№ 4554790, 26.08.2009, Vinnytsia District Administrative Court

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

26 серпня 2009 р.                                                                                    Справа № 2-а-3389/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни,

При секретарі судового засідання: Котюжанській Тетяні Олександрівні   

За участю представників сторін:

позивача      :   Петрунь Наталії Анатоліївни

відповідача :   Брушнівського Володимира Миколайовича

розглянув  у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Крижопільської  міжрайонної  державної  податкової  інспекції , с.м.т. Крижопіль Вінницької області  

до:   Споживчого товариства  "Крижопільське  районне споживче  товариство",с.м.т. Крижопіль Вінницької області 

про: стягнення  заборгованості  по податку з доходів  фізичних осіб в сумі2730 грн. 27 коп.

суть спору:

В липні 2009 року Крижопільська  міжрайонна  державна податкова інспекція (далі - позивач) звернулась з позовом про  стягнення  з Споживчого товариства "Крижопільське  районне споживче товариство" (далі-відповідач)  2730 грн. 27 коп.  заборгованості  по податку  з доходів фізичних осіб.

Позов мотивовано тим, що відповідачем  в порушення   вимог статті  8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІV від 22.05.2003 року та Декрету  Кабінету Міністрів "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.1992 року № 13-92 не перераховано станом на  20.07.2009 року до бюджету податку  з доходів фізичних осіб у сумі  2730 грн. 27 коп., згідно  прийнятого податкового  повідомлення-рішення № 169 від 9 лютого 2009 року, винесеного на підставі акту перевірки № 02/23/01740779 від 05.02.2009 року "Про результати  планової виїзної документальної перевірки з  питань правильності  утримання, повноти  та своєчасності сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб Споживчим товариством "Крижопільське районне споживче товариство".

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на зазначені в позовній заяві обставини, просила їх задовольнити.

Представник  відповідача позов визнав  у повному обсязі, про що подав письмове пояснення (а.с. 25), водночас зазначив, що борг не погашено в зв'язку із накладенням органами Державної виконавчої служби  арешту на розрахунковий рахунок Споживчого товариства "Крижопільське  районне споживче товариство".

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд,  -

В С Т А Н О В И В:

Споживче товариство "Крижопільське районне споживче товариство" зареєстровано Крижопільською районною державною адміністрацією 17.10.2002 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №649091 (а.с.7).

Згідно довідки  від 16.12.2002  р відповідач взятий на облік у Крижопільській міжрайонній державній податковій інспекції Вінницької області  як платник податків. З 13.12.1993 р. за №106 (а.с.8). 

Станом на 20.07.2009 року за Відповідачем рахується заборгованість зі сплати сум податку з доходів фізичних осіб у розмірі 2730 грн. 27 коп., що підтверджується податковим  повідомленням-рішенням № 169 від 9 лютого 2009 року (а.с. 12), першою та другою податковими вимогами №1/1 від 09.01.2009 року, №2/18 від 11.02.2009 року (а.с. 14-15), обліковою  карткою платника податку з доходів  найманих працівників станом на 20.07.2009 року (а.с.13).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог суд виходить з наступного. 

Спеціальним законом з питань оподаткування,  який  установлює порядок  погашення  зобов'язань  юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими  фондами  з  податків  і  зборів (обов'язкових  платежів),  включаючи  збір на обов'язкове державне пенсійне   страхування   та    внески    на    загальнообов'язкове держсоцстрахування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами,  у тому  числі  за  порушення  у  сфері  ЗЕД,  та  визначає процедуру оскарження  дій   органів   стягнення,    є   Закон   України  “Про   порядок  погашення зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними цільовими фондами”(далі - Закон №2181).

Відповідно до  пункту 1.3  статті 1  Закону  №2181 податковий  борг  (недоїмка)  -  це  податкове   зобов'язання   (з урахуванням   штрафних   санкцій   за  їх  наявності),  самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному  чи судовому  порядку,  але не сплачене у встановлений строк,  а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Наявність чи  відсутність податкового боргу у значенні, встановленому пунктом 1.3 статті 1 Закону №2181, з  податків  і  зборів (обов'язкових  платежів),  що контролюються державними податковими органами,  визначається на  підставі  даних  карток особових   рахунків.

Порядок ведення органами державної податкової служби  оперативного обліку платежів  до бюджету,   зокрема,   в   картках   особових   рахунків  платників, регламентується  Інструкцією про порядок ведення органами державної  податкової служби оперативного обліку платежів  до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України,  затвердженою   наказом  Державної податкової адміністрації України   від 18.07.2005  року  №276,  зареєстрованим у Мін'юсті України 02.08.2005 року за №843/11123 (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту  3.5 Інструкції залежно  від призначення   платежів  особові  рахунки  платників  відкриваються податковими органами за наступними формами: за  формою  особового рахунку ф.  6 - для здійснення обліку платежів,  за якими законодавством передбачено  подання  платником податкових декларацій (розрахунків);     за формою особового рахунку ф.  15 - для здійснення  обліку платежів, за якими законодавством не передбачено подання платником податкових декларацій (розрахунків).

Облік сум,  донарахованих за актами перевірок, здійснюється в картках особових рахунків ф. 6, в яких, крім нарахування сум податку з доходів фізичних осіб, застосованих фінансових санкцій та пені,  відображається сплата зазначених сум.

Згідно з пункту 1.15 статті 1 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” податковий   агент   -   юридична  особа  (її  філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення  норм  цього Закону.

Отже, відповідач як платник податку, виконує функції податкового агента.

Згідно з пунктом 8.12 статті 8 цього Закону податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним дорученням. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду, тобто до 30 числа місяця наступного за звітним.

Відповідно до пункту 1.2 статті 19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” особи,  які  відповідно  до  цього  Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані  своєчасно   та   повністю   нараховувати,   утримувати  та сплачувати (перераховувати) до  бюджету  податок  з  доходу,  який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Згідно з абзацом “а” пункту 19.2 статті 19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” відповідач зобов’язаний своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу фізичних осіб.

Оскільки   Законом   України   “Про  податок  з  доходів  фізичних осіб” передбачено подання  податковими  агентами  податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на  користь  платників  податку,  і  сум утриманого  з  них  податку  (ф.  №1ДФ),  який не є податковою  декларацією,  податковий  борг  у  таких платників  податків  виникає  лише  у  разі  несвоєчасної або не в повному обсязі сплати відповідної суми  податкового  зобов'язання відповідно до чинного законодавства.

Заявлена за позовом сума підтверджується належними доказами та відповідачем визнається.

Пунктом 3 частини 1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” встановлено, що платники податків зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни. Відповідно до частини 3 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” обов’язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняється зі сплатою податку, збору (обов’язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Частиною 1 статті 11 вказаного Закону визначено, що відповідальність за правильність обчислення, своєчасність, сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов’язкових платежів) відповідно до законів України.       

Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобов’язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки. З метою реалізації обов’язків платника податків законодавчі акти встановлюють строки сплати податків.

Оцінюючи заяву відповідача про визнання позову у повному обсязі суд виходить з наступного.

Частиною третьою статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково. Згідно з частиною 4 цієї статті суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, перевіривши повноваження представника відповідача, дійшов висновку, що заява базується на дійсних обставинах, що підтверджуються відповідними доказами, а визнання позову не суперечить закону, не порушує нічиї права, свободи або інтереси.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

З урахування встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України, а також враховуючи те, що відповідачем позов визнано,  суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Споживчого товариства "Крижопільське районне споживче товариство", вул. Комсомольська, 17,  с.м.т. Крижопіль, Вінницька область, 24600, код 01740779 на користь місцевого бюджету (Крижопільська селищна рада р/р 33219800700253, УДК у Вінницькій області, МФО 802015, код платежу 11010100, код одержувача 34701062) 2730 (дві тисячі  сімсот тридцять) грн. 27 коп.  заборгованності по податку з доходів фізичних осіб.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Повний текст постанови оформлено:  31.08.09 

Суддя                                                                     Воробйова Інна Анатоліївна