№ 45538708, 22.06.2015, Volyn Regional Court of Appeal

Справа № 163/3374/14-п Провадження №33/773/149/15 Суддя в 1 інстанції: Мосієвич І.В. Категорія: ст.472 МК України Доповідач: Денісов В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2015 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області ОСОБА_1, з участю представника Волинської митниці ДФС ОСОБА_2, апелянта ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 14 травня 2015 року,

В С Т А Н О В И В:

Зазначеною постановою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 265799 гривень 90 копійок з конфіскацією в дохід держави 165 штук мобільних телефонів Lenovo, загальною вартістю у 265799 гривень 90 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь Волинської митниці ДФС України 711 гривень 48 копійок витрат по справі на зберігання товарів, а також 36 грн. 54 коп. судових витрат в користь держави.

ОСОБА_3 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він, вїхавши 01 грудня 2014 року, близько 17 години 55 хвилин з ОСОБА_5 на митну територію України через митний пост Ягодин Ягодинської митниці Міндоходів пасажиром автомобіля Фольксваген, номерний знак НОМЕР_1, 02.12.2014 року не задекларував за встановленою формою точні і достовірні відомості про ціну 165 шт. мобільних телефонів Lenovo загальною вартістю 265799,90 гривень, що знаходились в багажному відділенні автомобіля, зазначивши в письмовій митній декларації загальну вагу 33 кг. та вартість у 4950 умовних одиниць.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати вищезазначену постанову та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України. В обґрунтування зазначає, що суд, притягнувши його до відповідальності, не зясував всіх обставин справи, зокрема, що в справі не було проведено експертизи щодо визначення вартості переміщуваного ним товару, він не є підприємцем і при переміщенні через кордон України заповнював декларацію, яка була йому надана працівниками митниці, при цьому вказавши в ній приблизну вагу та вартість переміщуваного ним товару, тобто здійснив декларування останнього, а тому, вважає, що правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, він не вчиняв.

Представник митниці подала заперечення на апеляційну скаргу, в якому вважає, що постанова судді Любомльського районного суду є законною і обґрунтованою, а тому просить залишити її без змін.

Заслухавши скаржника та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, представника митниці, яка її заперечила та просила залишити постанову судді без змін, перевіривши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з протоколу про порушення митних правил, ОСОБА_3 ставиться у провину та судом першої інстанції його визнано винним у тому, що він ввіз на митну територію України товар: мобільні телефони марки «lenovo» в загальній кількості 165 штук та загальною вартістю 265799,90 гривень шляхом недекларування, тобто незявлення за встановленою формою в митній декларації точних та достовірних відомостей щодо ваги та їх вартості.

Однак, в даному протоколі та постанові судді не розкрито обєктивної сторони правопорушення за ст.472 МК України, яка передбачає відповідальність за незаявлення за встановленою формою точних і достовірних відомостей про товари, які підлягають обовязковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України. Незрозуміло, в чому полягало дане правопорушення, якими діями правопорушника воно вчинено і чим це підтверджується.

Як встановлено у справі, ОСОБА_3 під час проходження митного контролю подав митну декларацію на переміщуваний ним товар за формою, затвердженою постановою КМ України від 21.05.2012 №431, у якій вказав найменування товару, кількість, вагу та його вартість.

З повідомлення Головного управління ДФС у Волинській області за №266/10/03-20-07-11-03 від 16.01.2015 року встановлено, що ОСОБА_3 на податковому обліку, як фізична особа субєкт підприємницької діяльності, не перебуває.

Отже, незважаючи на пояснення ОСОБА_3 про те, що метою перевезення мобільних телефонів у нього була подальша їх реалізація та отримання прибутку, підстав для подання митної декларації іншої форми, зокрема, передбаченої главою 40 МК України та постановою КМ України від 21.05.2012 року №450, у нього не було, оскільки в такому порядку митна декларація подається виключно субєктами господарювання.

У митній декларації ОСОБА_3 зазначив, як про кількість, так і про вагу переміщуваних ним мобільних телефонів.

Митним органом визначено, що код усіх мобільних телефонів, які переміщував ОСОБА_3, згідно з УКТЗЕД НОМЕР_2.

Той факт, що вага вказаних товарів є вищою ніж ОСОБА_3 вказав при заповненні митної декларації не заслуговує на увагу, оскільки згідно з розділом ХVІ Закону України від 19.09.2013 року №584-VІІ «Про Митний тариф України» для товарів за кодом УКТЗЕД НОМЕР_2 «телефонні апарати для сотових мереж зв'язку та інших бездротових мереж зв'язку» одиницею виміру і обліку визначено штуки.

Щодо заявленої ОСОБА_3 вартості товару, то враховуються наступні обставини.

Відповідно до службової записки начальника відділу митної вартості, класифікації товарів та заходів регулювання ЗЕД (а.с.20) вбачається, що митна вартість переміщуваного ОСОБА_3 товарів мобільні телефони Lenovo, код товару НОМЕР_2 згідно з УКТЗЕД, становить загальну вартість 17653,6 доларів США, що втричі перевищує ту вартість товару, яку вказав ОСОБА_3 при заповненні митної декларації.

Твердження апелянта про те, що у такій ситуації слід було провести товарознавчу експертизу, яка передбачається п.7 ч.2 ст.508 МК України є слушними, а вищевказана службова записка не може слугувати доказом винуватості останнього у вміненому йому правопорушенні, але може бути використана для визначення митної вартості та нарахування відповідних платежів. При цьому, з її змісту незрозуміло, яким саме методом визначалась митна вартість товарів.

Крім того, особливості пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами регламентовані розділом ХІІ МК України.

Згідно ст.368 МК України, для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів. Особа, яка декларує товари, вправі довести достовірність відомостей, представлених для визначення їх фактурної вартості. У разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів органи доходів і зборів визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу.

Отже, особа, яка переміщує товар через митний кордон України наділена правом, а не обовязком доводити достовірність відомостей про вартість переміщуваного товару.

Питання митної вартості товару врегульовано розділом ІІІ МК України.

Відповідно до ст.49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст.53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Системний аналіз норм розділу ІІІ та ХІІ МК України не вимагає обовязкового подання до митного контролю разом з митною декларацією документа, що підтверджує заявлену митну вартість товару.

Відповідно до ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Крім цього, митний орган, згідно положень ст.256 МК України, наділений правом відмови у митному оформленні товару.

При цьому, як в протоколі про порушення митних правил, так і в зібраних у справі матеріалах, відсутні доказитого,чи призвела чи не призвела зазначена ОСОБА_3 у митній декларації вартість мобільних телефонів до зменшення розміру митних платежів.

Таким чином, аналіз змісту протоколу про порушення митних правил відносно ОСОБА_3 та зібраних митним органом письмових доказів свідчать, що у протоколі в повній мірі не розкрито, які саме порушення зазначених вище законодавчих актів про особливості декларування товарів громадянами він допустив, а заявлення митної вартості у такому випадку саме по собі не може утворювати складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України.

З врахуванням вищенаведеного приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, а тому постанова судді Любомльського районного суду від 14 травня 2015 року підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Враховуючи, що ОСОБА_3 перевозив товари, ввезення яких через митний кордон України не заборонено і не обмежено чинним законодавством України вилучений у нього товар, після відповідного митного оформлення та сплати митних платежів підлягає поверненню скаржнику.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.247, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову судді Любомльського районного суду від 14 травня 2015 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Вилучені у ОСОБА_3 згідно протоколу про порушення митних правил №1285/20500/2014 від 02 грудня 2014 року 165 штук мобільних телефонів марки Lenovo повернути останньому після відповідного їх митного оформлення та сплати митних платежів.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду В.П.Денісов