№ 44865110, 23.10.2014, Myrnohrad City Court of Donetsk Oblast (until 25.04.2025 - Dymytrov City Court of Donetsk Oblast)

Справа № 226/2361/14-п

Провадження № 3/226/382/2014

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2014 року суддя Димитровського міського суду Донецької області Клепка Л.І., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з ВДАІ м. Димитрова, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, який народився 16 липня 1985 року в місті Димитров Донецької області, працюючого в шахтоуправлінні «Покровське» електрослюсарем підземним, одруженого, має двох неповнолітніх дітей, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Димитровського міського суду перебуває справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП, яка надійшла з ВДАІ м. Димитрова до суду 24 вересня 2014 року.

У судовому засіданні ОСОБА_1, не визнаючи своєї провини у вчиненні адміністративного правопорушення, заявив клопотання про забезпечення його правовою допомогою шляхом призначення адвоката за рахунок держави. Підставами клопотання зазначив недостатність коштів для оплати допомоги захисника та невиплату підприємством, на якому він працює, заробітної плати.

Розглянувши клопотання, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, виходячи з наступного.

Право на правову допомогу в Україні гарантовано ст. 59 Конституції, відповідно до частини першої якої кожен має право на правову допомогу і є вільним у виборі захисника своїх прав. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно.

Згідно з рішенням Конституційного суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 року

«кожен має право на правову допомогу» треба розуміти як гарантовану державою можливість будь-якій особі незалежно від характеру її правовідносин з державними органами вільно, без неправомірних обмежень отримувати допомогу з юридичних питань в обсязі і формах, як вона того потребує.

Право на правовий захист закріплено і положеннями Європейської конвенції, ратифікованою Україною, згідно якої «кожен має право захищати себе особисто чи використовувати правову допомогу захисника, обраного на власний розсуд, або якщо він не має достатніх коштів для оплати правової допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, якщо цього вимагають інтереси правосуддя».

У випадках адміністративних проваджень право на правову допомогу передбачено частиною першою статті 268 Кодексу про адміністративні правопорушення. Відповідно до цієї норми особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Правові підстави забезпечення особи правом на безоплатну правову допомогу урегульовано положеннями Закону України « Про безоплатну правову допомогу». Згідно ст.14 цього закону право на безоплатну вторинну правову допомогу, зокрема, мають особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо середньомісячний сукупний дохід їхньої сім'ї

нижчий суми прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум" для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі менше двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, - на всі види правових послуг,

передбачені частиною другою статті 13 цього Закону. Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1218 гривень, для непрацездатних 949грн.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює на вугільному підприємстві ПАТ ШУ «Покровське» електрослюсарем підземним. Джерелом доходу його сімї, до складу якої, крім нього, входять дружина, що перебуває у відпустці по догляду за дитиною та двоє малолітніх дітей, є його заробітна плата та матеріальна допомога, яку отримує їх сімя на дитину, в розмірі 700 грн. щомісячно. Згідно довідки підприємства середня заробітна плата ОСОБА_1 складає 8613,58 грн. Заборгованість з заробітної плати за вересень 2014року, на що він акцентував увагу суду, перерахована йому 16.10.2014 року в повному обсязі. Таким чином, під перелік осіб, визначених законом, які мають право на безоплатну вторинну допомогу, ОСОБА_1 не підпадає.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» особі може бути відмовлено в наданні безоплатної вторинної правової допомоги, якщо вона не належить до жодної з категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 цього Закону. Оскільки ОСОБА_1 до категорій таких осіб не належить, в задоволенні клопотання про призначення йому безкоштовного адвоката слід відмовити. Наявність укладених кредитних договорів при вирішенні питання про надання безоплатної вторинної допомоги суд до уваги не приймає.

Керуючись ст.ст.14, 20 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», суддя -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення йому безкоштовного адвоката за рахунок держави відмовити.

Постанова окремому оскарженню не підлягає, проте заперечення на неї можуть бути включені в апеляційну скаргу на постанову суду, винесену за результатами судового розгляду адміністративного правопорушення.

СуддяЛ.І.Клепка