Decree № 45113921, 16.06.2015, Kyiv Commercial Court of Appeals

Approval Date
16.06.2015
Case No.
910/23719/13
Document №
45113921
Form of legal proceedings
Economic
State Coat of Arms of Ukraine

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2015 р. Справа№ 910/23719/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Верховця А.А.

Сотнікова С.В.

представники сторін:

від ТОВ «Технополіс-1»: Пустовойтова О.М. (дов. № б/н від 30.12.2014),

від позивача: Молчанов П.В. (дов. № б/н від 31.12.2014),

від третьої особи-1: Бригинець С.В. (дов. № б/н від 17.11.2014),

від третьої особи-2: Бригинець С.В. - директор (наказ № 2/2015 від 18.03.2015);

від третьої особи-3: не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» на рішення господарського суду міста Києва від 19.01.2015 у справі № 910/23719/13 (головуючий суддя Бондарчук В.В., судді: Нечай О.В., Картавцева Ю.В.)

за позовом приватної організації «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Авторське агентство «ЧЕСНА МУЗИКА», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1», с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області

треті особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -

1) товариство з обмеженою відповідальністю «Індормедіа», м. Київ;

2) товариство з обмеженою відповідальністю «Автор Мюзік», м. Київ;

3) товариство з обмеженою відповідальністю «ЧЕСНА МУЗИКА», м. Київ

про стягнення компенсації у розмірі 48 720,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2013 року приватна організація «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Авторське агентство «ЧЕСНА МУЗИКА» звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» про виплату компенсації у зв'язку із порушенням майнових прав суб'єкта авторського права 48 720,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.12.2013 порушено провадження у справі № 910/23719/13.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.04.2014 у справі № 910/23719/13 (суддя Блажівська О.Є.) позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2014 рішення господарського суду міста Києва від 09.04.2014 скасовано і постановлено нове, яким відмовлено ПО «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Авторське агентство «ЧЕСНА МУЗИКА» в позові повністю. Стягнуто з ПО «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» на користь ТОВ «Технополіс-1» 913,50 грн в порядку повернення сплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.08.2014 рішення господарського суду міста Києва від 09.04.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2014 зі справи № 910/23719/13 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.01.2015 у справі № 910/23719/13 позов приватної організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» задоволено частково; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» на поточний рахунок приватної організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Авторське агентство «Чесна музика» 12 180,00 грн - компенсації за порушення майнових авторських прав та 430,13 грн - судового збору; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено (т. 2, а.с. 147-152).

Рішення місцевого господарського суду з посиланням, зокрема, на приписи статей 443, 445 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), статей 32, 45 Закону України «Про авторське право і суміжні права» мотивовано доведеністю вчинення ТОВ «Технополіс-1» порушення виключних майнових авторських прав ТОВ «Авторське агентство «ЧЕСНА МУЗИКА», шляхом публічного виконання музичних творів «Облака» та «Жить легко», виключні майнові авторські права на які належать ТОВ «Авторське агентство «ЧЕСНА МУЗИКА», у приміщенні магазину «Ельдорадо», господарську діяльність у якому здійснює ТОВ «Технополіс-1».

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19.01.2015 у справі № 910/23719/13 та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю, судові витрати покласти на позивача (т. 2, а.с. 112-125).

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням норм процесуального та матеріального права, а саме ст.ст. 4-2, 4-7, 32 - 37, 43 ГПК України, оскільки ненадання належної оцінки доказам у справі стало причиною порушення судом норм матеріального права, тобто ст.ст. 15,32 Закону України «Про авторське право і суміжні права», ст.ст. 204,440,1109 Цивільного кодексу України.

15.06.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представником ПО «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги з викладених в ній підстав.

Представник третьої особи-1 та третьої особи-2 в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити апеляційну скаргу, рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

В судовому засіданні представники ПО «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» заперечив проти доводів апеляційної скарги, з підстав викладених в відзиві на апеляційну скаргу.

Представник третьої особи-3 в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Враховуючи, що в матеріалах справи є докази (поштові повідомлення) належного повідомлення сторін про час та місце розгляду апеляційної скарги колегія суддів, порадившись, ухвалила розглянути апеляційну скаргу у відсутності даного представника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи 11.11.2010 між Бариновою Марією Геннадіївною, Лободою Світланою Сергіївною (далі - сторона-1) та товариством з обмеженою відповідальністю «Лобода Мьюзик» (далі - сторона-2) укладено договір № 11/11/10-А про передачу (відчуження) виключних майнових авторських та суміжних прав, умовами якого передбачено, що в порядку та на умовах, визначених даним договором, сторона-1 за винагороду, узгоджену сторонами в розділі 5 передає (відчужує) стороні в повному об'ємі на строк в межах території, належні стороні-1 виключні майнові авторські та суміжні права інтелектуальної власності на використання об'єктів (по відношенню до кожного з вказаних в п.п. 1.8.1-1.8.3. п. 1.8. даного договору способів використання) відповідно до частки прав, зазначеної в відповідних додатках, які є невід'ємними частинами даного договору після підписання їх сторонами.

Даний договір діє з моменту підписання уповноваженими представниками сторін і діє протягом часу, а саме, строку дії прав, переданих за даним договором, який складає весь строк дії авторських та суміжних прав, обумовлених законодавством (п. 7.1. договору).

11.11.2010 між Бариновою Марією Геннадіївною, Лободою Світланою Сергіївною та товариством з обмеженою відповідальністю «Лобода Мьюзік» укладено додаток №1 до договору № 11/11/10-А про передачу (відчуження) виключних майнових авторських та суміжних прав від 11.11.2010 р., відповідно до п.1. якого, у відповідності до п.1.8. та п.2.1 договору, сторона-1 передає (відчужує) стороні-2 виключні майнові авторські та суміжні права інтелектуальної власності на використання наступних об'єктів: назва твору - «Облака», «До свиданья…мама!», «Девочка», автор музики - Баринова М.Г. (Маша Калашникова), автор тексту - Баринова М.Г. (Маша Калашникова), Лобода С.С., виконавець - LOBODA, авторська частка майнових прав на твір, що належить стороні-1 - 100 %, авторська частка суміжних прав на твір, що належить стороні-1 - 100 %.

01.10.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю «Лобода Мьюзик» (далі - ліцензіар) та товариством з обмеженою відповідальністю «Авторське агентство "Чесна музика» (далі-ліцензіат) укладено ліцензійний договір № 128/2 виключної ліцензії, умовами якого передбачено, що ліцензіар з моменту набрання чинності договору надає ліцензіату на використання творів/фонограм/кліпів способами, передбаченими даним договором, а також право дозволяти чи забороняти використання творів/фонограм та/або кліпів способами, передбаченими даним договором, третім особам.

Відповідно до п. 2.2 договору, найменування та кількість творів/фонограм/кліпів, ліцензію на використання яких, а також право дозволяти чи забороняти використання творів, фонограм та/або кліпів третім особам ліцензіар надає ліцензіату згідно п. 2.1 договору, визначаються сторонами в додатках до договору, які є його невід'ємною частиною.

Згідно п. 3.1.1 договору, ліцензіату надається ліцензія на використання творів, фонограм та кліпів, а також право дозволяти чи забороняти використання творів, фонограм та/або кліпів наступними способами:

- перероблювати твори, фонограми, кліпи в форму об'єктів;

- відтворювати об'єкти;

- розповсюджувати об'єкти;

- доводити твори та об'єкти до широкого загалу таким чином, що кожна особа може отримати до них доступ з будь-якого місця та в будь-який час на власний вибір;

- публічне виконання творів/фонограм (та/або їх частин/фрагментів). При цьому за ліцензіаром зберігаються право на публічне виконання творів/фонограм відповідними артистами-виконавцями, перерахованими в додатку № 2 договору;

- сповіщення творів/фонограм (та/або їх частин/фрагментів) в ефір;

- сповіщення творів/фонограм (та/або їх частин/фрагментів) по кабелю;

- публічний показ творів/фонограм (та/або їх частин/фрагментів);

- включення творів/фонограм в склад аудіовізуальних творів (за виключенням випадків, коли оригінальний виконавець здійснює виконання самостійно та/або спільно з іншою особою, а також у випадку безоплатної передачі цього виду прав третім особам);

- отримання винагороди за вказані в цьому пункті договору способи використання творів/фонограм.

Відповідно до п. 3.2 договору, ліцензіат вправі використовувати твори повністю чи частково в складі аудіо та/або аудіовізуальних рекламно-інформаційних матеріалів, призначені для передачі в ефір та по кабелю, з метою проведення рекламних компаній, які містять інформацію про послуги ліцензіата з поширення об'єктів, також ліцензіат вправі використовувати назви об'єктів в складі друкованих рекламно-інформаційних матеріалів.

Умовами п. 3.3. договору передбачено, що ліцензіар дозволяє ліцензіату укладати субліцензійні договори (передавати третім особам право на використання творів/фонограм/кліпів/об'єктів способами, передбаченими даним договором). При цьому відповідальність перед ліцензіаром за дії вказаних третіх осіб (субліцензіатів) несе ліцензіат.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2014 (п. 6.1. договору).

01.10.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю «Лобода Мьюзик» (далі - ліцензіар) та товариством з обмеженою відповідальністю «Авторське агентство "Чесна музика» (далі - ліцензіат) укладено додаток № 2 до ліцензійного договору № 128/2 від 01.10.2013, умовами якого передбачено, що сторонами погоджено перелік об'єктів/фонограм, права на які передаються в управління, а саме твори: під назвою "Облака" автором музики якого є М. Баринова, автором тексту - М. Баринова, С. Лобода, виконавцем - LOBODA, обмеження по території - немає; твір під назвою "Жить легко" автором музики та тексту якого є С. Лобода, виконавцем - Світлана Лобода, обмеження по території - немає.

Так, пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 № 5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» зазначено, що відповідно до статті 45 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

Згідно з підпунктом "г" ч. 1 ст. 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права", організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема, таку функцію: звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів. При цьому окреме доручення для представництва в суді не є обов'язковим.

Разом з тим така організація, пред'явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб'єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.

У випадку, якщо організація колективного управління звертається на захист прав фізичних осіб, такий спір розглядається в порядку цивільного судочинства. Якщо ж вона звертається на захист юридичних осіб, то, залежно від суб'єктного складу, спір розглядається в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п. 49 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності», організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.

Документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону України "Про авторське право і суміжні права" - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.

З наявних у справі матеріалів вбачається, що позивач є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності свідоцтвом про облік організації колективного управління від 24.01.2011 № 18/2011.

01.10.2013 між приватною організацією «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» (далі-організація) та товариством з обмеженою відповідальністю «Авторське агентство «Чесна музика» (далі - видавник) укладено договір № АВ-01/10-2 про управління майновими авторськими правами, умовами якого передбачено, що видавник надає організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори, які належать або протягом дії цього договору будуть йому належати, а саме: дозволяти або забороняти від імені видавника використання творів третіми особами.

Відповідно до п. 1.2 договору, надання повноважень на колективне управління правами передбачає: укладення організацією договорів на право використання творів третіми особами, збір авторської винагороди, її розподіл та виплату.

Згідно п. 2.2 договору, видавник зобов'язується декларувати свої майнові права на твори згідно з «Правилами декларування музичних творів» організації.

Організація отримує повноваження здійснювати колективне управління майновими правами видавника на наступні види використання творів: публічне використання, тобто, зокрема, публічне виконання творів як безпосередньо виконавцем або колективом виконавців, так і за допомогою будь-яких технічних пристроїв та процесів у місцях здійснення господарської діяльності (підприємства торгівлі та послуг), а також в інших місцях, де присутні або можуть бути присутні особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих, незалежно від того присутні вони в одному місці та в один і той же час або у різних місцях та в різний час (пункт 4.1 договору).

Відповідно до п. 5.2 договору, територія, на якій організація здійснює колективне управління майновими правами відносно субвиданих творів, визначається окремо.

Згідно п. 8.1 та п. 8.2 договору, організація має право здійснювати відповідно до чинного законодавства України будь-які юридичні дії з метою забезпечення майнових авторських прав видавника на твори, повноваження на управління якими передані організації за цим договором.

Умовами п. 8.3. договору передбачено, що у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює організація, остання має право пред'являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії - як для захисту прав видавника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами.

Даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє безстроково (п. 11.1. договору).

На виконання умов договору № АВ-01/10-2 від 01.10.2013. Товариство з обмеженою відповідальністю «Авторське агентство «Чесна музика» надало декларацію № 1 від 01.10.2013, щодо передання в управління музичних творів, а саме:

1) «Облака», автор музики - М. Баринова, автор тексту - М. Баринова, С. Лобода, виконавець - Світлана Лобода, відтворення на носіях - 0, публічне використання - 100 %.

2) «Жить легко», автором музики - С. Лобода, автор тексту - С. Лобода, виконавець - Світлана Лобода, відтворення на носіях - 0, публічне використання - 100 %.

Отже, на підставі зазначеного вище договору про управління майновими авторськими правами та декларації, позивач набув майнові права інтелектуальної власності на музичні твори: «Облака» та «Жить легко».

Так, до майнових прав інтелектуальної власності на твір відповідно до ст. 440 ЦК України відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Як передбачено ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.

Як зазначено в пункті 41 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання, в тому числі з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення) у місці, відкритому для публічного відвідування. Відповідальність за публічне виконання твору несе, зокрема, юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.

Відповідно до позовної заяви, актом фіксації № 2/10/13 від 11.10.2013, складеним уповноваженим представником організації колективного управління авторськими та суміжними правами та відеозаписом публічного сповіщення на відеокамеру було встановлено, що в приміщенні магазину «Ельдорадо», розташованому в м. Київ, на вул. Старовокзальна, буд. 21, в якому здійснює господарську діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1», вільно розповсюджувались (публічно виконувались) музичні твори за допомогою колонок для фонового озвучення приміщення закладу і наявної в закладі побутової аудіо техніки, серед яких твори під назвою «Облака» та «Жить легко» у виконанні Світлани Лободи.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що використання відповідачем вищевказаних музичних творів у власній господарській діяльності відбулося без дозволу правовласника та без сплати авторської винагороди, чим порушено авторські права, передбачені вимогами п. «а», статті 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях (стаття 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).

Відповідно до п. 3 ст. 426 ЦК України, використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» зазначено, що враховуючи приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках, коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;

2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

На підтвердження факту використання відповідачем творів «Облака» та «Жить легко» у виконанні Світлани Лободи, в приміщенні магазину «Ельдорадо», розташованому в м. Київ, на вул. Старовокзальна буд. 21, в якому здійснює господарську діяльність ТОВ «Технополіс-1», позивачем надано відеозапис публічного сповіщення та акт фіксації № 2/10/13 від 11.10.2013, який складений в присутності адміністратора торгового залу магазину «Ельдорадо» Курочкіної Ж.В., яка з вказаним актом ознайомилась, та отримала його копію про що свідчить її підпис на зазначеному акті.

З відеозапису фіксації факту порушення відповідачем авторських прав на публічне сповіщення вбачається, що такий записи проводився у приміщенні магазину «Ельдорадо», розташованому в м. Київ, на вул. Старовокзальна буд. 21 і звучання музичних творів під назвою: «Облака» та «Жить легко» у виконанні Світлани Лободи.

З вищенаведеного суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку, що наданий позивачем відеозапис здійснювався у приміщеннях розташованому в м. Київ, на вул. Старовокзальна буд. 21, в якому здійснює господарську діяльність ТОВ «Технополіс-1» та доводить факт використання відповідачем вказаних вище музичних творів.

Також суд зазначає, що позивач мав право провести відеофіксацію, з огляду на положення пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 № 71 «Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань», за яким, суб'єкти комерційного використання повинні, зокрема, не перешкоджати представникам уповноважених організацій колективного управління фіксувати факти прямого чи опосередкованого комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, зокрема, за допомогою технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акта фіксації.

На підтвердження правомірності використання вказаних вище творів, відповідачем надано суду ряд договорів, зокрема, договір від 23.08.2013 № 23-08/2, укладеного між ТОВ «Технополіс-1» та ТОВ «Дієса» та додаткової угоди від 15.10.2013 № 1 до цього договору, а також ліцензійного договору від 29.08.2013 № 16-01/09/2013, укладеного між ТОВ «Дієса» та ТОВ «Індормедіа», договору від 01.12.2009 № 01/12/09, укладеного між ТОВ «Індормедіа» та ТОВ «Технополіс-1» та додаткової угоди № 15 від 11.11.2011 року та додаткової угоди № 30 від 20.03.2013 до вказаного договору, проаналізувавши які колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до умов договору № 23-08/2 від 23.08.2013 укладеного між ТОВ «Технополіс-1» (далі - ліцензіат) та ТОВ «Дієса» (далі - ліцензіар), умовами якого передбачено, що за даним договором ліцензіар надає ліцензіату невиключну ліцензію на використання товарного знаку на території відносно всіх товарів і послуг, щодо яких зареєстровано товарний знак «Эльдорадо» (за міжнародною реєстрацією 3 910317А, право на який отримано ліцензіаром на підставі договору про передачу виключних майнових прав на знак для товарів та послуг № 4 від 17.06.2013). Ліцензіат має право здійснювати будь-які дії, які згідно законодавства України визнаються використанням товарного знаку, відповідно до переліку наведено у п.2.1 договору (перелік не є вичерпним).

Договір діє до 31.12.2014, починаючи з дати укладення договору (п. 9.1. договору).

15.10.2103 між ТОВ «Технополіс-1» (далі - ліцензіат) та ТОВ «Дієса» (далі - ліцензіар) укладено додаткову угоду № 1 до договору № 23-08/2 від 23.08.2013, відповідно до п.1 якої, сторони внесли зміни (доповнення) п. 2.1 та п. 4.2.1 договору № 23-08/2 від 23.08.2013 та виклали наведені пункти у наступній редакції: «За даним договором ліцензіар надає ліцензіату невиключну ліцензію на використання товарного знаку на території відносно всіх товарів і послуг, щодо яких зареєстровано товарний знак.

Ліцензіат має право здійснювати будь-які дії, які згідно законодавства України визнаються використанням товарного знаку, зокрема (перелік не вичерпним), використовувати в діяльності магазинів, що здійснюють свою діяльність під торговим знаком «Эльдорадо» публічне виконання об'єктів авторського права і об'єктів суміжних прав, що надані ліцензіару на підставі господарських договорів із третіми особами за їх погодженням.»

29.08.2013 між ТОВ «Дієса» (далі - ліцензіат) та ТОВ «Індормедіа» (далі - ліцензіар) укладено ліцензійний договір № 16-01/09/2013, умовами якого передбачено, що ліцензіар на умовах, визначених цим договором надає ліцензіату майнове право (невиключну ліцензію) на публічне виконання об'єктів авторського права і об'єктів суміжних прав, що входять до каталогу ліцензіара (до якого, як стверджує відповідач, включено музичні твори під назвою "Облака", автором музики та тексту якого є М. Баринова, виконавцем - С.Лобода та "Жить легко", автором музики, тексту та виконавцем якого є також С.Лобода), на території закладів ліцензіата, перелік яких наведено в додатку № 1 (для власних магазинів) та додатку № 2 (для франчайзингових магазинів), а ліцензіат зобов'язується виплачувати винагороду (роялті) ліцензіару відповідно до положень цього договору.

Згідно п. 5.1 договору, протягом строку дії даного договору видана на його підставі невиключна ліцензія є чинною. Даний договір набирає чинності з 01.09.2013 і діє до 31.12.2015. При цьому, пункти 2.4.-2.9. залишаються чинними до повного виконання своїх зобов'язань ліцензіатом, що виникли під час дії даного договору. Якщо за один календарний місяць до закінчення строку дії даного договору жодна із сторін не виявить бажання припинити його на підставі спливу строку його дії, то чинність даного договору автоматично продовжується на наступний аналогічний строк його дії та на таких самих умовах.

01.10.2013 ТОВ «Дієса» (далі - ліцензіат) та ТОВ «Індормедіа» (далі - ліцензіар) укладено додаток № 2 до ліцензійного договору № 16-01/09/2013 від 29.08.2013, відповідно до якого сторони погодили тарифи (роялті) для закладів ТОВ «Дієса» згідно переліку.

Проте, у зазначеному переліку відсутній магазин «Ельдорадо» за адресою: м. Київ, вул. Старовокзальна, 21, де було зафіксовано використання музичних творів, виключні майнові авторські права на які належать позивачу.

Згідно з договором № 01/12/09 від 01.12.2009 укладеним між ТОВ «Індормедіа» (далі - ліцензіар) та ТОВ «Технополіс-1» (далі - ліцензіат), відповідно до умов якого, ліцензіар на умовах визначених даним договором, надає ліцензіату майнове право (невиключну ліцензію) на:

- використання програмного продукту «IndoorMedia» для цілей публічного виконання об'єктів авторських та суміжних прав ліцензіара;

- публічне виконання об'єктів авторського права і об'єктів суміжних прав на території закладів ліцензіата, перелік яких наведено в додатках 3 до даного договору, а ліцензіат зобов'язується виплачувати винагороду (роялті) ліцензіару відповідно до положень даного договору.

Згідно п. 5.1. договору, протягом строку дії даного договору, видана на його підставі невиключна ліцензія є чинною. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2010. При цьому, пункти 2.5. -2.6 залишаються в силі до повного виконання своїх зобов'язань ліцензіатом, що виникли під час дії даного договору.

11.11.2011 між ТОВ «Індормедіа» (далі - ліцензіар) та ТОВ «Технополіс-1» (далі - ліцензіат) укладено додаткову угоду № 15 до договору № 01/12/09 від 01.12.2009, відповідно до умов якої сторони погодили продовжити чинність договору, за виклали п. 5.1 договору в наступній редакції: «Протягом строку дії даного договору, видана на його підставі невиключна ліцензія є чинною. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2015. При цьому, пункти 2.5. -2.6 залишаються в силі до повного виконання своїх зобов'язань ліцензіатом, що виникли під час дії даного договору».

20.03.2013 між ТОВ «Індормедіа» (далі - ліцензіар) та ТОВ «Технополіс-1» (далі - ліцензіат) укладено додаткову угоду № 30 до договору № 01/12/09 від 01.12.2009, відповідно до якого сторони погодили перелік закладів ліцензіата.

Однак в зазначеному переліку також відсутній магазин «Ельдорадо» за адресою: м. Київ, вул. Старовокзальна, 21, де було зафіксовано використання музичних творів, виключні майнові авторські права на які належать позивачу.

Отже, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції та вважає обґрунтованим висновок, що магазин, розташований за адресою; м. Київ, вул. Старовокзальна, 21 є саме тим магазином, в якому було зафіксовано використання музичних творів, оскільки даний магазин розміщений на перетині вулиць Жилянська та Старовокзальна.

Разом з тим, згідно з договором № 16/12/11 від 16.09.2011 укладеним між ТОВ «Індормедіа» (далі - ліцензіат) та ТОВ «Автор Мюзік» (далі - правовласник), останній будучи суб'єктом виключних майнових прав на об'єкти авторського права і суміжних прав з каталогу правовласника, надає ліцензіату права на використання в межах території об'єктів авторського права і суміжних прав з каталогу правовласника, а саме:

а) невиключні майнові права на використання об'єктів авторського права і суміжних прав з каталогу правовласника способами публічного виконання, публічного показу, публічної демонстрації;

б) невиключні майнові права на відтворення об'єктів авторського права і суміжних прав з каталогу правовласника для цілей здійснення їх використання передбаченими даним договором способами;

в) виключні майнові права на відтворення об'єктів авторського права і суміжних прав з каталогу правовласника у формі мобільного контенту, в т.ч., але не обмежуючись, їх переробка у форму мобільного контенту (ринг тонів, реал тонів (в т.ч. фултреків), рінгбектонів, мобільного караоке, тощо), що здійснюється ліцензіатом на власний розсуд без погодження з правовласником;

г) виключні майнові права на розповсюдження об'єктів авторського права і суміжних прав з каталогу правовласника у формі мобільного контенту.

У відповідності до п. 8.1. договору, даний договір набирає чинності з 01.01.2012 і діє по 31.12.2015. В частині проведення взаємних розрахунків даний договір діє до повного і належного виконання сторонами своїх зобов'язань по ньому. Майнові права, визначені в розділі 2 даного договору, надаються правовласником ліцензіату на період дії даного договору.

Додатком № 2-2 від 01.03.2012 та додатком № 8 від 30.09.2012 до договору № 16/12/11 від 16.12.2011 сторони погодили, що каталог ТОВ «Автор Мюзік» поповнюється музичними творами згідно переліку, в якому зазначені такі музичні твори, як «Облака» та «Жить легко».

В свою чергу ТОВ «Автор Мюзік» (далі - ліцензіат) отримало виключні права дозволяти (видавати субліцензії) іншим особам на використання об'єктів авторського права і суміжних прав з каталогу ТОВ «Чесна Музика» (далі - правовласник), уклавши договір № 15/12/11 від 15.12.2011.

Так, згідно п. 2.1. договору, правовласник, будучи суб'єктом виключних майнових прав на об'єкти авторського права і суміжних прав з каталогу правовласника, надає ліцензіату права на використання в межах території об'єктів авторського права і суміжних прав з каталогу правовласника, а саме:

а) виключні майнові права на використання об'єктів авторського права і суміжних прав з каталогу правовласника способами публічного виконання, публічного показу, публічної демонстрації;

б) виключні майнові права на відтворення об'єктів авторського права і суміжних прав з каталогу правовласника для цілей здійснення їх використання передбаченими даним договором способами.

Умовами п. 2.2. договору передбачено, що правовласник надає ліцензіату на строк дії даного договору виключне права дозволяти (видавати ліцензії), перешкоджати та/або забороняти іншим особам використання об'єктів авторського права і суміжних прав з каталогу правовласника та території вказаними у п. 2.1 даного договору способами, а також за період до дати підписання даного договору ліцензіат має право отримати винагороду (роялті) від третіх осіб та організацій колективного управління, що зібрали таку винагороду від суб'єктів господарювання, які використовували об'єкти авторського права і суміжних прав з каталогу правовласника в межах території і способів використання, вказаних у п.2.1 даного договору, якщо така винагорода не була отримана раніше правовласником.

Згідно п. 3.4. договору, правовласник зобов'язується своєчасно інформувати ліцензіата про зміни у каталозі, проте у будь-якому разі не пізніше 5-ти робочих днів з моменту настання відповідної зміни правовласник направляє ліцензіату проект підписаного з його сторони додатку до даного договору, в якому вказано об'єкти авторського права і суміжних прав, які було додано та/або виключено з каталогу правовласника.

Даний договір набирає чинності з 01.01.2012 і діє до 31.12.2015. В частині проведення взаємних розрахунків даний договір діє до повного і належного виконання сторонами свої зобов'язань по ньому. Майнові права, визначені у розділі 2 даного договору, надаються правовласником ліцензіату на період строку дії даного договору (п. 8.1. договору).

Відповідно до п. 9.8. договору, сторони домовились про те, що каталог правовласника станом на дату підписання даного договору зафіксований у вигляді додатків до даного договору, які є його невід'ємною частиною. Зміни до каталогу правовласника вносяться у порядку, передбаченому п. 3.4 даного договору, шляхом підписання сторонами додаткових угод.

Додатком № 2933 від 01.03.2012 та додатком № 4 від 30.09.2012 до ліцензійного договору № 15/12/11 від 15.12.2011, сторони погодили, що каталог ТОВ «Чесна музика» поповнюється музичними творами згідно переліку, в якому зазначені такі музичні твори, як «Облака» та «Жить легко».

Так, листом від 23.09.2013 № 1777/09/13 ТОВ «Чесна музика» на виконання п. 3.4. договору № 15/12/11 від 15.12.2011 повідомило ТОВ «Автор Мюзік» про зміни в каталозі, а саме: з 23.09.2013 права інтелектуальної власності на деякі твори та фонограми, що належали ТОВ «Чесна музика» були виключені з каталогу останнього через незалежні від товариства обставини, тож з 24.09.2013 ТОВ «Чесна музика» є правовласником лише прав на твори і фонограми що наведені в таблиці.

В наведеному переліку таблиці такі твори, як «Облака» і «Жить легко» відсутні, що підтверджується описом вкладення у цінний лист із переліком найменувань документів та фіскальним чеком.

Отже, факт не підписання ТОВ «Автор Мюзік» додаткової угоди про обмеження каталогу, або відсутність такої взагалі не спростовує факт припинення майнових авторських прав на музичні твори «Облака» і «Жить легко» у ТОВ «Чесна музика», оскільки останнім дотримано умови п. 3.4 договору № 15/12/11 від 15.12.2011, щодо своєчасного повідомлення ТОВ «Автор Мюзік» про зміни у каталозі.

Таким чином, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції що на дату складання акту фіксації № 2/10/13 від 11.10.2013 відповідач не мав права використовувати музичні твори «Облака» «Жить легко», оскільки такі права були припинені у особи - ТОВ «Чесна музика», від якої ТОВ «Автор Мьюзік» та ТОВ «Індормедіа» їх отримали.

Згідно зі ст. 443 ЦК України, використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

За приписом ст. 445 ЦК України, автор має право на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права" автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору.

Згідно з ч. 5 ст. 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права" право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.

Статтею 45 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами особисто, через свого повіреного або через організацію колективного управління.

Суд зазначає, що ТОВ «Лобода Мьюзик» набуло виключних майнових авторських та суміжних прав інтелектуальної власності на використання музичного твору «Облака», автором музики якого є Баринова М.Г. (Маша Калашнікова), автором тексту - Баринова М.Г. (Маша Калашнікова)/ Лобода С.С., виконавцем - LOBODA, уклавши з гр. РФ Бариновою М.Г. та гр. України Лободою С.С. договір про передачу (відчуження) виключних майнових та суміжних прав №11/11/10-А від 11.11.2010.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авторське агентство «Чесна Музика», в свою чергу, уклавши з ТОВ «Лобода Мьюзик» ліцензійний договір від 01.10.2013 № 128/2 отримало виключну ліцензію на використання творів, фонограм та кліпів, а також право дозволяти чи забороняти використання творів, фонограм та/або кліпів наступними способами: перероблювати твори, фонограми, кліпи в форму об'єктів; відтворювати об'єкти; розповсюджувати об'єкти; доводити твори та об'єкти до широкого загалу таким чином, що кожна особа може отримати до них доступ з будь-якого місця та в будь-який час на власний вибір; публічне виконання творів/фонограм (та/або їх частин/фрагментів). При цьому за ліцензіаром зберігаються право на публічне виконання творів/фонограм відповідними артистами-виконавцями, перерахованими в додатку № 2 договору; сповіщення творів/фонограм (та/або їх частин/фрагментів) в ефір; сповіщення творів/фонограм (та/або їх частин/фрагментів) по кабелю; публічний показ творів/фонограм (та/або їх частин/фрагментів); включення творів/фонограм в склад аудіовізуальних творів (за виключенням випадків, коли оригінальний виконавець здійснює виконання самостійно та/або спільно з іншою особою, а також у випадку безоплатної передачі цього виду прав третім особам); отримання винагороди за вказані в цьому пункті договору способи використання творів/фонограм.

Відповідно до ст. 1108 ЦК України особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності). Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону. Виключна ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.

Таким чином, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що використання відповідачем спірних музичних творів у власній господарській діяльності відбулося без дозволу відповідного правовласника та без сплати авторської винагороди, права на які належать позивачу за виключною ліцензією на підставі ліцензійного договору від 01.10.2013 № 128/2, укладеного між ТОВ «Лобода Мьюзик» та ТОВ «Авторське агентство «Чесна Музика».

Статтею 445 ЦК України передбачено право автора на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.

Статтею 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» встановлено, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 вказаного вище Закону обмежень майнових прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених ст. 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення.

Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», при порушеннях будь-якою особою, зокрема, авторського права, передбаченого статтею 50 закону, суб'єкти авторського права мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого

порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсацій.

Пунктом «г» ч. 2 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про: виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у

встановлених пунктом «г» ч. 2 ст. 52 Закону межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Відповідно до п.п. 51.2, 52.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб'єкт такого права доводити не зобов'язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації.

Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні. У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.

Позивачем у зверненні до місцевого господарського суду з даним позовом визначено суму компенсації 48 720,00 грн компенсації (по 10 мінімальних заробітних плат на користь кожного з авторів за кожний з використаних творів).

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» з 1 січня 2014 року встановлено розмір мінімальної заробітної плати 1 218,00 грн. на місяць.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач належними засобами доказування довів факт порушення відповідачами майнових прав суб'єкта авторського права шляхом вчинення дій, які визнаються порушенням авторського права, але належним чином не обґрунтував співвідношення розміру визначеної ним компенсації за порушення авторського права з розміром завданої неправомірним використанням об'єкта авторського права шкоди, що може бути визначена з урахуванням розміру збитків потерпілої особи, розміру доходу, отриманого відповідачем внаслідок правопорушення, тощо.

Враховуючи наведене, вимоги позивача про зобов'язання відповідача сплатити компенсацію за порушення авторських прав позивача правомірно задоволені місцевим господарським судом частково у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, що становить 12 180, 00 грн.

Перевіривши правильність та відповідність нормам чинного законодавства оскаржуване рішення в частині розподілу судових витрат, колегія суддів робить висновок про правомірність згідно ст. 49 ГПК України покладення місцевим господарським судом витрати по сплаті судового збору на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Таким чином, на підставі вищевикладеного апеляційний суд не приймає до уваги твердження скаржників, що зазначені в апеляційній скарзі стосовно порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме 4-2, 4-7, 32 - 37, 43 ГПК України, ст.ст. 15, 32 Закону України «Про авторське право і суміжні права», ст.ст. 204, 440, 1109 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст.ст. 32-34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі доказів та пояснень наявних в матеріалах справи дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 ГПК України підстав для скасування чи зміни ухвали місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-7, 32-34, 43, 44, 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 19.01.2015 у справі № 910/23719/13 залишити без змін.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді А.А. Верховець

С.В. Сотніков

Previous document : 45113906
Next document : 45113933