справа № 1-81/09
В И Р О К
Іменем України
29 січня 2009 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області
у складі :
головуючого-судді : Холіна В.В.
при секретарі : Богдановій Н.І.
за участю прокурора : Єрьоменко В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Антрацит кримінальну справу за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився у м. Антрацит Луганської області, руського, громадянина України, з неповною середньою освітою, холостого, що не працює, раніше не судимого, такого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ст.289 ч. 2 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
23 листопада 2008 року о 8 годині 00 хвилин підсудний ОСОБА_1 перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння, маючи намір на незаконне заволодіння транспортним засобом, прийшов до гаража, що розташований у дворі будинку №3 провул. Ростовський м. Антрацит. Виконуючи злочинний намір, підсудний ОСОБА_1 через сквозний отвір між воротами та дахом гаража проник всередину приміщення, через незачинені дверці проник до автомобіля марки ВАЗ 2107, НОМЕР_1, що належить потерпілому ОСОБА_2, завів двигун автомобіля шляхом зриву кришки корпуса рульової колонки та з»єднання вирваних проводів, які ведуть до ключа загорання, незаконно заволодів даним автомобілем, після чого з місця вчинення злочину зник на даному транспортному засобі, чим самим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду згідно висновку автотоварознавчої експертизи № 215/53 від 29.12.2008 року на суму 7700 грн..
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину при вищевикладених обставинах визнав повністю і щиро розкаявшись, пояснив, що 23 листопада 2008 року приблизно о 8 годині 00 хвилин він, перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння, вирішив угнати автомобіль марки ВАЗ 2107, що належить його знайомому - потерпілому ОСОБА_2. Прийшов до гаража, що розташований у дворі будинку № 3 провул. Ростовський м. Антрацит, через отвір між воротами та дахом даного гаража проник всередину, через незачинену дверцю проник до автомобіля марки ВАЗ 2107, НОМЕР_1, завів його двигун шляхом зриву кришки корпуса рульової колонки та з»єднання вирваних проводів, після чого відчинив з внутрішньої сторони ворота гаража і виїхав з нього на автомобілі. Цього ж дня на вул. Філатова у м.Антрацит він був затриманий працівниками міліції і доставлений до приміщення Антрацитівського МВ УМВС.
Крім повного визнання своєї вини підсудним, його вина підтверджується:
- показаннями потерпілого ОСОБА_2, який підтвердив у ході досудового слідства, що він є власником автомобіля марки ВАЗ 2107, НОМЕР_1. Даний автомобіль протягом чотирьох місяців він ставив у гаражі гр.ОСОБА_3, що розташований у дворі її будинку за адресою: м.Антрацит, пер. Ростовський, № 3. 23 листопада 2008 року приблизно о 8 годині 00 хвилин він прийшов в гараж за даною адресою, для того, щоб забрати автомобіль, і виявив, що ворота в гараж були відчинені, автомобіля в гаражі не було. На вулиці біля зазначеного будинку він зустрів гр. ОСОБА_3, яка повідомила йому про те, що підсудний ОСОБА_1 сказав їй, що він попросив пригнати йому автомобіль, після чого він звернувся до міліції із заявою про угон автомобіля. Цивільний позов не заявляє. Автомобіль ВАЗ 2107, НОМЕР_1, йому повернено. Показання оголошені і досліджені в судовому засіданні (а.с. 35, 54);
- протоколом огляду місця події від 23.11.2008 року та фототаблицею до нього, із якого вбачається, що 23.11.2008 року був виявлений викрадений автомобіль ВАЗ 2107, НОМЕР_1 ( а.с. 12 - 19);
- висновком автотоварознавчої експертизи № 215/53 від 29 грудня 2008 року, згідно якого дійсна вартість дослідженого автомобіля ВАЗ 2107, НОМЕР_1, 1983 року випуску, з урахуванням експлуатаційного зносу, на момент вчинення злочину складає 7700 грн. ( а.с. 71 - 75 );
Інші докази у справі, які повністю узгоджуються між собою і достовірність яких ніким з учасників процесу не оспорюється, з відома учасників процесу відповідно до ст.299 КПК України не досліджувалися.
Заслухавши підсудного, оцінивши досліджені судом докази, суд вважає, що даний злочин скоїв підсудний ОСОБА_1 і кваліфікує його дії за ч. 2 ст.289 КК України, оскільки він скоїв незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене з проникненням у приміщення.
Призначаючи покарання підсудному, суд враховує суспільну небезпеку скоєного злочину, особу підсудного, обставини, що впливають на його відповідальність.
До обставин, що пом'якшують відповідальність підсудного ОСОБА_1, суд відносить щире каяття у скоєному.
Обставиною, яка обтяжує відповідальність підсудного ОСОБА_1, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп»яніння.
Підсудний ОСОБА_1 вперше вчинив злочин, який згідно зі ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку лікарів нарколога та психіатра не знаходиться. З урахуванням вказаних обставин, особи підсудного, суд вважає можливим його виправлення без відбування покарання у вигляді позбавлення волі - із звільненням від відбування покарання з випробуванням за правилами ст. 75 КК України, з покладанням на нього обов'язків згідно зі ст. 76 КК України.
При звільненні від відбування основного покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України конфіскація майна не застосовується.
Цивільний позов у справі не заявлений.
Витрати пов'язані з проведенням автотоварознавчої експертизи № 215/53 від 29 грудня 2008 року в сумі 150 грн. 24 коп. та дактилоскопічної експертизи № 161 від 28 листопада 2008 року суд, відповідно до ст.ст.91, 93 УПК України, відносить до судових витрат і вважає за необхідне стягнути їх з підсудного на користь НІЕКЦ при УМВД в Луганській області (а.с. 59, 75) .
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В :
ОСОБА_1\ визнати винним за ст. 289 ч.2 КК України призначити йому покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі без конфіскації майна, відповідно до ст.75 КК України від відбування покарання у вигляді позбавлення волі звільнити з випробуванням строком на один рік, якщо він протягом випробувального терміну не скоїть нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком чинності залишити без зміни - підписку про невиїзд.
Стягнути із засудженогоОСОБА_1 на користь НІЕКЦ при УМВД в Луганській області витрати пов'язані з проведенням автотоварознавчої експертизи № 215/53 від 29 грудня 2008 року у сумі 150 грн. 24 коп. на р/р 35220002000133, Банк ВДК в Луганській області, МФО 804013, Код 25574305, код платежу -14-21500.
Стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь НІЕКЦ при УМВД в Луганській області витрати пов'язані з проведенням дактилоскопічної експертизи № 161 від 28 листопада 2008 року у сумі 150 грн. 24 коп. на р/р 35220002000133, Банк ВДК в Луганській області, МФО 804013, Код 25574305, код платежу -06-10702.
Речовий доказ у справі - автомобіль ВАЗ 2107, НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 та переданий йому на зберігання, залишити у розпорядженні останнього.
Речовий доказ у справі - пачки з-під цигарок « WINSTON», «MALBORO», пластикову запальничку, що знаходяться на зберіганні у камері схову Антрацитівського МВ УМВС, - знищити.
Вирок може бути оскаржений учасниками процесу до Луганського апеляційного суду через Антрацитівський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Вирок надрукований у нарадчій кімнаті.
Суддя : В.В. Холін
The court decision No. 4533849, Antratsyt City and District Court of Luhansk Oblast was adopted on 29.01.2009. The procedural form is Criminal, and the decision form is Sentence. On this page, you will find key information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find useful information quickly.
This decision relates to case No. 1-81/09. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: