Court ruling № 45851418, 23.06.2015, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2015 року м. Київ К/800/21284/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П.

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів у Одеській області (далі - ДПІ) на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2014 року у справі № 815/7907/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсалбуд-2004» (далі - Товариство) до ДПІ,

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2013 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ № 0004062201, № 0003872201, № 0004042201 від 13.08.2013 року.

Зазначило, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення спростовуються наявними в матеріалах адміністративної справи первинними документами.

16 грудня 2013 року постановою Одеського окружного адміністративного суду у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що Товариством не доведене виконання субпідрядних робіт ПП «Промкомплект Україна», про що свідчить не тільки неможливість ним виконання робіт, зазначених у договорах, з урахуванням відомостей про нього та відсутності основних фондів, транспортних засобів, трудових ресурсів.

25 березня 2014 року постановою Одеського апеляційного адміністративного суду постанова Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 року скасована, позов задоволено.

Податкові повідомлення-рішення ДПІ № 0004062201, № 0003872201, № 0004042201 від 13.08.2013 року визнані протиправними та скасовані.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Одеського апеляційного адміністративного суду та залишення в силі постанови Одеського окружного адміністративного суду, посилаючись на порушення апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, з 12.07.2012 року до 15.07.2012 року ДПІ була здійснена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства щодо дотримання ним вимог податкового законодавства за господарськими операціями з ПП «Промкомплект Україна» за травень 2012 року, за наслідками якої 19.07.2013 року був складений акт перевірки.

У акті перевірки зазначено, що Товариством у порушення вимог пп. 138.1.1 п. 138.1, п.,п. 138.2, 138.4, 138.6 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України занижений податок на прибуток, у розмірі 70 287,00 грн., а також у порушення п.,п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України занижений податок на додану вартість, у розмірі 76 181,00 грн. та завищене від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, у розмірі 5 746,00 грн.

13 серпня 2013 року ДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення: № 0004062201 щодо збільшення Товариству грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у розмірі 114 272,00 грн., № 0003872201 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, у розмірі 87 859,00 грн., № 0004042201 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, у розмірі 5 764,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності з податку на прибуток включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2,138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.,п. 138.4, 138.6 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів встановлених розділом І цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.

Згідно з п.,п. 198.1, 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено з яких господарських операцій і коли виникає у платника податків право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, а саме таке право виникає у тому числі у разі придбання товарів та послуг. Датою виникнення такого права платника податку вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг); дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 зазначеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 22.05.2012 року між Товариством та Благодійним Фондом «Одескабель» був укладений договір щодо монтажу системи опалення у спорзалі школи - інтернату № 3.

17 квітня 2012 року між Товариством та ОФ ПрАТ «Стальканат-Сілур» був укладений договір про ремонт підкранових шляхів.

25 квітня 2012 року між Товариством та ДП «ГПК Україна» був укладений договір щодо здійснення робіт зі створення фундаменту під автомобільні ваги на контейнерному майданчику.

3 травня 2012 року між Товариством та КП ЖКС «Чорноморський» був укладений договір про здійснення робіт з ремонту дорожнього покриття пішохідних доріжок.

8 травня 2012 року між Товариством та ТОВ Промринок «Котовський» був укладений договір щодо ремонту асфальтобетонного покриття.

10 травня 2012 року між Товариством та ВКФ «Боеллен», ОФ ПрАТ «Стальканат-Сілур» були укладені договори щодо здійснення робіт з асфальтобетонного покриття та ремонту м'якої кровлі та фасаду.

11 травня 2012 року між Товариством та ПрАТ «Стальканат-Сілур» був укладений договір щодо ремонту двох санвузлів, приміщень та криши.

22 травня 2013 року між Товариством та ДП «Совмортранс Одеса» був укладений договір про здійснення ремонтних сантехнічних робіт із заміни трубопроводу та приборів.

29 травня 2012 року між Товариством та ТОВ «Євро Транс Сервіс» був укладений договір про ремонт асфальтобетонного покриття.

Для виконання зазначених договорів 28.04.2012 року між Товариством та ПП «Промкомплект Україна» був укладений договір субпідряду, згідно якого субпідрядник за завданням підрядника повинен виконувати ремонтно-будівельні та електромонтажні роботи.

На підтвердження виконання договору субпідряду Товариство надало податкові накладні, на підставі яких ним був сформований податковий кредит; платіжні доручення; акти виконаних робіт.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, прийшов до передчасного висновку про відсутність у контрагента Товариства основних фондів, складських приміщень, трудових ресурсів, оскільки Товариство не зобов'язане отримувати у свого контрагента документи з метою доведення ким саме безпосередньо виконувались роботи за укладеним договором або перевіряти кількість працюючих осіб контрагента.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що на час здійснення господарських операцій між Товариством та його контрагентом підприємства були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість.

Товариством у відповідності до вимог чинного законодавства та на підставі первинних документів був правомірно сформований податковий кредит.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає,

що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що постанова апеляційного адміністративного суду ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для її скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів у Одеській області відхилити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Юрченко В.П.