Decision № 45403072, 18.06.2015, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2015 р.Справа № 922/2538/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Нагірна М.Т.

розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "АХА Страхування", м. Київ до Публічного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія", м. Харків про стягнення 10 820,64 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" (позивач) звернулося до господарського суду із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія" (відповідача) про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 10 820,64 грн. та судового збору в розмірі 1 827,00 грн.

Представник позивача у наданих через канцелярію суду клопотаннях (вх.№№ 24745, 24813 від 17.06.2015 р.) підтримує позовні вимоги, просить позов задовольнити та розглянути справу за відсутності представника позивача.

Відповідач про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, в судові засідання свого повноважного представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, витребуваних судом документів до суду не надав.

За таких обставин суд вважає, що судом вжито всіх необхідних заходів щодо повідомлення відповідача, тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши клопотання позивача про розгляд справи без участі представника позивача, суд вважає за можливе задовольнити його як таке, що не суперечить інтересам сторін та вимогам чинного законодавства.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вивчивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані позивачем докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

28.12.2012 року між позивачем (страховик) та Пігнастим Олегом Михайловичем (повірений) був укладений договір добровільного страхування №210111Га/12х, згідно якого позивач застрахував майнові інтереси потерпілого, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - легкового автомобіля "Нісан", державний реєстраційний номер АХ 5078 СН (надалі - автомобіль потерпілого) (а.с. 17-21).

13.11.2013 року о 10:15 год. в місті Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу "Фіат", номерний знак ВМ 1360 АР, який знаходився у володінні та під керуванням Забеліна Юрія (надалі - винуватець) та автомобіля потерпілого, що підтверджується євро протоколом від 13.11.2013 р. (а.с. 23).

Зі змісту європротоколу від 13.11.2013 р. вбачається, що Забелін Ю. визнав свою вину у вчинені даного ДТП (а.с. 23).

Внаслідок зазначеного ДТП автомобіль потерпілого отримав механічні пошкодження на загальну суму 10 820,64 грн., що підтверджується актом огляду транспортного засобу від 13.11.2013 р. та страховим актом № 1.002.13.13158/VESKO від 27.11.2013 р. ( а.с. 27, 29-30).

Потерпілий своєчасно звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування, про що свідчить повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку та заява на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу від 13.11.2013 р. (а.с. 15-16).

Позивач на виконання договору добровільного страхування №210111Га/12х від 28.12.2012 р. перерахував потерпілому суму страхового відшкодування в розмірі 10 820,64 грн., що підтверджується платіжним дорученням №74 308 від 28.11.2013 р. (а.с. 31).

Частиною 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Як було проінформовано позивача винуватцем, між ним та ПАТ "Харківська муніципальна страхова компанія" (відповідачем по справі) було укладено договір цивільно-правової відповідальності №АС/0055419 (надалі - поліс), франшиза згідно з даним полісом складає 0,00 грн., про що свідчить європротокол та витяг МТСБУ (а.с. 23-22).

Відповідно до Закону України "Про страхування" від 07.03.1996 року № 85/96-ВР, предметом страхування є цивільна відповідальність особи за заподіяну нею шкоду. Відповідно до ст. 1 вказаного закону страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Винуватець, як страхувальник, уклавши договір зі спеціально уповноваженим суб'єктом господарювання (страховою компанією) накопичила (внесла) власні грошові кошти на рахунку цього суб'єкту для погашення можливих шкоди пов'язаною з користуванням транспортним засобом.

Отже, відповідальність за шкоду, заподіяну потерпілому, несе винуватець за рахунок своїх коштів, що накопичені у відповідача, який взяв на себе відповідальність щодо врегулювання питань розпорядження цими коштами (їх розрішення) та погашення шкоди що виникне внаслідок винних дій страхувальника за рахунок цих коштів та доходів від їх розрішення за певну винагороду.

Оскільки на винну в скоєнні ДТП особу розповсюджується дія вказаного вище договору страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, то за умовами цього договору об'єктом страхування є цивільна відповідальність власників транспортних засобів за збитки, які можуть бути заподіяні життю, здоров'ю та майну третіх осіб при використанні застрахованого транспортного засобу. Страховим випадком є настання відповідальності страхувальника у разі заподіяння шкоди третім особам внаслідок ДТП зазначеного транспортного засобу.

Відповідно до п. 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 року № 1961- IV, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 511 цього Кодексу у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто (частина 1 статті 528 Цивільного кодексу України).

Приписами статті 636 Цивільного кодексу України передбачена можливість укладання договору на користь третьої особи.

Договором страхування цивільно-правової відповідальності (страховим полісом) передбачається здійснення відшкодування за рахунок страхувальника заподіяних збитків.

Відповідно до пункту 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" передбачено, що страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствами, установами, організаціями, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих, та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

На підставі норм ст. 35 вищезазначеного Закону для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.

Згідно з положеннями Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" (п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та обсягах, визначених рішенням суду.

Позивач надіслав відповідачеві заяву про регресні вимоги № 906 АГ/АХА від 13.09.2014 р. про відшкодування в порядку регресу 10 820,64 грн. шляхом перерахування на зазначений у заяві рахунок. Але відповідач залишив дану заяву без задоволення.

Враховуючи викладені обставини та норми закону, суд погоджується з твердженнями позивача про те, що в даному випадку підставою вважати права позивача порушеними відповідачем є саме неотримання позивачем коштів від відповідача протягом одного місяця від дня отримання відповідачем (страховиком) заяви про регресну вимогу. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів за рішенням суду.

Відповідно до статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ст. 33 ГПК України).

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладені обставини, приписи закону і на те, що відповідач в судове засідання не з'явився, обґрунтованих заперечень на позов до суду не подав, суму страхового відшкодування в розмірі 10 820,64 грн. не спростував, суд вважає позовні вимоги позивача правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 993, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. 27 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. ст. 1, 4, 4-3, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 63, код ЄДРПОУ 21186813) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8, код ЄДРПОУ 20474912) суму страхового відшкодування в розмірі 10 820,64 грн. та 1 827,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.06.2015 р.

Суддя О.В. Макаренко