провадження № 3/616/86/15
справа № 616/194/15-п
П О С Т А Н О В А
Іменем України
23 березня 2015 року суддя Великобурлуцького районного суду Харківської області Нестайко Ю.В., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, що надійшли від начальника відділу прикордонної служби Вільхуватка відносно
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,
Бєлгородської області, громадянина України, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3
в с. Мілове, Великобурлуцького району, Харківської області,
за ч. 1 ст.2041 КУпАП,
в с т а н о в и в:
20.03.2015 року о 11 годині 30 хв. ОСОБА_1 здійснив спробу перетнути державний кордон України з Росією поза пунктом пропуску, рухаючись у напрямку н.п. Мілове (Україна) - н.п. Бутирки (РФ), однак був затриманий прикордонниками ВПС «Вільхуватка» в районі ІПЗ № 261, в десяти метрах від державного кордону.
ОСОБА_1 пояснив, що дійсно він 20.03.2015 року наблизився до лінії державного кордону з метою передати іграшки своєму онукові, який мав підїхати до лінії державного кордону з боку Російської Федерації, однак перетинати державний кордон він не мав наміру. Він хотів перекинути іграшки онуку через річку.
Інспектор прикордонної служби ОСОБА_2 під час розгляду справи пояснив, що громадянин ОСОБА_1 перетнув контрольно слідову смугу, яку не можна перетинати, де і був затриманий.
У письмових поясненнях, що містяться в матеріалах справи, ОСОБА_1 зазначено, що 20.03.2015р. він вирішив сходити до своєї доньки в село Веригівка, Російської Федерації, але через те, що йому важко пересуватися вирішив перетнути кордон поблизу свого місця проживання, а не йти до місцевого пункту пропуску.
Цей факт підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 20.03.2015 року, серії СхРУ № 127641, протоколом про адміністративне затримання від 20.03.2015 року, схемою району затримання.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 перетнув контрольно слідову смугу, був затриманий у безпосередній близькості до державного кордону України, суд вважає доведеними обставини, викладені в протоколі.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.204-1 КУпАП, тобто спроба незаконного перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,
п о с т а н о в и в:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 36 грн. 54 коп. судового збору (отримувач коштів: УДКСУ у Великобурлуцькому районі Харківської області, код отримувача 37327154, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, рахунок отримувача 31216206700137).
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена в десятиденний строк з дня її винесення до апеляційного суду Харківської області через Великобурлуцький районний суд.
На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 штрафу протягом 15-ти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення, з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу в розмірі 3400 грн. 00 коп. (три тисячі чотириста гривень).
Суддя Ю.В. Нестайко
The court decision No. 45663190, Velykyi Burluk District Court of Kharkiv Oblast was adopted on 23.03.2015. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find important data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important data easily.
This decision relates to case No. 616/194/15-п. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: