Court ruling № 44998708, 10.06.2015, Chernivtsi Regional Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2015 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Заводян К. І.

Суддів: Бреславського О.Г., Савчук М.В.

Секретаря: Давньої Я.А.

З участю: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк (далі ПАТ КБ ПриватБанк) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіцманського районного суду від 27 квітня 2015 року, -

в с т а н о в и л а:

У грудні 2014 року публічне акціонерне товариство Комерційний банк ПриватБанк подало позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Посилалось на такі обставини.

25 липня 2007 року між ним та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CVBHAK00010032, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 34204 грн. для придбання автомобіля, зі сплатою за користування відсотків у розмірі 1,34 % на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,14 % від суми виданого кредиту, а також єдино разової комісії в розмірі 1 % від суми виданого кредиту, строком до 24 липня 2012 року.

Погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, іншими витратами згідно умов, здійснюється щомісяця шляхом надання банку грошових коштів (щомісячного платежу).

В забезпечення виконання кредитних зобовязань ОСОБА_1 надав в заставу банку новий автомобіль FAW CA 1011.

Провадж. №22-ц/794/820/15 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_2І

Категорія: 19/27 Доповідач: Заводян К.І.

ОСОБА_1 систематично не виконував взяті на себе зобовязання за кредитним договором, не сплачував отриманий кредит та відсотки за користування ним, у зв'язку з чим станом на 04 листопада 2014 року заборгованість за кредитним договором становить 240959 грн. 74 коп., в тому числі по: кредиту - 33921 грн. 77 коп., прострочених відсотках за користування кредитом 54125 грн. 37 коп., комісії 2155 грн. 03 коп., пеня 150757 грн. 57 коп., яку він не погасив.

Під час розгляду справи в суді ПАТ КБ ПриватБанк зменшило позовні вимоги в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання зобовязань. За період з 04 листопада 2013 року по 04 листопада 2014 року розмір заборгованості по пені становить 59127 грн. 95 коп.

ПАТ КБ ПриватБанк просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 149330 грн. 12 коп. в тому числі:

33921,77 грн. - заборгованість за кредитом;

54125,37 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом;

2155,03 грн. заборгованість по комісії;

59127,95 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобовязань за договором.

Рішенням Кіцманського районного суду від 27 квітня 2015 року позов ПАТ КБ ПриватБанк задоволено .

Із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ ПриватБанк стягнуто заборгованість за кредитним договором в сумі 149330 грн. 12 коп., яка складається з 33921 грн. 77 коп. непогашеної суми кредиту, 54125,37 грн. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, 2155,03 грн. заборгованість по комісії; 59127 грн. 95 коп. пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитом.

ОСОБА_1 подав на рішення суду апеляційну скаргу.

Вважає, що суд неповно зясував обставини справи, а висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи. Судом порушені норми матеріального та процесуального права.

Позивач подав позов з порушенням позовної давності.

Судом було проігноровано заявлене ним клопотання про застосування позовної давності.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України строк позовної давності починається з листопада 2008 року і спливає у листопаді 2011 року. Позовна заява подана 10 грудня 2014 року, тобто через 3 роки з моменту закінчення строку позовної давності.

Банк також порушив строки давності, передбачені п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, предявивши позовні вимоги щодо стягнення з нього заборгованості по комісії та пені.

Судом не взято до уваги, що він намагався вжити заходи щодо погашення заборгованості. Представникам банку він передав 31181 грн. з урахуванням вартості автомобіля, як заставного майна, який у подальшому був ними реалізований.

Просив скасувати рішення районного суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ПАТ КБ ПриватБанк.

Колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не

убачається.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 25 липня 2007 року між ПАТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №CVBHAK00010032, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 34204 грн. для придбання автомобіля, зі сплатою за користування відсотків у розмірі 1,34 % на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,14 % від суми виданого кредиту, а також єдино разової комісії в розмірі 1 % від суми виданого кредиту, строком до 24 липня 2012 року.

В забезпечення виконання кредитних зобовязань ОСОБА_1 надав в заставу банку новий автомобіль FAW CA 1011.

Згідно п. 7.1. кредитного договору в погашення заборгованості за кредитним договором позичальник зобовязався сплачувати щомісячний платіж в сумі 885,19 гривень. Проте обовязків за договором не виконував.

Згідно акта від 10 жовтня 2011 року за прострочення платежів ОСОБА_1 добровільно передав банку автомобіль FAW CA 1011, що перебував під заставою.

Докази про час і суму реалізації автомобіля в матеріалах справи відсутні.

Проте, згідно розрахунку заборгованості (а.с.5 зв.) 20 серпня 2014 року 25000 гривень були зараховані банком в рахунок погашення процентів за користування кредитом.

Заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором склала 149330 грн. 12 коп., в тому числі:

33921,77 грн. - заборгованість за кредитом;

54125,37 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом;

2155,03 грн. заборгованість по комісії;

59127,95 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобовязань за договором.

Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив клопотання ОСОБА_1 про застосування до правовідносин сторін позовної давності (а.с.27).

Строк виконання зобовязань за кредитним договором - 24 липня 2012 року.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново (чч. 1, 3 ст. 264 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності

починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

За умовами договору (п.7.1) погашення кредиту повинно здійснюватись позичальником частинами в період з 1 по 5 число кожного місяця.

Початок позовної давності для стягнення платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із зобовязань за договором.

Однак, перебіг позовної давності переривається 20 серпня 2014 року - зарахуванням банком 25000 гривень від реалізації автомобіля в рахунок погашення процентів за користування кредитом.

Позов подано 12 грудня 2014 року.

На підставі наведеного суд першої інстанції зясував обставини справи, перевірив доводи сторін належними доказами, правильно застосував норми матеріального і процесуального права і ухвалив рішення, яке відповідає встановленим обставинам справи, вимогам матеріального права, підстав для його зміни чи скасування не убачається.

Керуючись ст.ст.307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Кіцманського районного суду від 27 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: