Court ruling № 45501082, 24.06.2015, Livoberezhnyi District Court of Mariupol City (until 25.04.2025 - Ordzhonikidzevskyi District Court of Mariupol City)

Справа № 265/3598/13-ц

Провадження № 2-р/265/11/15

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2015 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Копилової Л.В.,

при секретарі Єфремовій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою головного державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції ОСОБА_1 про роз»яснення (встановлення) порядку виконання рішення суду, -

В С Т А Н О В И В :

Головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції ОСОБА_1 (далі державний виконавець ВДВС) звернулася до суду з заявою про роз»яснення (встановлення) порядку виконання рішення суду.

В обгрунтування заяви посилається на те, що у ВДВС на виконанні перебуває виконавчий лист №2/265/1555/13 від 07.11.2013 року, виданий Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя про вселення ОСОБА_2 до квартири АДРЕСА_1.

27.01.2014 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження та надано боржнику 7-й строк з моменту винесення постанови для добровільного виконання рішення суду. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження направлена боржниці за адресою місця проживання, вказаною у виконавчому документі рекомендованим листом з повідомленням про вручення, згідно вимог ст.31 Закону України «Про виконавче провадження».

Однак рішення суду боржником в строк наданий для самостійного виконання, виконано не було.

04.02.2014 року державним виконавцем здійснено вихід до спірної квартири та складено акт про те, що рішення суду не виконано, оскільки ОСОБА_2 не зявилася для вселення протягом строку для добровільного виконання рішення суду.

07.02.2014 року державним виконавцем здійснено повторний вихід за даною адресою та складено акт про те, що ОСОБА_2 зявилася до цієї квартири, ОСОБА_3 не перешкоджала її вселенню до квартири, але відмовилася надати ключі від квартири.

25.02.2014 року до відділу ДВС надійшла ухвала Вищого спеціалізованого суду України від 22.01.2014 року, згідно якої необхідно зупинити виконавче провадження до закінчення касаційного провадження у справі про вселення.

26.02.2014 року державним виконавцем на підставі ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про зупинення виконавчого провадження.

01.08.2014 року до відділу ДВС надійшла ухвала Вищого спеціалізованого суду України від 09.04.2014 року згідно якої рішення Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 07.11.2013 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_3 та рішення апеляційного суду Донецької області від 18.12.2013 року залишено без змін.

04.08.2014 року державним виконавцем на підставі ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про поновлення виконавчого провадження.

19.08.2014 року до ВДВС надійшла ухвала Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 27.06.2014 року, разом з копіями договору дарування від 07.06.2014 року та витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності квартири АДРЕСА_2 від 07.06.2014 року, і як свідчать ці документи власником вищевказаної квартири є ОСОБА_4.

28.10.2014 року ОСОБА_4 зявилася до ВДВС та надала заяву, в якій вказала, що ОСОБА_3 в спірній квартирі не проживає, її місцезнаходження невідомо, а також просила звернутися до суду з заявою про відстрочку виконання рішення суду про вселення ОСОБА_2, однак 17.12.2014 року в наданні такої відстрочки виконання рішення судом відмовлено.

17.12.2014 року до ВДВС надійшла заява ОСОБА_5, в якій вона просить звернутися до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, однак в цьому державному виконавцю судом відмовлено.

05.03.2015 року ОСОБА_3 зявилася до відділу ДВС та звернулася до державного виконавця з проханням закрити виконавче провадження, оскільки Орджонікідзевським районним судом м.Маріуполя було задоволено позов ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні власністю та визнано ОСОБА_5 втратившою право користування вищевказаною квартирою. Також ОСОБА_3 повідомила, що вона не є власником цієї квартири та не мешкає в ній.

У звязку з тим, що рішення суду про вселення ОСОБА_6 не скасовано, державним виконавцем було продовжено виконавчі дії щодо його виконання. Цього ж дня державним виконавцем надіслані листи боржнику та стягувачу з тим, що 16.03.2015 року о 10:00 годині ранку відбудеться вселення ОСОБА_2 до вищевказаної квартири, також додатково було зателефовано ОСОБА_3 та повідомлено про день та час вселення.

Але 16.03.2015 року здійснивши вихід до спірної квартири державним виконавцем кладено акт, про те, що потрапити до неї неможливо. 23.03.2015 року знову призначено вселення до квартири стягувача, однак у призначений день та час двері ніхто не відчинив.

ОСОБА_4 07.05.2015 року до ВДВС надано довідку з КПП «Ук Східна» про те, що ОСОБА_5 05.05.2015 року знята з реєстрації в даній квартирі. Тому просить суд розяснити (встановити) порядок виконання рішення суду, так як воно залишається невиконаним.

Представник Орджонікідзевського ВДВС ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала доводи, викладені в заяві та просила суд її задовольнити.

ОСОБА_5 до судового засідання не зявилася, про час і місце її розгляду повідомлялася в установленому законом порядку. Однак її неявка не перешкоджає розгляду даної заяви.

Відповідно до ч.1 ст.221 ЦПК України якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз»яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя вселено ОСОБА_2 до квартири АДРЕСА_1. Вказане рішення суду на даний час є невиконаним.

Разом з цим ОСОБА_5 визнано такою, що втратила право користування даною квартирою та знята з реєстрації в ній.

Розглянувши заяву державного виконавця та дослідивши матеріали, додані до неї, суд вважає, що вказане рішення суду є зрозумілим, не може бути витлумачено у інший спосіб ніж викладений і не припускає будь-яких інших варіантів його тлумачення, є чітким, а доводи викладені в заяві державним виконавцем не є підставою для роз»яснення змісту рішення суду.

За ст.373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Порядок виконання рішення суду - це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.

Суд вважає, що наведені в заяві обставини, не є такими, що утруднюють виконання рішення суду в розумінні ст. 373 ЦПК України і не є винятковим випадком, коли суд може встановити іншій, ніж зазначений у рішенні суду, з огляду на спірні правовідносини порядок його виконання. Крім того, змінивши порядок виконання рішення суду, суд фактично винесе нове рішення.

На підставі ст.ст.221,373 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви головного державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції ОСОБА_1 про роз»яснення (встановлення) порядку виконання рішення суду, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п»яти днів з дня її проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні при її розгляді протягом п»яти днів з дня отримання її копії.

Суддя _______ Копилова Л.В.