Court ruling № 45684612, 19.02.2013, Kherson Regional Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/791/273/13 Головуючий у 1-й інстанції: Шульга К.М.

Категорія ст. 185 ч.3 КК України Доповідач: Красновський І.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 року

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі :

Головуючого: Красновського І.В.

Суддів: Гемми Ю.М., Литвиненко І.І.

З участю прокурора: Дворецького О.О.

Захисника ОСОБА_1

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Скадовського районного суду Херсонської області від 26 листопада 2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року

народження, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 громадянина України,

раніше судимого - 30.03.2012 року Скадовським районним судом

Херсонської області за ст. 185 ч.1, 3, ст.70, 75, 104 КК

України до 3 років позбавлення волі, звільненого

від покарання з іспитовим строком 2 роки

засуджено за ст. 185 ч.3 КК України та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків до покарання призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Скадовського районного суду Херсонської області від 30 березня 2012 року та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки 6 (шість) місяців з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Міра запобіжного заходу залишена тримання під вартою з 02 серпня 2012 року.

Вирішено питання з речовими доказами.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави витрати за проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 622 від 13.09.2012 року (а.с.85) у сумі 448 (чотириста сорок вісім) грн. 33 коп.

Відповідно до вироку суду, ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він 26.07.2012 року близько 05.00 год. умисно, повторно, шляхом вільного доступу через незачинені двері проник до кімнати АДРЕСА_2, звідки вчинив крадіжку мобільного телефону Самсунг S-200, що належить ОСОБА_3, та мобільного телефону Самсунг С-3530, що належить ОСОБА_4, завдавши потерпілим матеріальну шкоду на суму 370 грн. та 750 грн. відповідно.

У апеляції засуджений ОСОБА_2 не оспорюючи обставин скоєння злочину та кваліфікацію дій зазначає, що призначене йому покарання не відповідає тяжкості злочину внаслідок його надмірної суворості, мотивуючи тим, що суд першої інстанції застосував суворе покарання, враховуючи повторність скоєних злочинів, особливості й обставини їх вчинення, але не взяв до уваги пом'якшуючі вину обставини, а саме: повне та чистосердечне визнання вини, явку з повинною, активну співпрацю з органами досудового слідства, повне відшкодування завданої шкоди потерпілим. Просить змінити вирок в частині призначеного покарання та призначити більш м'яке покарання.

Від інших учасників судового розгляду справи апеляцій не надійшло.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який вважає апеляцію засудженого необґрунтованою, Засудженого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1, які підтримали доводи апеляції, а підчас останнього слова засуджений просив вирок змінити, вислухавши сторони в судових дебатах, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції колегія суддів визнає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, органами досудового слідства та судом виконані вимоги ст. 22 КПК України, направлені на прийняття всіх передбачених законом мір для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні злочину відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами перевіреними в порядку ч.3 ст. 299 КПК України, яким суд дав належну оцінку, та є обґрунтованим.

Злочини, які скоїв ОСОБА_2 за ст.185 ч.3 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло - кваліфіковано правильно, істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б ставили під сумнів достовірність доказів та були підставами для скасування або зміни вироку не встановлено.

В апеляції засуджений не оспорює кваліфікацію вчиненого злочину, тільки вказує на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину. Аналіз матеріалів справи свідчить, що призначене засудженому ОСОБА_2 покарання відповідає вимогам ст.65 КК України та п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" №7 від 24.10.2003 року, при цьому суд першої інстанції врахував всі обставини справи, дані про особу, який за місцем проживання характеризується позитивно, заяв та скарг від жителів щодо нього не надходило, щире каяття, явку з повинною, добровільне повернення вкрадених речей, у якості обставин, що обтяжують покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, також врахував те, що він притягувався раніше до кримінальної відповідальності та в період іспитового строку вчинив новий тяжкий злочин та обрав міру покарання засудженому відповідно до ступеню тяжкості вчиненого злочину, яке є необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

При таких обставинах, на думку колегії суддів, апеляція засудженого ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Скадовського районного суду Херсонської області від 26 листопада 2012 року щодо нього - без зміни.

Судді :