Court ruling № 45601921, 23.06.2015, Supreme Court (until 15.12.2027 - Supreme Court of Ukraine)

У Х В А Л А

23 червня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Панталієнка П.В., Терлецького О.О., -розглянувши заяву спеціалізованої податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжя Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - СДПІ) про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 квітня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький автомобілебудівний завод» (далі - ПАТ «ЗАЗ», Підприємство) до СДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 28 квітня 2015 року на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою СДПІ на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 7 квітня 2015 року про задоволення позову.

Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, СДПІ подала заяву про її перегляд Верховним Судом України з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК), що, з погляду заявника, підтверджується рішенням суду касаційної інстанції від 16 жовтня 2013 року (справа № К/800/44495/13).

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, та у справі, рішення якої надано для порівняння, як простежується зі змісту цих рішень, застосовувалися одні й ті самі норми матеріального права, але реалізацію їх зумовили різні (відмінні) фактичні обставини.

Зокрема, в оскарженому рішенні висновки про правильне застосування зазначених норм права суд касаційної інстанції виводив з реальності здійснення господарських операцій у межах взаємовідносин між ПАТ «ЗАЗ» та ТОВ «Бел-Січ» і ПП «СП-Групп», що підтверджується договором підряду між ПАТ «ЗАЗ» і ПП «СП-Групп» і дозвільною документацією Державної служби автомобільних доріг України, використанням Підприємством товару (лампи генераторної), отриманого від ТОВ «Бел-Січ», що підтверджується актом перевірки технічного стану, визначення фактичного зносу обладнання та необхідних заходів для його ремонту, накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення ) матеріалів, іншими документами, які надають позивачу правові підстави для формування податкового кредиту.

У рішенні того самого суду, на яке посилається заявник, застосування зазначених вище норм права не на користь платника податку (ТОВ «АТ Каргілл») за схожих правовідносин ґрунтується на відомостях про формування податкового кредиту на підставі сумнівних операцій з придбання зернових культур у ПП «Терраврожай», ПП «ВОБ», ФОП, ТОВ «Меридіан СА», ТОВ «Паритет-Агро», ПП «Трансагрогруп», ТОВ «Урожай», проявами яких є, як визнали суди, відсутність майна й інших матеріальних ресурсів, управлінського і технічного персоналу, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, а також інформація про порушення кримінального провадження за ознаками фіктивного підприємництва проти низки осіб, названих підприємств.

З наведеного випливає, що рішення суду касаційної інстанції, додане на обґрунтування заяви, ухвалене цим судом за інших фактичних обставин справи, а тому не підтверджує наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Оскільки заява СДПІ є необґрунтованою, у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.

Ураховуючи наведене та керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

ухвалила:

Відмовити у допуску справи за позовом публічного акціонерного товариства «Запорізький автомобілебудівний завод» до спеціалізованої податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжя Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 квітня 2015 року.

Суддя-доповідач М.І. Гриців

Судді: П.В. Панталієнко

О.О. Терлецький