Court ruling № 45549558, 11.06.2015, Dnipropetrovsk Administrative Court of Appeal

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 червня 2015 рокусправа № 804/102/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Божко Л.А.

суддів: Прокопчук Т.С. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання:Губар Т.А

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "Дніпропетровський електротранспорт" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року по справі за позовом Кіровського районного центру зайнятості м. Дніпропетровська до Міського комунального підприємства "Дніпропетровський електротранспорт" про стягнення заборгованості в сумі 13957,83 грн., -

ВСТАНОВИВ:

В січні 2015 року Кіровський районний центр зайнятості м. Дніпропетровська (далі позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Міського комунального підприємства "Дніпропетровський електротранспорт" (далі відповідач), в якому просив, з урахуванням заяви про уточнення ціни позову стягнути з Міського комунального підприємства "Дніпропетровський електротранспорт" на користь Кіровського районного центру зайнятості м. Дніпропетровська позовну суму в розмірі 13957,83 грн. на р/р 37170001011979 в ГУДКСУ м.Дніпропетровська у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 36839423.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року адміністративний позов задоволений повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Міське комунальне підприємство "Дніпропетровський електротранспорт", звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції про стягнення 13 957,83 грн.

Сторони, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання не зявились, у звязку з чим, відповідно до ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1І наказом Міського комунального підприємства "Дніпропетровський електротранспорт" №0234 від 18.11.2013 року звільнено з посади ревізора відділу безпеки руху в Міському комунальному підприємстві "Дніпропетровський електротранспорт".

У період з 22.11.2013 року по 18.09.2014 року ОСОБА_1І перебував на обліку у центрі зайнятості як безробітний та отримував допомогу по безробіттю в розмірі 13 957,83 грн.

Заочним рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 15.04.2014 року, яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09.07.2014 року, яким було поновлено на вищевказаній посаді та стягнуто з Міського комунального підприємства "Дніпропетровський електротранспорт" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18.11.2013 року по 15.04.2014 року в сумі 9781,85 грн. та 3000 грн. моральної шкоди, в іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.

18.09.2014 року наказом №НТ 140918 ОСОБА_1 знято з обліку, у звязку із поновленням безробітного на роботі за рішенням суду, у звязку з чим виникла переплата з 19.12.2013 року по 08.09.2014 року в сумі 13 957,83 грн. (а.с.59).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону № 1533-ІІІ від 2 березня 2000 року № 1533-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Відповідно до абзацу 7 частини 1 статті 35 Закону України № 1533-ІІІ фонд має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Оскільки ОСОБА_1поновлено на посаді ревізора відділу безпеки руху Міського комунального підприємства "Дніпропетровський електротранспорт" з 09.09.2014 року на підставі рішення суду від 15.04.2014 року, то суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг в розмірі 13 957,83 грн. за період з 19.12.2013 року по 08.09.2014 року.

Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції про задоволення позову ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні усіх обставин справи в їх сукупності. Судом вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення , не встановлено. Твердження апеляційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.

Керуючись статтями ст. 198 ч.1 п. 3, 202, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "Дніпропетровський електротранспорт" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня викладення повного тексту ухвали.

Головуючий:Л.А. Божко

Суддя:Т.С. Прокопчук

Суддя:О.М. Лукманова