Decision № 45446653, 18.06.2015, Dniprovskyi District Court of Kherson City

Справа № 666/8696/14-ц

Провадження № 2/666/420/15

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18.06.2015 р. Дніпровський районний суд м.Херсона у складі:

головуючого судді Дорошинської В.Е.

при секретарі Коверді А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, мотивуючи тим, що 22.06.2006р. укладено договір, відповідно якого ОСОБА_1 надав у позику ОСОБА_2 5246300,00грн. зі строком повернення до 31.12.2011р. У встановлений строк відповідач борг не повернув, чим порушив взяті на себе зобов'язання.

Враховуючи, що відповідач ухиляється від добровільного виконання зобов'язань по поверненню грошових коштів, просить стягнути з відповідача борг у розмірі 5246300,00грн., проценти у розмірі облікової ставки НБУ - 4015180,24грн.; інфляційні збитки в розмірі 1722011,98грн. та 3% річних від суми простроченої позики в сумі 468286,18грн., а всього 11451778,40грн. та судові витрати.

Позивач та його представник неодноразово збільшуючи позовні вимоги остаточно просили стягнути з відповідача борг у розмірі 5246300,00грн., проценти у розмірі облікової ставки НБУ - 4635680,99грн.; інфляційні збитки в розмірі 6023587,63грн. та 3% річних від суми простроченої позики в сумі 544609,06грн., а всього 16450177,68грн. та судові витрати, які підтримали в судовому засіданні з підстав викладених в позовній заяві та просили задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, просив відмовити в їх задоволенні з підстав викладених в письмових запереченнях долучених до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши сторони, свідка, суд встановив, що відповідно до договору позики від 22.06.2006р. ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 5246300,00грн., строком до 31.12.2011р., дана позика є безпроцентною.

Відповідно до платіжного доручення №2 від 22.06.2006р. ОСОБА_1 перерахував 5246300,00грн. ОСОБА_2, згідно договору позики б/н від 22.06.2006р.

Згідно до протоколу зборів засновників та учасників ТОВ «Продексім, ЛТД» від 22.06.2006р. вирішили укласти договір про переведення боргу в розмірі 5246300,00грн. з ОСОБА_2 на ТОВ «Продексім, ЛТД», який випливає з договору позики від 22.06.2006р. укладеного між засновниками ТОВ «Продексім, ЛТД» ОСОБА_1 і ОСОБА_2, який звірено судом з фотокопією, реєстрацію якої підтверджено нотаріусом відповідно до відповіді від 11.06.2015р.

Відповідно до договору про переведення боргу від 22.06.2006р. ОСОБА_2 перевів свій борг на нового боржника ТОВ «Продексім, ЛТД» в особі директора ОСОБА_2, внаслідок чого новий боржник замінює первісного як зобов'язану сторону у договорі позики від 22.06.2006р., укладеного між ОСОБА_2 і ОСОБА_1, тобто «ТОВ «Продексім, ЛТД» став зобов'язаний повернути ОСОБА_1 позику в сумі 5246300,00грн. до 31.12.2011р., який звірено судом з фотокопією, реєстрацію якої підтверджено нотаріусом відповідно до відповіді від 11.06.2015р.

Відповідно до платіжного доручення №1 від 22.06.2006р. ОСОБА_2 перерахував 5246300,00грн., ТОВ «Продексім, ЛТД», як внесок в статутний капітал.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22.12.2005р., засновниками ТОВ «Продексім, ЛТД» були ОСОБА_2, розмір внеску до статутного фонду -3700грн. та ОСОБА_1, розмір внеску до статутного фонду 3700грн. вид діяльності: вирощування зернових та технічних культур, надання послуг у рослинництві; облаштування ландшафту, посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, оптова торгівля хімічними продуктами, інші види оптової торгівлі.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 24.03.2010р. засновником ТОВ «Продексім, ЛТД» був ОСОБА_1 розмір внеску до статутного фонду -10500000,00грн. вид діяльності: вирощування зернових та технічних культур, надання послуг у рослинництві; облаштування ландшафту, посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, оптова торгівля хімічними продуктами, інші види оптової торгівлі.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 22.03.2010р., посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Йосипенко В.В., який зареєстровано в реєстрі за №298, ОСОБА_2 продав ОСОБА_1 частку у статутному капіталі ТОВ «Продексім, ЛТД» в розмір 5250000,00грн., що є 50% статутного капіталу ТОВ.

Відповідно акту ДПІ у м.Херсоні станом на 2009р. у ТОВ «Продексім, ЛТД» відсутні будь-які боргові зобов'язання перед ОСОБА_1

Відповідно ст.526 ЦК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно ст.527 ЦК України - боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто. Відповідно ст.530 ЦК України - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст.533 ЦК України - Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Відповідно ст.1046 ЦК України - за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Відповідно ст.1050 ЦК України - якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Відповідно ст.1054 ЦК України - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно до ст.549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання; до ст.610 ЦК України - порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Стаття 628 ЦК України, передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 1049 ЦК України, передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 57 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу статей 58,59 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 212 ЦПК).

Суд критично відноситься до тверджень позивача про те, що договору про переведення боргу та протоколу зборів засновників не існує, тому, що надано їх фотокопії посвідчені з оригіналом на звірку суду, а не самі оригінали, оскільки до правоохоронних органів з відповідними заявами він не звертався, а саме з підстав підробки документів, крім того до суду не звертався ані з позовом про визнання їх недійсними ані щодо оскарження по цьому питанню дій нотаріуса.

Оцінивши зібрані по справі докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є безпідставними, та у їх задоволенні необхідно відмовити, виходячи із наступного.

Щодо вимог про стягнення основного боргу то, суд вважає, що вони не підлягають задоволенню, як безпідставні, оскільки згідно договору про переведення боргу від 22.06.2006р. ОСОБА_2 перевів свій борг на нового боржника ТОВ «Продексім, ЛТД», а позивач просить стягнути борг з ОСОБА_2, однак це суперечить ст.598 ЦК України, яка передбачає, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Щодо інших позовних вимог, то суд вважає, що вони не підлягають задоволенню, як похідні.

Керуючись ст.ст.5-11, 57-59, 60, 88, 208, 209, 213-215, 294 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 527, 530, 533, 549, 598, 610, 625, 628, 1046, 1048, 1049, 1050 ЦК України, суд -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м.Херсона шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня винесення рішення апеляційної скарги до Апеляційного суду Херсонської області.

Суддя Дорошинська В.Е.