Court ruling № 44836989, 27.05.2015, Lviv Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2015 р. Справа № 876/9409/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Левицької Н.Г., Онишкевича Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськторф» на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2014 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськторф» про стягнення заборгованості,

встановив:

Приватне акціонерне товариство «Івано-Франківськторф» (далі - ПрАТ «Івано-Франківськторф») звернулось до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення на 60 помісячних платежів.

Заява мотивована тим, що ПрАТ «Івано-Франківськторф» не має змоги виконати та погасити заборгованість згідно постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року, оскільки у підприємства відсутні кошти, рахунки підприємства на час звернення із заявою є заблоковані, фінансово-господарська діяльність підприємства майже не здійснюється.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2014 року заява ПрАТ «Івано-Франківськторф» задоволена частково. Розстрочено виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.01.2014 року у справі за №809/154/14 про стягнення з ПрАТ «Івано-Франківськторф» в дохід бюджету коштів на погашення податкового боргу в розмірі 328 585 гривень 93 копійки на 12 (дванадцять) місяців рівними частинами, починаючи з моменту набрання ухвалою суду законної сили.

Відповідач - ПрАТ «Івано-Франківськторф» оскаржив ухвалу суду першої інстанції. Вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, просить скасувати ухвалу суду і прийняти нову, якою задовольнити заяву ПрАТ «Івано-Франківськторф» в повному обсязі.

В апеляційній скарзі зазначає, що ПрАТ «Івано-Франківськторф» не має можливості погасити податковий борг протягом періоду, визначеного оскаржуваною ухвалою, оскільки середній валовий дохід по підприємству складає приблизно 235 тисяч гривень, що унеможливлює виконання судового рішення про стягнення заборгованості протягом 12 місяців.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року задоволений позов Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області. Стягнуто з рахунків в обслуговуючих банках та за рахунок готівки ПрАТ «Івано-Франківськторф» в дохід бюджету кошти на погашення податкового боргу в розмірі 328 585, 93 гривень.

27.03.2014 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом виданий виконавчий лист №809/154/14 про стягнення з ПрАТ «Івано-Франківськторф» 328 585, 93 гривень податкового боргу. 09.09.2014 року головним державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції за вказаним виконавчим листом відкрите виконавче провадження ВП №44668205.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково заяву ПрАТ «Івано-Франківськторф», виходив з того, що заявником обгрунтовані обставини, що ускладнюють виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.01.2014 року у справі за №809/154/14.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Таким чином, виходячи з наведеної норми, суд лише у виняткових випадках задовольняє заяву про розстрочення виконання судового рішення, а період розстрочення визначається від обставин, зазначених заявником і є оціночним судженням.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, належним чином дослідивши та оцінивши заявником обставини неможливості виконання судового рішення, цілком підставно задовольнив заяву та розстрочив виконання судового рішення.

Посилання апелянта на те, що судом не задоволено його заяву в частині терміну розстрочення є безпідставними, оскільки строк розстрочення суд першої інстанції встановив, виходячи із наданих завником доказів про неможливість виконання судового рішення, а також із врахуванням вимог ст. 255 КАС України про те, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими для всіх осіб, які беруть участь у справі, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Посилання апелянта на неможливість погашення податкового боргу протягом періоду, визначеного оскаржуваною ухвалою, не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки питаня неможливості виконання судового рішення було підставою для заяви та предметом судового розгляду.

Доводів та доказів можливості виконання судового рішення у строк саме 60 місяців заявником не надано.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив :

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськторф» залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2014 року у справі № 809/154/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою суду законної сили.

Головуючий Л.П. Іщук

Судді Н.Г. Левицька

Т.В. Онишкевич