Decision № 44835649, 13.06.2015, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.06.15р. Справа № 904/4562/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім" "ЄВРОТРУБПЛАСТ", м.Рубіжне Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОРЕМОНТ", м.Дніпропетровськ

про стягнення 72 099,75 грн.

Суддя Мілєва І.В.

Представники:

від позивача: Романов В. В., довіреність № 28/2015 від 03.06.2015р.

від відповідача: Носенко Ю. М., довіреність б/н від 04.11.2014р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євротрубпласт" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроремонт" про стягнення 72 099,75 грн., з яких: 29 850,00 грн. - борг за поставлений товар, 24 041,40 грн. - інфляційні втрати, 18 208,35 грн. - проценти за користування чужими грошовими коштами.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 191 від 12.03.2013р., в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару.

Ухвалою суду від 28.05.2015р. порушено провадження по справі та призначено судове засідання на 09.06.2015р.

08.06.2015р. позивач подав клопотання про припинення провадження по справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 28 264,25 грн.

09.06.2015р. позивач подав клопотання про припинення провадження по справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 29850,00 грн.

09.06.2015р. в засіданні оголошено перерву до 11.06.2015р.

У судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача.

11.06.2015р. відповідач подав до заяву, вказавши, що проти позовних вимог в частині стягнення інфляційних та річних не заперечує.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.03.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євротрубпласт" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроремонт" (покупець) було укладено договір № 191 (далі - договір).

Постачальник зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти і оплати труби, комплектуючі та обладнання, а також супутні товари (надалі - товар), партіями в кількості, асортименті та за цінами, узгодженими сторонами в рахунках - фактурах або специфікаціях (додатках) до цього договору чи визначеними в порядку, передбаченому цим договором (п. 1.1. договору).

Оплата товару покупцем здійснюється шляхом часткової (70%) передоплати на поточний рахунок постачальника протягом 3-х банківських днів з моменту отримання від нього рахунку-фактури, останні 30% по факту поставки продукції, але в будь-якому випадку повна оплата має бути здійснена покупцем в строк не пізніше 5-ти днів з моменту поставки товару (п. 5.1. договору).

У випадку прострочення покупцем термінів оплати поставленого йому товару, покупець згідно ч.3 ст. 692 та ч.5 ст. 694 Цивільного кодексу України зобов'язаний сплатити на вимогу постачальника, проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 20% річних за весь період прострочення оплати (п. 8.4. договору).

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2013р., а частині виконання зобов'язань, що виникли в період дії договору - до їх повного виконання. З моменту підписання даного договору всі попередні усні та письмові домовленості сторін щодо предмету даного договору вважаються такими, що втратили силу (п. 12.1. договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар за видатковою накладною № ЕТП РТ 0504/032 від 05.04.2013р. на суму 149 500,00 грн. (а.с. 18).

Відповідач частково сплатив отриманий товар у розмірі 119 650,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 16-17).

Позивач стверджує, що у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 29 850,00 грн.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України).

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

08.06.2015р. позивач подав клопотання про припинення провадження по справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 28 264,25 грн.

09.06.2015р. позивач подав клопотання про припинення провадження по справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 29850,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується сплата відповідачем 10000,00грн. 14.05.2015р. та решти суми основного боргу у період з 29.05.2015р.

Позовна заява здана позивачем на пошту 21.05.2015р.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет позову.

Згідно з п.4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

З огляду на викладене, провадження у справі підлягає припиненню в частині стягнення основного боргу у розмірі 19850,00 грн. на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Стосовно 10 000,00грн., сплачених до подання позовної заяви до суду, - в цій частині суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 24 041,40 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 18 208,35 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. (ст.536 Цивільного кодексу України).

Відповіно до п. 8.4. договору у випадку прострочення покупцем термінів оплати поставленого йому товару, покупець згідно ч.3 ст. 692 та ч.5 ст. 694 Цивільного кодексу України зобов'язаний сплатити на вимогу постачальника, проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 20% річних за весь період прострочення оплати.

11.06.2015р. відповідач подав до заяву, вказавши, що проти позовних вимог в частині стягнення інфляційних та річних не заперечує.

Право відповідача визнати позов повністю або частково передбачено ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи. У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дії відповідача не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З урахуванням наведеного, господарський суд приймає визнання відповідачем позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та відсотків річних.

Враховуючи, те, що мало місце прострочення виконання зобов'язання є правовірними та такими що підлягають задоволенню позовні вимоги на суму 42 249,75 грн., з яких: 24 041,40 грн. - інфляційні втрати, 18 208,35 грн. - проценти за користування чужими грошовими коштами.

Згідно з абз. 4 п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України» правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 253,40грн. (13,87%), на відповідача - 1573,60грн. (86,13%).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 49, 78, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження по справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 19850,00 грн.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство "Дніпроремонт" (49081, м. Дніпропетровськ, вул. Коротка, 41, ідентифікаційний код 31869676) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євротрубпласт" (93009, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Трудова,1, ідентифікаційний код 33090871) 42 249,75 грн., з яких: 24 041,40 грн. - інфляційні втрати, 18 208,35 грн. - проценти за користування чужими грошовими коштами, про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство "Дніпроремонт" (49081, м. Дніпропетровськ, вул. Коротка, 41, ідентифікаційний код 31869676) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євротрубпласт" (93009, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Трудова,1, ідентифікаційний код 33090871) витраті по сплаті судового збору у розмірі 1573,60грн., про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення -з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.06.2015

Суддя І.В. Мілєва