Court ruling № 44877500, 03.06.2015, Lviv Administrative Court of Appeal

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2015 р. № 876/6496/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Большакової О.О.,

Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу приватного підприємства «СЦ-Сервіс-Центр Стрий» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2014 року в адміністративній справі № 813/3223/14 за позовом Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до приватного підприємства «СЦ-Сервіс-Центр Стрий» про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2014 року Стрийська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі - Стрийська ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області) звернулася з позовом до приватного підприємства «СЦ-Сервіс-Центр Стрий» (надалі - ПП «СЦ-Сервіс-Центр Стрий») про стягнення податкового боргу на загальну суму 166 879,57 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач не сплатив у встановлені законом строки податковий борг із податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств та з орендної плати за землю. На момент звернення до суду суми податкових зобов'язань відповідача є узгодженими та у встановлені строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2014 року позов задоволено.

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржило ПП «СЦ-Сервіс-Центр Стрий», яке вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовує тим, що податкові вимоги на підставі Податкового кодексу України на вказану суму податкового боргу не надсилались.

Відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга є безпідставна і не підлягає до задоволення з наступних міркувань.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ПП «СЦ-Сервіс-Центр Стрий» зареєстроване як юридична особа 01.07.2002 року, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 18484232 від 07.04.2014 року. Відповідача взято на облік в органах державної податкової служби як платника податків з 08.07.2002 року за №1560-Г, що підтверджується довідкою позивача № 3124/1/13-11-18-20 від 23.04.2014 року.

Податковий борг ПП «СЦ-Сервіс-Центр Стрий» виник у зв'язку з несплатою податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств та орендної плати за землю, визначених згідно з:

- податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2013 року від 18.10.2013 року;

- податковою декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2013 року від 14.11.2013 року;

- податковою декларацією з податку на додану вартість за листопад 2013 року від 17.12.2013 року;

- податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2013 року від 31.12.2013 року;

- податковим повідомленням-рішенням форми «Р» № 0000522211 від 27.12.2013 року на суму штрафних санкцій 2040,00 грн, прийнятим на підставі акта перевірки № 38/22-11/32053949 від 18.12.2013 року;

- податковим повідомленням-рішенням форми «Р» № 0000022303/0 від 10.01.2011 року на загальну суму 25 001,00 грн (за основним платежем - 16667,00 грн, за штрафними санкціями - 8334,00 грн), прийнятим на підставі акта перевірки № 4054/23-3/25560778 від 23.12.2010 року;

- податковим повідомленням-рішенням форми «Р» № 0000352202 від 27.03.2014 року на суму штрафних санкцій 1020,00 грн, прийнятим на підставі акта перевірки № 28/22-02/32053949 від 20.03.2014 року;

- податковим повідомленням-рішенням форми «Р» № 0000012303/0 від 10.01.2011 р. на загальну суму 29 168,00 грн (за основним платежем - 20 834,00 грн, за штрафними санкціями - 8334,00 грн), прийнятим на підставі акта перевірки № 4054/23-3/25560778 від 23.12.2010 року;

- податковим повідомленням-рішенням форми «Р» № 0000362202 від 27.03.2014 року на суму штрафних санкцій 1020,00 грн, прийнятим на підставі акта перевірки № 28/22-02/32053949 від 20.03.2014 року;

- податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за 2012 рік від 09.02.2013 року;

- податковою декларацією з орендної плати за землю за 2013 рік від 29.01.2013 року;

- податковою декларацією з орендної плати за землю за 2013 рік від 02.02.2013 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у встановлені законодавством строки борг не сплатив, податковий борг є узгодженим і наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) платники податків і зборів зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але несплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Приписами п.54.1 ст.54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п.54.3.1 - 54.3.6 п.54.3 ст.54 вказаного Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язан-ня протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

На виконання п.59.1 ст.59 ПК України, яка зазначає про те, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкову вимогу.

Судом встановлено, що ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013 р. у справі № 876/9813/13, апеляційну скаргу ПП «СЦ-Сервіс-Центр Стрий» залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.06.2013 р. у справі № 2а-7144/11/1370 за позовом ПП «СЦ-Сервіс-Центр Стрий» до ДПІ у Стрийському районі про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000022303/0 та № 0000012303/0 від 10.01.2011 р., якою в задоволенні позовних вимог відмовлено - без змін.

Податкові повідомлення-рішення № 0000522211 від 27.12.2013 р., № 0000352202 від 27.03.2014 р., № 0000362202 від 27.03.2014 р. отримані відповідачем 02.01.2014 р. та 01.04.2014 р., що підтверджується копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштової кореспонденції.

07.10.2008 р. позивачем надіслано ПП «СЦ-Сервіс-Центр Стрий» корінець першої податкової вимоги № 1/170/349 від 06.10.2008 р. на загальну суму 127 041,03 грн, яку відповідач отримав 08.10.2008 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

11.11.2008 р. позивачем надіслано ПП «СЦ-Сервіс-Центр Стрий» корінець другої податкової вимоги № 2/249/470 від 10.11.2008 р. на загальну суму 202 787,77 грн, яку відповідач отримав 12.11.2008 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

За приписами пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59.5 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Станом на момент розгляду справи податковий борг становить 166 879,57 грн і відповідачем не сплачено.

Положеннями ПК України не передбачено направлення податкової вимоги на кожну нову суму податкового боргу. Виставлення нової податкової вимоги на нову суму податкового боргу можливе лише після відкликання попередньої податкової вимоги за наявності підстав, передбачених ст.60 ПК України.

Тобто податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому грошові зобов'язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатись відкликаною, а у разі виникнення в майбутньому суми податкового боргу - контролюючим органом має бути виставлена нова податкова вимога.

При цьому відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України порядок надіслання платникові податків податкової вимоги є тотожним порядку надіслання податкового повідомлення-рішення.

У свою чергу, відповідно до п.58.3 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішен-ня вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Як було зазначено вище, податковий орган вживав заходи, спрямовані на погашення податкового боргу, а саме: відповідно до статті 59 ПК України надсилав податкові вимоги від 06.10.2008 р. на суму 127 041,03 грн та від 10.11.2008 р. на суму 202 787,77 грн, проте вказані заходи не спричинили погашення податкового боргу відповідачем.

При цьому, колегія суддів зазначає, що ані ПК України, ані Порядком направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року № 1037, не передбачено обов'язку податкового органу направляти платнику податкову вимогу, у разі якщо борг існував до набрання чинності ПК України та збільшився після 01.01.2011 року.

Отже, в даному випадку контролюючий орган не зобов'язаний повторно направляти податкову вимогу у разі збільшення податкового боргу після набрання чинності ПК України, тому покликання апелянта на те, що податкові вимоги на підставі ПК України на суму податкового боргу не надсилались, не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно із п.95.1 ст.95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що органам державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене та те, що відповідач не заперечував проти наявності боргу з 2008 року - часу надіслання податкових вимог по 2014 рік - час виникнення заборгованості зазначеної у даному позові, суд апеляційної інстанції вважає, що заявлені вимоги є законними і підлягають задоволенню, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що розглядаючи спір, місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Частиною першою статті 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З врахуванням викладеного судова колегія дійшла переконання, що доводи апеляційної скарги є безпідставними і необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «СЦ-Сервіс-Центр Стрий» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2014 року в адміністративній справі № 813/3223/14 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Р.Й.Коваль

Судді О.О.Большакова

Н.М.Судова-Хомюк