Court ruling № 44979398, 26.05.2015, Kharkiv Regional Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

провадження № 22ц/790/2409/15 Головуючий 1 інст. Клімова С.В.

Справа №628/1420/14-ц Доповідач - Шаповал Н.М.

Категорія: договірні

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого Шаповал Н.М.,

суддів: Макарова Г.О.,

ОСОБА_1

за участю секретаря Таран В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Куп»янського міськрайонного суду Харківської області від 02 грудня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення пені від простроченої суми,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив стягнути з ОСОБА_2 пеню від простроченої суми у розмірі 22318 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позову зазначив, що 18.08.2007 року він виконав роботи з ремонту автомобіля Mazda, що належав відповідачу. За виконану роботу останній взяв на себе зобов»язання сплатити 2800 доларів США. У разі, якщо позивач не сплатить основний борг у строк до 01.05.2008 року, сплачуватиме пеню у розмірі 3% за кожен день прострочення виконання зобов»язання. У вказаний строк відповідач взяті на себе зобов»язання не виконав.

Сума, на яку збільшився борг з урахуванням 3% за кожен день прострочення виконання зобов»язання, відповідно до розрахунку позивача від 05.05.2014 року, становить 394531,20 грн.

Також, позивач посилався на те, що діюче законодавство не пов»язує припинення зобов»язання з прийняттям судового рішення або відкриттям виконавчого провадження, а наявність судових рішень про стягнення заборгованості не припиняє грошового зобов»язання боржника і не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків. Ціна позову щодо вимог майнового характеру становить 22318,00 грн., тобто, не більше суми основного зобов»язання.

У зв»язку з викладеним, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь пеню від простроченої суми за період з 19.03.2013 року по 05.05.2014 року в розмірі 22318,00 грн. за несвоєчасне виконання зобов»язань та судові витрати.

Заочним рішенням Куп»янського міськрайонного суду Харківської області від 02 грудня 2014 року позов ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 пеню від простроченої суми за період з з 19.03.2013 року по 05.05.2014 року в розмірі 22318,00 грн. за несвоєчасне виконання зобов»язань, вирішено питання про судові витрати.

Ухвалою Куп»янського міськрайонного суду Харківської області від 05 лютого 2015 року заяву ОСОБА_2 про скасування вказаного заочного рішення залишено без задоволення.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування зазначеного заочного рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3

Перевіряючи законність і обґрунтованість судового рішення відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін з підстав, передбачених ст.. 308 ЦПК України.

Приймаючи рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 пеню від простроченої суми районний суд виходив із того, що зобовязання між сторонами не є припиненими, оскільки не виконані належним чином відповідачем.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду за таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням апеляційного суду Харківської області від 10 квітня 2012 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 три проценти річних за несвоєчасне виконання зобовязання у сумі 2209, 48 грн., пеню за несвоєчасне виконання зобовязань у розмірі 22318 грн. та у частині стягнення суми боргу у розмірі 22318 грн. рішення суду першої інстанції залишено без змін. ( а.с. 25, 22)

Із довідки ВДВС Куп"янського МРУЮ від 26. 09. 2014 року вбачається, що з боржника ОСОБА_2 станом на 26. 09. 2014 року сума заборгованості не стягнута. ( а.с. 63)

Згідно з вимогами ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У п. 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зазначено, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права

Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599-601, 604 - 609 ЦК.

Суду не надано доказів виконання рішення суду від 9 квітня 2013р., тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про обов'язок позичальника сплатити позивачу за невиконання зобовязання, яке зазначено у розписці.

Доводи ОСОБА_2 про те, що суму пені слід зменшити, були враховані судом першої інстанції і відповідно до положень ч. 3 ст. 551 ЦК України з 639626, 40 грн. сума зменшена до 22318 грн.

Строк позовної давності не пропущено позивачем, оскільки судом першої інстанції від 13. 11. 2013 була стягнута з відповідача неустойка. Отже ОСОБА_3 у річний строк, передбачений п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, звернувся до суду з позовом про стягнення пені 06. 05. 2014 року. ( а.с. 1)

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд повно та всебічно з»ясував обставини по справі, наданим доказам дав належну оцінку і постановив законне рішення.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Заочне рішення Куп»янського міськрайонного суду Харківської області від 02 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: