Справа № 2-а-3988/08/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2009 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Вовченко О.А.,
при секретарі Кравець Я.А.,
за участю:
представника позивача - Соколовської А.В., (довіреність від 23.01.2008 року),
представника позивача - Єргієвої Є.С., (довіреність від 06.10.2008 року),
представника відповідача - Подорожнього А.С., (довіреність від 08.01.2009 року),
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Євро-Електро” до Державної податкової інспекції в Київському районі міста Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень від 19 грудня 2007 року № 0004312301/0 № 0004322301/0, суд -
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю „Євро-Електро”, 24 січня 2008 року звернулося доОдеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Київському районі міста Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень від 19 грудня 2007 року № 0004312301/0 № 0004322301/0.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, зазначивши, що відповідачем не обґрунтовано визначено ТОВ „Євро-Електро” податкові зобов’язання з податку на прибуток в сумі 40832 гривен, та з податку на додану вартість в розмірі 10000 гривен.
До суду надійшли заперечення на адміністративний позов від представника відповідача в яких посилаючись на ст. 215 ч.1 ст. 203 ст. 761 ЦК України, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” зазначено, що з позовними вимогами позивача відповідач не згоден та вважає їх незаконними необґрунтованими та безпідставними.
Під час розгляду справи представник відповідача заперечував проти задоволення позову ТОВ „Євро-Електро”, посилаючись на обґрунтування зазначені в запереченнях на адміністративний позов.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
В період з 15.11.2007 року по 28.11.2007 року, на підставінаправлення від 15.11.2007 року, № 662/343, виданого ДПІ у Київському районі м. Одеси, головними державними податковими ревізорами-інспекторами відділу документальних перевірок суб’єктів господарювання – юридичних осіб ДПІ у Київському районі м. Одеси – Гонтаренко Л.П., Тодоровим В.В., та головним державним податковим інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи Управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Київському районі м. Одеси – Ткачук О.О., здійснювалась виїзна планова перевіркаТОВ „Євро-Електро” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 року по 30.09.2007 року.
За наслідками перевірки 04.12.2007 року, складено акт про результати виїзної планової перевірки ТОВ „Євро-Електро” № 2749-23-02-31693288/275.В висновках акту зазначено, що перевіркою встановлені порушення п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997 року, п.п. 7.2.1 пп. 7.2.6 п.7.2 ст. 7Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, п. 8 ст. 6, п.п 8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 року № 889-ІV.
19 грудня 2007 року, ДПІ у Київському районі м. Одесиприйнято податкові повідомлення рішення:
- № 0004312301/0 яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 29 166 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 11 666 грн.,
- № 0004322301/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 6 667 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3 333 грн.
В акті перевірки № 2749-23-02-31693288/275зазначено, що ТОВ „Євро-Електро” не виконало вимог передбачених п.1,2 ст. 761 ЦК України та п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, та в результаті чого встановлено завищення валових витрат на 116666,0 грн., у тому числі за 4 квартал 2006 року на 58333,0 грн., за 3 квартал 2007 року на 58333,0 грн.
За визначенням пункту 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 зазначеного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих)протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажу продукції (робіт, послуг) та охороною праці.
Приписами п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.o:p>/o:p>
Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. В ч. 3 ст. 3 цього Закону передбачено, що бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Податкова та інші види звітності ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
01.03.2006 року між TOB «Євро - Електро» (орендар) та ПП «Кооптрейд» (орендодавець) укладено договір оренди № 47 нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Краснова, 14, на строк до 31.12.2006р. з орендною платою у розмірі 7 000 грн. за місяць (а.с. 31-32).o:p>/o:p>
До суду надано представником позивача на підтвердження віднесення до складу валових витрат, сум сплачених позивачем на виконання договору оренди № 47: акт прийняття – здачі виконаних робіт № 12 від 29.12.2006 року, рахунок – фактура № ЧП – 0000111 від 25.12.2006 року, платіжне доручення № 99 від 25.12.2006 року, та рахунок за 25.12.2006 рік
В 2006 та 2007 роках TOB «Євро - Електро» (орендар) укладало договори оренди з ПП «Протехнік - 006» (орендодавець) нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Краснова, 14, з орендною платою у розмірі 70 000 грн. по закінченню договору оренди.
На підтвердження виконання умов договорів та правомірності віднесення до складу валових витрат, витрат пов’язаних з орендою приміщення у ПП «Протехнік - 006», до суду надано: банківську роздруківку рахунку за 27.12.2007 рік, платіжне доручення № 201 від 27.07.2007 року, рахунок-фактуру № СФ-0000150 від 27.07.2007 року
Проведення господарської операції TOB«Євро - Електро» по використанню нежитловихприміщень отриманих за договором оренди у ПП «Кооптрейд»та ПП «Протехнік - 006» підтверджені первинними бухгалтерськими документами на підставі яких ведеться бухгалтерський облік у позивача, та базується податкова звітність.
Посилання перевіряючих в акті перевірки № 2749-23-02-31693288/275 та представника відповідача в судовому засіданні на те, що ТОВ „Євро-Електро” порушуючи ст. 761 ЦК України та п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, не надало до перевірки документи на право власності майна, яке надавалось в оренду ПП «Кооптрейд» і ПП «Протехнік», а також не надані документи підтверджуючі уповноваження на укладення договорів оренди підприємствами ПП «Кооптрейд» і ПП «Протехнік» в особі їх керівників, суд вважає безпідставними з наступних підстав.
В ст. 761 ЦК України, визначено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
В ст. 761 ЦК України та в Законі України „Про оподаткування прибутку підприємств”, не передбачено обов’язок орендаря - ТОВ „Євро-Електро” надавати до перевірки документи на право власності майна – нежилих приміщень яке надавалось в орендуорендодавцем, в даному випадку:ПП «Кооптрейд» і ПП «Протехнік-006», та документи підтверджуючі уповноваження на укладення договорів оренди підприємствами. Надані до суду представником відповідача документи: лист ДПІ у Центральному районі міста Миколаїв від 21.01.2008 року та лист КП „ОМБТІ та РОН” № 896-07/28 не спростовують правомірність віднесення до складу валових витрат, витрати ТОВ „Євро-Електро” пов’язані з використанням в їх господарській діяльності нежитлових приміщень, які отримувалися в 2006-2007 роках у ПП «Кооптрейд» і ПП «Протехнік-006»
Позивачу ТОВ „Євро-Електро” визначено в податковому повідомлені рішенні № 0004322301/0 податкове зобов’язання за порушення приписів п.п. 7.2.1., п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями) по податку на додану вартість за основним платежем 6667 гривен та за штрафними санкціями 3333 гривен. Зазначені зобов’язання визначені ДПІ у Київському районі м. Одеси на підставі акту перевірки в якому зазначено, що TOB «Євро -Електро» в порушення п.п. 7.2.1., п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 6 667 грн. згідно податкової накладної виданої НПФ „Югтрансенерго” від 23.11.2006р. № 00000571 на суму 40 000 грн., у т.ч. ПДВ 6 667 грн., складеною з порушенням, оскільки в ній відсутні опис (номенклатура) товарів та одиниці виміру.
Положеннями п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної;повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку;ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. В п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. При порушенні постачальником порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.o:p>/o:p> На спростування посилань відповідача, щодо виявлених порушень при перевірці приписів п.п. 7.2.1., п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» представник позивача надав до суду копію податкової накладної НВФ „Югтрансенерго” у вигляді TOB№ 00000571 від 23.11.2006 року на суму 40 000 грн., у т.ч. ПДВ 6 667 грн., з якої вбачається, що в ній зазначені усі необхідні відомості, передбачені в Законі України „Про податок на додану вартість" та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165. В п. 1.7 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість” визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначеного згідно з цим Законом.
Відповідно до п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону „Про податок на додану вартість"i style='mso-bidi-font-style:normal'> податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.o:p>/o:p> Приписами п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" встановлено, щоi style='mso-bidi-font-style:normal'> датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).b style='mso-bidi-font-weight:normal'> З вищевикладеного вбачається, що підставою для зменшення складу податкового кредиту на суму витрат по сплаті податку є лише відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку зазначеним Законом не передбачено.o:p>/o:p> З урахуванням вище викладеногоподаткове повідомлення-рішення№ 0004322301/0 від 19 грудня 2007 року, прийнято ДПІу Київському районі міста Одесив порушення приписів діючого законодавства, а тому у відповідності до ч.3 ст. 70 КАС України, суд не бере до уваги посилання представника відповідача на те, що при перевірці ТОВ „Євро-Електро”, надавало податкову накладну НВФ „Югтрансенерго” у вигляді TOB№ 00000571 від 23.11.2006 рокув якій були відсутні опис (номенклатура) товарів та одиниці виміру. З урахуванням обставин справи та вище викладеного, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення№ 0004312301/0 № 0004322301/0 від 19 грудня 2007 року, прийняті ДПІу Київському районі міста Одесив порушення діючого законодавства, а позовні вимоги ТОВ „Євро-Електро”, засновані на діючому законодавстві, є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Відповідно до положень ч.1 ст. 94 КАС України, визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Позивачем документально підтверджено сплату судових витрат - судового збору - в сумі 3 гривни 40 копійок (квитанція № ЗП-00749 а.с.1), тому суд вважає що судовий збір в сумі 3 гривни 40 копійок , підлягає стягненню з бюджету України на користь позивача. Керуючись ст. ст.160, 161-163 КАС України суд, - ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позовтовариства з обмеженою відповідальністю „Євро-Електро” задовольнити.
Податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси № 0004312301/0 № 0004322301/0 від 19 грудня 2007 року – скасувати.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Євро-Електро” судовий збір в розмірі 3 (три) гривни 40 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 14.02.2009 року.
Суддя Вовченко О.А.
The court decision No. 4585736, Odesa District Administrative Court was adopted on 09.02.2009. The procedural form is Administrative, and the decision form is . On this page, you will find key data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary data conveniently.
This decision relates to case No. 2-а-3988/08/1570. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: