Court ruling № 45404755, 17.06.2015, Kharkiv Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2015 р.Справа № 820/19550/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

представника позивача - Демчана А.В.,

представника відповідача - Григор'єва Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "НАГОЯ" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2015р. по справі № 820/19550/14

за позовом Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАГОЯ"

про накладення арешту на кошти,

ВСТАНОВИЛА:

04.12.2014 року Західна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила накласти адміністративний арешт на кошти відкритих банківських рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "НАГОЯ" (ЄДРПОУ 36374046, 61017, Харківська область, м. Харків, вул. Котлова, буд. 168), а саме: у банку ПУАТ "ФІДОБАНК", МФО 300175, №26003010022869, №26046000022869, у банку ПАТ "КБ "ПІВДЕНКОМБАНК" МФО 335946, №26000034945001; у банку АТ "УКРСИББАНК", МФО 351005, №26001222919900.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2015 року адміністративний позов Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області задоволено у повному обсязі.

Накладено адміністративний арешт на кошти відкритих банківських рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "НАГОЯ", а саме: у банку ПУАТ "ФІДОБАНК", МФО 300175, №26003010022869, №26046000022869, у банку ПАТ "КБ "ПІВДЕНКОМБАНК" МФО 335946, №26000034945001; у банку АТ "УКРСИББАНК", МФО 351005, №26001222919900.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представників сторін, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ТОВ "НАГОЯ" перебуває на обліку в Західній ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області з 18.02.2009 року.

Згідно наказу від 29.10.2014 року № 2378 "Про призначення позапланової виїзної перевірки ТОВ "НАГОЯ" та направлень №1933, №1934 головними державними ревізорами - інспекторами 30.10.2014 року здійснено вихід за податковою адресою ТОВ "НАГОЯ" , та надано представнику ТОВ "НАГОЯ" за довіреністю Чуб С.В. для ознайомлення наказ №2378 від 29.10.2014 року та направлення на перевірку від 29.10.2014 року №1933, №1934, проте останній відмовився від отримання наказу та направлень, про що позивачем складено акт 1210/20-33-22-03-07/36374046 від 30.10.2014 року (а.с. 6, 7-8, 9-10).

30.10.2014 року Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області складено акт № 1211/20-33-22-03-07/36374046 "Про неможливість розпочати документальну виїзну перевірку ТОВ "НАГОЯ" (код ЄДРПОУ 36374046)" (а.с. 11-12).

31.10.2014 року головними державними ревізорами - інспекторами Хоменко А.А. та Кандибою М.Л. складено акт №1234/20-33-22-03-07/36374046 "Про відмову у допуску до проведення документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ "НАГОЯ" (код ЄДРПОУ 36374046), оскільки уповноважена особа ТОВ "НАГОЯ" - Чуб С.В., отримавши наказ від 29.10.2014 р. №2378 та направлення від 29.10.2014 року №1933 та №1934, відмовив посадовим особам контролюючого органу у допуску до перевірки (а.с. 13-14).

31.10.2014 року позивачем складено акт №1235/20-33-22-03-07/36374046 від "Про неможливість розпочати документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ "НАГОЯ" (код ЄДРПОУ 36374046)" (а.с. 15-16).

У зв'язку з відмовою відповідача від допуску посадових осіб Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до проведення позапланової документальної виїзної перевірки, призначеної наказом від 29.10.2014 р. №2378, в.о. начальника Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області прийняв рішення від 04.11.2014 року про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "НАГОЯ", код ЄДРПОУ 36374046, що перебуває за адресою: м.Харків, вул. Котлова, буд. 168.

Задовольняючи позов про накладення адміністративного арешту на кошти платника податків, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач неправомірно відмовив від допуску до перевірки посадових осіб контролюючого органу, які мали законні підстави для проведення перевірки.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України відмову платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу визначено однією з підстав для застосування арешту майна платника.

За змістом п.94.6 ст. 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Системний аналіз вказаних законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що підставою для застосування адміністративного арешту є вчинене платником податків правопорушення у сфері оподаткування, яке полягає в неправомірному недопуску до перевірки посадових осіб податкового органу за наявності законних підстав для її проведення незалежно від наявності в такого платника податкового боргу на момент звернення контролюючого органу з позовом до суду.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, що законність прийнятого контролюючим органом наказу про проведення перевірки від 29.10.2014 року №2378 підтверджується постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2014 року, залишеною в силі ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2015 року, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "НАГОЯ" про визнання протиправними дій Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (а.с. 65-69).

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, за змістом наведеної норми процесуального права учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи.

Водночас передбачене частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматись судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні.

Проте, для спростування преюдиційних обставин, передбачених частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази.

Однак, відповідачем на підтвердження своєї правової позиції щодо протиправності наказу на проведення перевірки та, як наслідок, правомірності недопуску ним посадових осіб контролюючого органу до її здійснення, належних доказів не представлено.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, не спростованими доводами апеляційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2015 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НАГОЯ" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2015р. по справі № 820/19550/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В.Судді Присяжнюк О.В. Русанова В.Б. Повний текст ухвали виготовлений 22.06.2015 р.