ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
12 червня 2015 року К/800/26158/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Голубєва Г.К., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітера Україна" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2015 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 р. у справі № 826/15363/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітера Україна" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітера Україна" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2015 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 р., в позові відмовлено.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітера Україна" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування судами норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
При цьому, Вищий адміністративний суд України звертає увагу на те, що в рішенні Європейського суду з прав людини від 3 грудня 2003 року у справі "Рябих проти Росії" зазначено, що повноваження вищих судів щодо перегляду судових рішень мають використовуватись задля виправлення судових помилок.
Виходячи із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи з урахуванням специфіки спірних правовідносин та повноти встановлення судами фактичних обставин справи. Заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного та керуючись пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітера Україна" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2015 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 р.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г.К. Голубєва
The court decision No. 45186166, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine) was adopted on 12.06.2015. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find useful information easily.
This decision relates to case No. 826/15363/14. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: