таких підстав.

При розгляді справи суд першої інстанції допустив однобічність і неповноту судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, що відповідно до п.1, п.2 ч.1 ст. 367 КК України є підставами для скасування судового рішення.

Своє рішення про повернення справи на додаткове розслідування суд першої інстанції мотивував неповнотою досудового слідства. В мотивах постанови зазначено про те, що орган досудового слідства не розмежовував кваліфікацію діяння та не деталізував, яким шляхом здійснено розтрату грошей; не перевірив можливість вчинення інкримінованих ОСОБА_2 злочинів іншими особи, обвинувачення яким в ході досудового слідства не пред'являлось, оскільки у випадку встановлення та притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, причетних до злочину або злочинів це беззаперечно вплине і на кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_2; не перевірив доводи ОСОБА_2 про те, що виручені кошти від реалізації свиней він витрачав на потреби товариства, зокрема на виплату заробітної плати, на закупівлю бензину та концентрованих кормів (преміксів) і наведене знайшло своє підтвердження показаннями свідків, допитаних у суді.

Для усунення неповноти органові досудового слідства під час додаткового розслідування запропоновано: вирішити питання про притягнення інших осіб до кримінальної відповідальності та кваліфікації дій підсудного за іншими статтями КК України; встановити коло осіб, причетних до заволодіння коштами, що належали СТзОВ «Прогрес» і осіб, які мають відношення до складання та підписання первинних бухгалтерських документів, бухгалтерської і статистичної звітності тощо; забезпечити проведення судово-економічної експертизи; встановити яким шляхом причетні до злочину (злочинів) особи здійснили незаконне безоплатне відчуження використання, витрачання (розтрату) коштів після їх заволодіння, шляхом зібрання належних і допустимих доказів; провести інші слідчі та оперативні дії для встановлення істини у справі.

Відповідно до ст. 278 КПК України та роз'яснень, що містяться у п.4, п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року № 2 „Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування", повернення справи на додаткове розслідування через наявність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб допускається лише за умови, що окремий розгляд справи щодо останніх не можливий і що надійшло відповідне клопотання прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника. Питання про наявність таких підстав вирішується з урахуванням доказів, що є у справі, інших конкретних її обставин, а також вимог ст. 94 КПК України 1960 року, в якій зазначено приводи і підстави до порушення кримінальної справи. Повернення справи на додаткове розслідування у зв'язку з наявністю підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею КК, якою передбаченого відповідальність за більш тяжкий злочин, чи пред'явлення йому обвинувачення, яке до цього не було пред'явлене, допускається тільки за клопотанням прокурора або потерпілого чи його представника.

За змістом закону притягнення інших осіб до кримінальної відповідальності можливе тільки за наявності відповідних підстав для цього.

Як вбачається з матеріалів справи, судом не встановлено підстав для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, й у постанові про повернення справи на додаткове розслідування такі підстави не зазначені.

Крім того, повертаючи справу на додаткове розслідування, суд не звернув увагу, що клопотання про повернення справи на додаткове розслідування з таких підстав, ні прокурором, а ні потерпілим чи його представником у даній справі не заявлялось.

За змістом ст. 281 КПК України 1960 року та роз'яснень, що містяться у п.8, п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року № 2 „Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування", повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні. Якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень в порядку ст. 315-1 КПК 1960 року, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим. За необхідності суд може відкласти її розгляд для витребування додаткових доказів (ст. 280 КПК).

Суд першої інстанції не врахував, що недоліки досудового слідства можуть бути усунуті під час судового розгляду шляхом більш ретельного допиту підсудного, свідків, виклику й допиту нових свідків, вчинення інших процесуальних дій.

В даному випадку суд першої інстанції повинен був всебічно, повно та об'єктивно розглянути усі обставини справи в їх сукупності й дати оцінку зібраним доказам.

Неповнота судового слідства призвела до поспішності та необґрунтованості прийняття рішення про повернення справи на додаткове розслідування.

З огляду на викладене постанова суду підлягає скасуванню, а справа поверненню на новий судовий розгляд.

При розгляді справи суд першої інстанції повинен повно й всебічно дослідити обставини справи та постановити в справі законне й обґрунтоване судове рішення.

Керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 367 КПК України 1960 року, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляцію прокурора задовольнити.

Постанову Радехівського районного суду Львівської області від 30 грудня 2014 року про повернення на додаткове розслідування справи про обвинувачення ОСОБА_2 за ч.2, ч.3 ст. 191 КК України скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд у той же суд.

С у д д і:

Стельмах І.О. Гуцал І.П. Калиняк О.М.