Sentence № 45526787, 22.06.2015, Vinnytsia City Court of Vinnytsia Oblast

Справа № 127/7035/15-к

1-кп/127/671/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2015 місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Курбатової І.Л.,

при секретарі Мартинюк Т.П.,

за участю прокурора Шеліховської І.Ю.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене 16 лютого 2015 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015020010000941 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Калитинка Шаргородського району Вінницької області, українки, громадянки України, з вищою освітою, не одруженої, не працюючої, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_3, проживаючої в АДРЕСА_4, раніше не судимої, -

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 24.10.2014 року близько 16:00 год., перебуваючи у квартирі АДРЕСА_1 помітила ноутбук марки «Аsus» Х54b, який належав ОСОБА_2 В цей час у ОСОБА_1 виник умисел на викрадення вищевказаного ноутбуку. Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 діючи умисно та з корисливих спонукань, скориставшись тим, що вона проживала у даній квартирі, будучи впевненою, що за її діями ніхто не спостерігає, здійснила крадіжку ноутбуку «Аsus», після чого покинула квартиру та розпорядившись викраденим на свій власний розсуд. Своїми діями ОСОБА_1 заподіяла ОСОБА_2 матеріальну шкоду, згідно висновку експерта від 18.03.2015 № 208, на суму 2178,00 гривень.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, на початку січня 2015 року ОСОБА_1, перебуваючи по у квартирі АДРЕСА_1 з метою наживи та з корисливих спонукань, ввійшовши в довіру до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які проживали з нею, під приводом сплати грошей за проживання у квартирі її власнику, заволоділа грошовими коштами останіх у сумі 550 гривень з кожної окремо, а загалом 2200 грн. Так, ОСОБА_1, діючи умисно повідомила ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 те, що вона має намір передати кошти в якості орендної плати власнику квартири, хоча наміру здійснити вказане не мала, а бажала грошима в сумі 2200 гривень заволодіти. ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 внаслідок спільного проживання довіряючи ОСОБА_1 передали їй по 550 гривень кожна. Після цього, ОСОБА_1 коштами розпорядилась на свій власний розсуд, задодіявши ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 550 гривень, ОСОБА_4 - матеріальну шкоду на суму 550 гривень, ОСОБА_5 - матеріальну шкоду на суму 550 гривень та ОСОБА_6- матеріальну шкоду на суму 550 гривень.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів визнала та суду пояснила, що 24.10.2014 року, після обіду, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1 де вона проживала разом з потерпілими, без дозволу ОСОБА_2 взяла її ноутбук та вирішила здати його в ломбард. ОСОБА_2 з'являлась в квартирі рідко, по довгу не бувала в дома, а тому вона мала намір здати ноутбук ОСОБА_2 в ломбард, а в подальшому його викупити та повернути, щоб ОСОБА_2 про це не дізналась. В зв'язку з тим, що на той час у неї був прострочений паспорт, ноутбук в ломбарді на її ім'я не прийняли. Тому вона попросила випадкового хлопця допомгти закласти ноутбук в ломбард. Хлопець допоміг та заклав ноутбук в ломбард на своє ім'я. Разом з тим, через декілька днів повернулась ОСОБА_2 та почала запитувати про ноутбук. Вона не встигла викупити ноутбук з ломбарду, оскільки хлопець на ім'я якого був закладений ноутбук не брав слухавку. ОСОБА_2 вона сказала, що ноутбук в ремонті та біля місяця не повідомляла про крадіжку. Гроші для викупу ноутбука в неї були, проте їх вона потерпілій не повернула. Ноутбук був реалізований ломбардом. По епізоду заволодіння грошима дівчат обвинувачена пояснила, що вона кожен місяць зі всіх дівчат збирала кошти, щоб розрахуватись за оренду квартири. Так, в січні 2015 року вона зібрала в дівчат кошти в сумі по 550 грн. з кожної та повідомила, що віддасть їх власнику квартири, проте вказаного не зробила, оскільки в неї були матерільні труднощі та були потрібні гроші. Гроші вона привласнила та витратила. На даний час з дівчатами розрахувалась в повному обсязі, тому вони претензій до неї не мають. Потерпілій ОСОБА_2 шкоду не відшкодувала, оскільки не має коштів.

Потерпіла ОСОБА_2 суду повідомила, що вона повернулась додому та побачила, що відсутній її ноутбук. Пошуки ноутбука в квартирі результатів не дали, тому вона передзвонила до дівчат, які теж нічого не знали. Після того, як потерпіла вирішила звернутись в міліцію, ОСОБА_1 їй повідомила, що вона віддала в ремонт ноутбук, оскільки він впав та перестав працювати. На її вимогу надати квитанцію, ОСОБА_1 повідомила, що віддала в ремонт до знайомих, а тому квитанції немає. Потім довгий час ОСОБА_1 обманювала її та не повертала ноутбук. В подальшому вона дізналась, що ноутбук здано в ломбард. Цивільний позов підтримала та просила його задоволити.

З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що 16.02.2015 року з заявою про вчинення злочину звернулась ОСОБА_2 Згідно вказаної заяви вона просить прийняти міри до маловідомої особи на ім'я ОСОБА_1, яка в кінці жовтня 2014 року, близько 17:00 год., АДРЕСА_2, шляхом вільного доступу вчинила крадіжку її ноутбуку марки «Asus», чим заподіяла матеріальну шкоду на загальну суму 5500 грн., що підтверджується протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 16.02.2015 року.

Вказана заява зареєстрована у встановленому порядку 16.02.2015 року, що підтверджується витягом від 16.02.2015 року з ЄРДР.

Відповідно до додатку №2 від 22.11.2014 до Договору №207-14026766 від 06.11.2014 кредитодавець (Заставодержатель) ПТ «Ломбард Скарбниця» надав позичальнику (Заставодавцеві) ОСОБА_7, фінансовий кредит - грошові кошти в сумі 1 791,88 грн. під заставу ноутбука ЄКР. 15,6 ASUS PENTIUM B 940 2,0 GHZ/RAM2048MB/HDD500GB/DVD RW.

Відповідно до висновку експерта №208 від 18.03.2015 року залишкова вартість ноутбука марки «ASUS X54L» на момент вчинення крадіжки, 24.10.2014 року, могла складати 2178,00 грн.

З заяви про вчинення злочину від 10.03.2015 року вбачається, що ОСОБА_3 просить прийняти міри до маловідомої особи на ім'я ОСОБА_1, яка в січні 2015 року, шахрайським шляхом зловживаючи її довірою заволоділа грошовими коштами в сумі 550 грн., чим заподіяла матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Аналогічне вбачається з заяв про вчинення злочину від 10.03.2015 року, 11.03.2015 року та 12.03.2015 року потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4

Учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються.

Суд, з'ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст обставин справи, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позиції та роз'яснивши, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються.

Аналіз показань обвинуваченої, потерпілої, досліджених доказів свідчить, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні крадіжки чужого майна та заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою є доведеною. Так, суд приймає до уваги як належний, допустимий та достатній доказ вини обвинуваченої її показання, оскільки вони є добровільними та такими, що повністю підтверджують всі обставини злочинів, а саме таємний спосіб викрадення майна ОСОБА_2, шахрайський спосіб заволодіння майном потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4, умисність дії ОСОБА_1, корисливий мотив та мету вчинення злочинів.

ОСОБА_1 повідомила суду всі обставини вчинення злочинів, зазначила на час, місце, спосіб їх вчинення, повідомила вчинені нею об'єктивні дії та майно, що стало предметом злочинних посягань, вказала на спосіб розпорядження ним. Вказані показання узгоджуються з показаннями потерпілої, даними, що містяться в письмових доказах у справі. Вказані докази в сукупності доводять винуватість обвинуваченої, є достатніми для висновків суду про наявність в діях ОСОБА_1 складів злочинів та надання правової кваліфікації дій обвинуваченої.

Суд, оцінивши сукупність доказів у справі та надавши юридичну оцінку діям ОСОБА_1, кваліфікує дії обвинуваченої по епізоду щодо заволодіння майном ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 185 КК України, як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна та за епізодом щодо заволодіння майном потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ч.2 ст. 190 КК України, як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, вчинене повторно.

При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_1 покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винної, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

З довідки-характеристика № 229 від 26.02.2015 року вбачається, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_3. За час проживання на території Калитинської сільської ради ОСОБА_1 проявила себе з позитивної сторони, в громадських місцях та побуті поводить себе з позитивної сторони, ввічлива, чемна, поважає старших, відношення між сусідами та жителями села дружні.

Згідно довідок Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. акад. О.І. Ющенка та ВОНД "СОЦІОТЕРАПІЯ" на диспансерному обліку ОСОБА_1 не перебуває.

Згідно вимоги ІЦ УМВС України у Вінницькій області від 20.02.2015 року вбачається, що обвинувачена ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась.

Таким чином, обвинувачена ОСОБА_1 раніше не судима, вчинила сукупність умисних корисливих злочинів середньої тяжкості, вину у вчиненні злочинів визнала, завдану потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду не відшкодувала.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, думки потерпілих щодо міри покарання, конкретних обставин справи, особи обвинуваченої, яка вчинила сукупність корисливих злочинів, вину визнала, проте шкоду потерпілій ОСОБА_2 не відшкодувала, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_1 і попередження вчинення нею нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинено сукупність злочинів, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 70 КК України та призначити остаточне покарання обвинуваченій за сукупністю злочинів.

Разом з тим, наявність пом'якшуючої покарання обставини у виді щирого каяття, відсутність обтяжуючих покарання обвинуваченої обставин та те, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності, є підставою для прийняття судом рішення про можливість звільнення ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з застосуванням положень ст. 76 КК України.

При вирішенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої злочином, а саме матеріальної шкоди в сумі 6000,00 гривень та моральної шкоди в сумі 7000, 00 гривень суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 128 КПК України, ст. 1177 ЦК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право пред'явити цивільний позов до обвинуваченого та шкода завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

З матеріалів наданих прокурором, а саме висновку експерта № 208 від 18.03.2015 року вбачається, що залишкова вартість ноутбука марки «ASUS X54L» на момент вчинення крадіжки могла складати 2178,00 грн. Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що цивільний позов в частині стягнення з обвинуваченої матеріальної шкоди, завданої злочином, підлягає частковому задоволенню зі стягнення суми доведеної шкоди.

При вирішенні вимог позову про стягнення моральної шкоди суд виходить з приписів ст. 23 ЦК України, згідно яких моральна шкода, серед іншого, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, відповідно до п. 9 ППВСУ № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру й обсягу заподіяних позивачеві моральних чи фізичних страждань, наявності інших негативних наслідків, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Потерпілою на обґрунтування моральної шкоди зазначено, що вона з втратою ноутбука не мала можливості нормально навчатись, перехвилювалась в зв'язку із втратою особистої інформації, а саме фотографій, які не підлягають відновленню та книжок. Крім того потерпіла зазначила, що для придбання ноутбука (відновлення попереднього стану) на даний час необхідні значно більша сума коштів, оскільки новий ноутбук коштує значно дорожче ніж 2178,00 гривень.

Зазначене переконує суд у тому, що потерпіла ОСОБА_2 в зв'язку із вчиненням щодо неї протиправних діянь з боку обвинуваченої зазнала душевних страждань, що зумовлює висновок суду про заподіяння потерпілій ОСОБА_2 моральної шкоди.

Суд враховує, що згідно приписів ч. 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Таким чином, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд виходячи з засад розумності та справедливості вважає, що сума в 7000 гривень є завищеною та приходить до висновку, про необхідність задоволення позову в цій частині частково в сумі 5000 гривень.

Крім того, з обвинуваченої слід стягнути судові витрати у справі, які згідно із довідкою про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні до висновку експерта від 18.03.2015 року №208 становлять 306,90 гривень та витрати потерпілої в сумі 70,00 гривень (сплачений судовий збір).

Керуючись ст. 65-67, 185, 190 КК України, ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Визнати винуватою ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у виді двох років позбавлення волі.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 190 КК України у виді одного року шести місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та призначити остаточне покарання у виді двох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком три роки.

На підставі п. 2,3,4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення експертизи у кримінальному провадженні в сумі 306,90 грн.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином, задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2178,00 гривень матеріальної шкоди, завданої злочином та 5000 гривень моральної шкоди, завданої злочином.

В решті вимог цивільного позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 70,00 гривень судових витрат.

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя: