Court ruling № 45348665, 17.06.2015, Zhytomyr Administrative Court of Appeal

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Бичківська К.Г.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"17" червня 2015 р. Справа № 281/1842/14-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Хаюка С.М.

суддів: Бондарчука І.Ф.

ОСОБА_2,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційні скарги Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області, Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-Західна залізниця" на постанову Лугинського районного суду Житомирської області від "05" січня 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради, Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-Західна залізниця" відокремленого підрозділу "Старокостянтинівська колійна машинна станція" про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату коштів ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Лугинського районного суду Житомирської області від 05 січня 2015 року позов задоволено, визнано дії відповідачів протиправними.

Зобов'язано Державне територіально-галузеве об"єднання "Південно-Західна залізниця" відокремленого підрозділу "Старокостянтинівська колійна машинна станція" зробити перерахунок ОСОБА_3 доплати до заробітної плати, передбаченої ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі трьох мінімальних заробітних плат щомісячно, із застосуванням відповідної мінімальної заробітної плати згідно зі ст.8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" за період з 11.01.2014 року по 31.05.2014 року з урахуванням фактично виплачених коштів та передати його до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області.

Зобов'язано Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області виплатити ОСОБА_3 доплату до заробітної плати, передбаченої ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі трьох мінімальних заробітних плат щомісячно, із застосуванням відповідної мінімальної заробітної плати згідно зі ст.8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" за період з 11.01.2014 року по 31.05.2014 року з урахуванням фактично виплачених коштів та відповідно до розрахунку, поданого Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-Західна залізниця" відокремленого підрозділу "Старокостянтинівська колійна машинна станція".

У апеляційних скаргах Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просять скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_3 є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 3, працює у відокремленому підрозділі "Старокостянтинівська колійна машинна станція"на території с.Рудня-Повч Лугинського району Житомирської області, що переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року та розпорядженням Кабінету Міністрів України №17 від 12.01.1993 року, віднесено до зони безумовного (обов'язкового) відселення.

Позивач отримує виплати згідно зі ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але у меншому розмірі, ніж визначено Законом.

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які працюють та територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата - у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - трьох мінімальних заробітних плат.

Однак, ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що порядок підвищення до заробітної плати працюючим громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення визначається Кабінетом Міністрів України.

У свою чергу, Кабінетом Міністрів України на виконання вказаного положення ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" 26.07.1996 року прийнято постанову № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". У відповідності до вказаної постанови Кабінету Міністрів України, позивачці провадиться нарахування і виплата підвищення до заробітної плати працюючим громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Положення п.28 розділу II Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI, яким були внесені зміни до ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" і які обмежували права громадян, щодо виплати доплати громадянам, які працюють та територіях радіоактивного забруднення, заподіяну здоров'ю, Рішенням Конституційного суду України у справі №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, визнано неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їхні окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відтак, вище наведене положення ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" є чинним у редакції до внесення змін до них Законом України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

На даний час Закони України "Про державний бюджет України на 2011 рік", "Про державний бюджет України на 2012 рік" та "Про державний бюджет України на 2013 рік" втратили чинність.

Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік" від 16 січня 2014 року №719-VII, що набрав чинності з 1 січня 2014 року (п.1 Прикінцевих положень Закону) такі обмеження не встановлені.

Таким чином, починаючи з 01 січня 2014 року є чинною і підлягає застосуванню ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, відповідно до якої підвищення до заробітної плати працюючим громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення не може бути нижчим ніж дві мінімальні заробітні плати.

Згідно із п.п.5,6 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 р. №936, соціальні виплати за ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" проводяться за місцем основної роботи служби) громадян підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності без утворення юридичної особи, установами, організаціями та військовими частинами відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінпраці, а тому підприємства, установи, організації та фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності виступають в даних правовідносинах як суб'єкти владних повноважень на основі законодавства. Керівники підприємств несуть персональну відповідальність за несвоєчасність подання розрахункових документів до уповноваженого органу та правильність призначення і нарахування компенсаційних виплат та допомоги певних видів. Уповноважений орган перевіряє, реєструє, обліковує розрахунки та подає органам Державного казначейства платіжні документи для здійснення відповідних видатків, що проводяться в установленому законодавством порядку.

Доводи Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів на фінансування виплат в порядку ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів Управлінню для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядалися.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду 1-ї інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Лугинський районний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області, Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-Західна залізниця" залишити без задоволення, а постанову Лугинського районного суду Житомирської області від "05" січня 2015 р. без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.М.Хаюк

судді: І.Ф.Бондарчук

ОСОБА_2

З оригіналом згідно: суддя _______ С.М.Хаюк

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 вул.Центральна,45,с.Повч,Лугинський район, Житомирська область,11321

3,4- відповідачу/відповідачам: Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради пров.Подільський,2,м.Старокостянтинів,Хмельницька область,31100 Державне територіально-галузеве об"єднання "Південно-Західна залізниця" вул.Лисенка, 6,м.Київ-30,01601 Відокремлений підрозділ "Старокостянтинівська колійна машинна станція" вул.Ворошилова,1,м.Овруч,Овруцький район, Житомирська область,11100

- ,