АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 537/714/15-п Номер провадження 33/786/99/15Головуючий у 1-й інстанції Хіневич В. І. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
Категорія: ст. 163-1.
ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2015 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області ОСОБА_1, за участю особи яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, захисника - адвоката ОСОБА_3 Петрвіни, розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 квітня 2015 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.163-1 ч.1 КУпАП.
у с т а н о в и в:
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 , обіймаючого посаду директора ПП»Томс»
визнано винним у вчиненні правопорушення , передбаченого ст..163-1 ч.1 КУпАП . Відповідно до ст..22 КУпАП звільнено від адміністративної відповідальності і провадження у справі закрито.
Згідно з цією постановою судді , ОСОБА_2 , обіймаючи посаду директора ПП "Томс" допустив порушення п.57.3 ст.57 Податкового Кодексу України у виді несвоєчасного подання платіжного доручення до установи банку та сплату узгодженої суми податкового зобов»язання з податку на прибуток згідно ППР № 0000242301/0 від 27 січня 2011 року , термін сплати 30 січня 2014 року , станом на 04 лютого 2015 року погашено не в повному обсязі.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді, ОСОБА_2 . подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді та закрити провадження в справі, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.163-1 ч.1 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що постанова судді є незаконною, суперечить фактичним обставинам справи, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суддя, всупереч вимогам ст.252 КУпАП, не забезпечив всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності; не взяв до уваги його пояснення, які містяться в матеріалах справи, і незаконно визнав його винним.
Зокрема він вказує , що при складані протоколу об"єктивна сторона правопорушення , передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП , інспектором викладена не була. Інспектор внесла до акту перевірки від 04 лютого 2015 року безпідставні висновки , з огляду на що складений нею протокол є неналежним доказом вчинення ним адміністративного правопорушення. Податкове повідомлення рішення на підставі акту перевірки від 04 лютого 2015 року не приймалося і на адресу ПП "Томас" на направлялося. Просить також врахувати , що на час розгляду справи суддею Крюківського районного суду не була завершена процедура касаційного оскарження акту перевірки від 13 січня 2011 року.
Просить , також , поновити строк на оскарження постанови судді , оскільки рішення у справі було прийнято за його відсутності і копію постанови він отримав лише 15 травня 2015 року.
Заслухавши апелянта , захисника - адвоката ОСОБА_3 , які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити , поновивши строк на апеляційне оскарження , дослідивши матеріли справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю , що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав:
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є : своєчасне , всебічне , повне і обєктивне зясування обставин кожної справи , вирішення її в точній відповідності з законом , забезпечення виконання винесеної постанови , а також виявлення причин та умов , що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень , запобігання правопорушенням , виховання громадян у дусі додержання законів , зміцнення законності.
За змістом ст.9 КУпАП , притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності всіх складових складу адмінправопорушення: обєкту , обєктивної сторони , субєкту , субєктивної сторони.
Суддя суду першої інстанції вказаних вимог закону в повному обсязі не дотримався.
Так суддя визнав встановленими обставинами , що ОСОБА_2 в порушення п.57.3 ст.57 ПКУ , допустив несвоєчасне подання платіжного доручення до установи банку для сплати узгодженої суми податкового зобов»язання з податку на прибуток. Виходячи із викладеного , вказані дії охоплюються складом ч.1 ст.163-2 КУпАП , яка передбачає відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств , установ та організацій платіжних доручень , доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов»язкових платежів). Орган податкового контролю кваліфікував вказані дії за ч.1 ст.163-1 ч.1 КУпАП. Із вказаною кваліфікацією погодився і суддя суду першої інстанції , залишивши її без належної правової оцінки та прийняв рішення про визнання особи винним саме за ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Виходячи із загальних засад законодавства про адміністративну відповідальність , особа має бути обізнана про те , в чому її звинувачують та про правову кваліфікацію звинувачення .
В ході апеляційного розгляду встановлено , що протокол відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.163-2 КУпАП , як єдина підстава для притягнення особи до адміністративної відповідальності , органом податкового контролю не складався.
Можливість перекваліфікації дій правопорушника Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачена.
Вказані обставини позбавляють суд апеляційної інстанції , в межах провадження у справі за ч.1 ст.163-1 КУпАП , надати оцінку діям особи які мали б кваліфікуватися за ч.1 ст.163-2 КУпАП.
Крім того , порушення суддею вимог ст..268 КУпАП та розгляд справи за відсутності особи , яка притягується до адміністративної відповідальності , позбавив можливості заслухати її особисті пояснення щодо обстави виявленого правопорушення , що в свою чергу , також потягло неправильне застосування норм матеріального права.
За викладених обставин постанова судді суду першої інстанції про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення , передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Разом з тим , доводи апелянта про те , що при розгляді справи суддя порушив вимоги КАС України , є безпідставними , оскільки дана категорія справ розглядається у порядку , визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення та не відносяться до юрисдикції адміністративного судочинства.
Враховуючи , що рішення було прийняте за відсутності правопорушника і його він отримав лише 15 травня 2015 року , строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
п о с т а н о в и в:
Поновити ОСОБА_2 строк на оскарження постанови судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 квітня 2015 року;
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити;
Постанову судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 квітня 2015 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.163-1 ч.1 КУпАП та звільнено від адміністративної відповідальності відповідно до ст..22 КУпАП, скасувати;
Провадження в справі закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_2 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.163-1 ч.1 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
З оригіналом згідно:
суддя апеляційного суду Полтавської області А.О. Рябішин
The court decision No. 45144657, Poltava Regional Court of Appeal was adopted on 12.06.2015. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find important information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful information conveniently.
This decision relates to case No. 537/714/15-п. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: