№ 44868921, 04.06.2015, Vinnytsia District Administrative Court

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

04 червня 2015 р. Справа № 802/1448/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Вергелеса А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Павліченко А.В.

представника позивача: Марусич Л.В.

представника відповідача: Шевчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Немирівської об'єднаної державної податкової інспекції

до: товариства з додатковою відповідальністю "Брацлав"

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Немирівська об'єднана державна податкова інспекція з адміністративним позовом до товариства з додатковою відповідальністю "Брацлав" про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 1027342 грн. 95 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що станом на день звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом у сумі 1027342 грн. 95 коп., що виникла внаслідок несплати в установлений строк зобов'язань зі сплати сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, самостійно визначених відповідачем у звітах про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за період з вересня 2014 року по березень 2015 року.

Представником позивача в судовому засіданні 04.06.2015р. (від 03.06.2015р. №777) подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої представник Немирівської ОДПІ просить стягнути з відповідача 1045041 грн. 88 коп. єдиного внеску за період з вересня 2014 року по квітень 2015 року.

Суд, враховуючи права надані позивачеві статтею 51 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), керуючись статтею 137 КАС України, приймає збільшення позовних вимог та в подальшому розглядає справу про стягнення з товариства з додатковою відповідальністю "Брацлав» заборгованості з єдиного внеску в розмірі 1045041 грн. 88 коп.

Представником відповідача в судовому засіданні 04.06.2015р. подано заяву про визнання позову з врахуванням заяви представника позивача про збільшення позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні надала пояснення, що повністю відтворюють зміст позовної заяви та просила задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначила про визнання позовних вимог.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що товариство з додатковою відповідальністю "Брацлав" як суб'єкт підприємницької діяльності зареєстрований Немирівською районною державною адміністрацією Вінницької області 08.04.1994р., на податковий облік контролюючим органом взято 17.05.1994р. за №5 (а.с. 7).

Порядок сплати податків, зборів стосовно заявленої до стягнення суми боргу у спірних правовідносинах визначений Податковим кодексом України, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №455.

Згідно з п.п.16.1.3 та п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.п. 19-1.1.2, 19-1.33 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; подають центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, звіти та інформацію про надходження податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Суд зазначає, що Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

У зв'язку з набранням чинності законами України від 04.07.2013 №404-VІІ "Про внесення змін до Податкового Кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи (далі - Закон №404-VІІ ) та від 04.07.2013 №406-VІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" функції з адміністрування єдиного внеску Пенсійного фонду України передано Міністерству доходів та зборів України.

Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, відповідно до покладених на нього завдань забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.

Відповідно до п.2. ч.1 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.1. ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний зокрема своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною 3 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно положення ч.8 ст.9 Закону платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем подавались звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за вересень 2014р. у розмірі 166639 грн. 67 коп.; за жовтень 2014р. у розмірі 154608 грн. 24 коп.; за листопад 2014р. у розмірі 156178 грн. 08 коп.; за грудень 2014 року у розмірі 158893 грн. 79 коп.; за січень 2015р. у розмірі 132580 грн. 68 коп., за лютий 2015р. у розмірі 149632 грн. 08 коп.; за березень 2015р. у розмірі 150757 грн. 52 коп.; за квітень 2015р. у розмірі 154994 грн. 93 коп.

Частиною 10 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно пункту 2 ч.11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Немирівською ОДПІ застосовано до відповідача штраф у розмірі 36104 грн. 48 коп. та нараховано пеню у розмірі 39599 грн. 10 коп. за період з 21.03.2014р. по 16.10.2014р., що підтверджується рішенням №0019911700 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 28.10.2014р. Зазначене рішення позивачем отримане 30 жовтня2014р. та не оскаржувалось.

Наявність заборгованості у товариства з додатковою відповідальністю "Брацлав" в розмірі 1045041 грн. 88 коп. підтверджується також витягами з облікових карток платника єдиного внеску.

Згідно п. 6.2 Інструкції № 455 сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону підпунктом 6 пункту 4.3, абзацом другим підпункту 2, підпунктом 3 пункту 4.5 та підпунктом 2 пункту 4.6 розділу IV цієї Інструкції, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Органи доходів і зборів надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках, зокрема, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом (п. 6.3 Інструкції № 455).

З матеріалів справи, вбачається, що Немирівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Вінницькій області була сформована вимога про сплату боргу №Ю 84-23 від 01.04.2015, яка була отримана відповідачем 23.04.2015, згідно підпису на корінці податкової вимоги

Згідно п. 6.4 Інструкції № 455 вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо її передано службовій особі такого платника під підпис або надіслано Листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до вимог ч. 4 статті 25 Закону платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці дев'ятому цієї частини, орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Сторонами доказів щодо оскарження та скасування вказаної вимоги до суду не подано.

Згідно з ч.12 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Таким чином, за товариством з додатковою відповідальністю "Брацлав" рахується заборгованість у сумі 1045041 грн. 88 коп., яка підтверджується даними облікових карток особового рахунку, звітами, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Оцінюючи визнання позову відповідачем суд виходить з наступного.

Частиною третьою статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково. Згідно з частиною 4 цієї статті суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов висновку, що визнання позову не суперечить закону, не порушує нічиї права, свободи або інтереси.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з товариства з додатковою відповідальністю "Брацлав" заборгованості зі сплати єдиного внеску у сумі 1045041 грн. 88 коп., обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "Брацлав" (код ЄДРПОУ 05768237) заборгованість з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 1045041 грн. 88 коп. (один мільйон сорок п'ять тисяч сорок одну грн. 88 коп.) на р/р № 37199201000214, одержувач ГУ ДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015, код ЄДРПОУ 38562256.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Вергелес Андрій Валерійович