Decision № 4583471, 08.07.2008, Zhovtnevyi District Court of Dnipropetrovsk City

Справа № 2-3401/08

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2008 рік Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Чорнобук В.І.

при секретарі -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАЛОГ-ПЛЮС» та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАЛОГ-ПЛЮС» до ОСОБА_1 про визнання права власності, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська з позовною заявою, в якій просить визнати за ним право власності на квартири АДРЕСА_1. В обґрунтування зазначених вимог Позивач посилається на те, що в грудні 2007 року було надано позику Відповідачу, а саме: грошові кошти на переобладнання квартир АДРЕСА_1. Дана позика була надана строком на 5 місяців. Між Позивачем та Відповідачем була укладена угода про те, що в разі не повернення позики Відповідач передає у власність Позивачу квартири АДРЕСА_1. Однак Відповідач не виконав своїх зобов'язань не повернув ні надану йому позику, ні передав квартири в житловому будинку по АДРЕСА_1 у власність Позивачу. Відповідачем порушено вимоги ст.526 ЦК України, де зазначено що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та вимоги ст.1049 ЦК України, де зазначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику. У зв'язку з чим Позивач вважає, що право власності на квартири АДРЕСА_1 має бути визнано за ним.

В судовому засіданні представник Позивача підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові. Просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник Відповідач позовні вимоги не визнав з тиз підстав, що Позивач не надавав ніяких грошових коштів на переобладнання спірного майна, більш того ніякого переобладнання не проводилось та просив в позові відмовити.

Відповідач подав зустрічну позовну заяву про визнання права власності за ним на житловий будинок літ.А-1 по АДРЕСА_1 в цілому. В обґрунтування зустрічних позовних вимог посилається на те, що на підставі договорів купівлі-продажу придбав всі квартири в житловому будинку АДРЕСА_1. Також посилається на ч.2 ст.10 Закону України " Про приватизацію державного житлового фонду", Рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004р., у зв'язку з чим вважає, що право власності може бути за ним визнано на будинок в цілому.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та вивчивши матеріали справи в їх сукупності приходить до наступного.

Судом встановлено, що 29 листопада 2003 року на підставі договору купівлі-продажу ТОВ «ДІАЛОГ-ПЛЮС» придбало у власність квартиру №4 в житловому будинку літ.А-1 по АДРЕСА_1. Право власності за Позивачами за зустрічним позовом було зареєстровано в Комунальному підприємстві «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» 10 грудня 2003 року.

12 грудня 2006 року на підставі договору купівлі-продажу ТОВ «ДІАЛОГ-ПЛЮС» придбало у власність квартиру №2 в житловому будинку літ.А-1 по АДРЕСА_1. Право власності за Позивачами за зустрічним позовом було зареєстровано в Комунальному підприємстві «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» 20 січня 2007 року.

22 березня 2007 року на підставі договору купівлі-продажу ТОВ «ДІАЛОГ-ПЛЮС» придбало у власність квартиру №3 в житловому будинку літ.А-1 по АДРЕСА_1. Право власності за Позивачами за зустрічним позовом було зареєстровано в Комунальному підприємстві «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» 27 вересня 2007 року.

30 листопада 2007 року на підставі договору купівлі-продажу ТОВ «ДІАЛОГ-ПЛЮС» придбало у власність квартиру №7 в житловому будинку літ.А-1 по АДРЕСА_1. Право власності за Позивачами за зустрічним позовом було зареєстровано в Комунальному підприємстві «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» 13 березня 2008 року.

Позивач за первісним позовом не надавав жодних коштів для переобладнання квартир. Переобладнання спірного об'єкту взагалі не проводилось. Твердження Позивача за первісним позовом безпідставні, ніякої позики для переобладнання квартир ним ніколи не надавалось. Такі дії Позивача за первісним позовом направлені на незаконне заволодіння спірним майном, оскільки немає жодних підстав для набуття ним права власності на зазначений об'єкт. Крім того Позивач за первісним позовом не надав жодних доказів в обґрунтування своїх позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", Рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004р. власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою відповідно до своєї частки у майні будинку. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Житловий будинок літ.А-1 по АДРЕСА_1 складається з чотирьох квартир, а саме: №№1, 2, 3, 4, 7.

Кожна сторона має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. (ст. 16 ЦК України).

Статтею 392 ЦК України встановлено - власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до п.10 Переліку правовстановлюваних документів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5, рішення суду про визнання права власності є правовстановлюваним документом і підлягає реєстрації в Комунальному підприємстві «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради.

За викладених обставин суд оцінює позовні вимоги в частині визнання за Позивачем за зустрічним позовом щодо визнання права власності на житловий будинок літ.А-1 по АДРЕСА_1 в цілому, як обґрунтовані і такі, що підлягають задоволенню.

На підставі Рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004р., ст.ст.16, 328, 392 ЦПК України, ч.2 ст.10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", ст.ст. 60, 158, 169, 212-215, 218 ЦПК України, Суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні первісної позовної заяви відмовити.

Задовольнити зустрічну позовну заяву.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІАЛОГ-ПЛЮС» (ЄДРПОУ 21921336) право власності на житловий будинок літ.А-1 по АДРЕСА_1 в цілому.

Рішення суду може бути оскаржено у апеляційний суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом, подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду та подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

У випадку подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання у двадцятиденний строк апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після закінчення такого строку.

Рішення набрало законної сили 22.07.2008р.