№ 44809639, 10.06.2015, Odesa District Administrative Court

Справа № 1570/1274/2012

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2015 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого по справі судді Гусева О.Г.

за участю секретаря Селімової О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області за участю третіх осіб на стороні відповідача ОСОБА_3, Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2, за результатом якого, після збільшення позовних вимог, позивач просить скасувати наказ ГУМВС України в Одеській області № 1064 від 13.11.2009 року у частині покарання у вигляді його, позивача, звільнення; скасувати наказ ГУМВС України в Одеській області № 536 о/с від 08.12.2009 року у частині звільнення позивача у запас Збройних сил України; поновити позивача на посаді оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків ОСОБА_4 відділу міліції Київського РВ м. Одеси; анулювати у трудовій книжці позивача запис про його звільнення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року, яку було залишено без змін Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року, адміністративний позов ОСОБА_2 - частково задоволення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України вищевказані рішення скасовані, а справу направлено на новий розгляд.

Під час розгляду справи суд врахував вказівки ВАСУ. 02.06.2015 року Судом винесено Ухвалу про поновлення строків. Також суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до доданих документів, а саме довідки МСЕК ОСОБА_5 від 26.01.2005 року (т.1 а.с. 33) та довідки до акту огляду МСЕК від 19.12.2011 року (т.1 а.с. 34) родичка ОСОБА_5, 1951 року народження, є інвалідом I групи (інвалідність встановлена безстроково). Також була надана виписка із історії хвороби та копія амбулаторної карти хворої ОСОБА_5 (т. 1 а.с.35-41), які також свідчать про наявність у ОСОБА_5 захворювання, яке потребує постійного стороннього нагляду. Також у період з 01.09.2010 року по 08.11.2010 року та з 10.11.2011 року по 23.11.2011 року ОСОБА_2 проходив лікування у медичному закладі, що підтверджується виписками з медичної карти (т.1 а.с. 44, 45) та випискою №1213 з карти хворого (т.1 а.с. 46). На підставі вищевикладеного суд вважає строк пропуску звернення до адміністративного суду поважним.

Заявлені позовні вимоги позивачем обґрунтовані наступними доводами.

Як зазначає позивач, 25.06.2008 року, відповідно до наказу ГУМВС України в Одеській області № 343 о/с він був прийнятий на службу в органах внутрішніх справ.

З 17.04.2009 року, позивач проходив службу на посаді оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків ОСОБА_4 Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.

08.12.2009 року, відповідно до Наказу ГУМВС України в Одеській області № 536 о/с позивача було звільнено з займаної посади у запас Збройних Сил України, за п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за дискредитацію).

Позивач зазначає, що він не був ознайомлений з наказом про його звільнення, у результаті чого, ні зміст, ні текст, ні описання вчинку, що дискредитує звання працівника органів внутрішніх справ йому не були відомі.

Позивач вказує, що про своє звільнення він дізнався, приблизно 15-17 грудня 2009 року, при отриманні трудової книжки, тоді як, наказ про звільнення було підписано 08.12.2009 року, тобто в період з моменту винесення наказу про звільнення й до отримання трудової книжки позивач продовжував виконувати свої службові обов'язки.

Позивач зазначає, що йому не повідомлялось про проведення службового розслідування, у зв'язку з чим, він був позбавлений прав, передбачених п. 15 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України № 552 від 06.12.1991 р.

Позивач посилаючись на те, що його звільнення є незаконним, обґрунтовує свої доводи тим, що до нього було застосовано найсуворіший вид дисциплінарного покарання, підстав для застосування якого об'єктивно не було, про що свідчить рішення по результатам дослідчої перевірки, за результатом якої, Прокуратурою Київського району м. Одеси було встановлено відсутність протиправних дій позивача та відмовлено в порушенні кримінальної справи на підставі п. 2 ст. 6 УПК України.

На підставі викладеного, позивач вважає оскаржувані накази протиправними, та такими, що підлягають скасуванню, оскільки порушують його право займатися обраним видом діяльності, яке може бути захищено шляхом поновлення його на раніше займаній посаді.

Представник позивача, заявлені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, не заперечував проти розгляду справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача, Головне Управління МВС України в Одеській області до суду не з'явився, про час, місце та дату судового розгляду справи сповіщався належним чином, заявлені позовні вимоги не визнав, підтримуючи доводи, викладені в письмових запереченнях.

Представник третьої особи, Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, заявлені позовні вимоги не визнав, в задоволенні їх просив відмовити, підтримуючи доводи відповідача по справі, не заперечувала проти розгляду справи в порядку письмового провадження.

Третя особа, ОСОБА_3, в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про день час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив,03.06.2015 року надав заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності, також повідомив, що посаду оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків ОСОБА_4 відділу міліції Київського РВ м. Одеси не займає з 29.11.2013 року.

Протокольною ухвалою суду від 09.06.2015 року, розгляд справи призначений на 10.06.2015 року, в порядку письмового провадження, відповідно до положень ч.4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Як встановлено в ході розгляду справи, до 16-го Відділу внутрішньої безпеки в Одеській області СВБ ГУБОЗ МВС України, 29.09.2009 року, надійшла скарга від ОСОБА_6 на не законні дії співробітників ОСОБА_4 Київського РВ ОМУ ГУМВС України.

За звернення громадянки ОСОБА_6 оперуповноваженим в ОВС 16-го Відділу внутрішньої безпеки було проведено перевірку звернення на дії працівників ОСОБА_4 Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, які вимагали від заявниці гроші в сумі 5000 доларів США за не притягнення її доньки, ОСОБА_7, до кримінальної відповідальності.

Відповідно до положень п.п. 4.4 п. 4 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України № 552 від 06.12.1991 року, інспекції по особовому складу залучаються до проведення службових розслідувань у випадках: скоєння злочинів працівниками органів внутрішніх справ, корупції.

В ході перевірки, відносно позивача, було встановлено, дискредитацію ним звання працівника органів внутрішніх справ, яка виявилась у грубому порушенні вимог ст. 127 КПК України, ст. 264 КУпАП, що виразилось у не складанні протоколу з приводу особистого огляду ОСОБА_8, не опитування його з приводу виявленої у ОСОБА_7 речовини та відпущенні з відділу міліції без будь -якої перевірки особистості, вступу у неділові стосунки та вимагання хабара у матері затриманої -ОСОБА_6

За результатом проведеної перевірки, було складено висновок службового розслідування від 09.10.2009 року, затверджений Начальником 16-го ВВБ СВБ ГУБОЗ МВС України 15.10.2009 року.

Згідно з положенням п.п. 14.8 п. Інструкції № 552, посадова особа при проведенні службового розслідування зобов'язана: ознайомити з затвердженим висновком службового розслідування особу, у відношення якої воно проводилось за бажанням на те останньої, якщо це не суперечить вимогам дотримання державної або службової таємниці.

Відомості щодо ознайомлення позивача з висновком службового розслідування суду не надані.

13.11.2009 року, Начальником Головного управління МВС України в Одеській області було прийнято наказ № 1064 "Про покарання співробітників ОСОБА_4 Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області", згідно положень якого, за грубе порушення вимог Конституції України, ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, ст.ст. 2, 3, 10 Закону України "Про міліцію", ст. ст. 263, 264 КУпАП, Етичного кодексу працівника органів внутрішніх справ України, що виразилось у порушенні конституційних прав громадянки ОСОБА_7, безпідставному затриманні останньої, не складанні протоколу особистого огляду ОСОБА_8, не опитуванні останнього з приводу виявленої у ОСОБА_9 рослинної речовини, вступі у неділові стосунки з ОСОБА_6 та завданні істотної шкоди інтересам служби, оперуповноваженого ОСОБА_4 Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області лейтенанта міліції ОСОБА_2 наказано звільнити з органів внутрішніх справ за ст. 66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

З наказом позивача ознайомлено не було, через відмову останнього, про що було складено акт від 24.11.2009 року.

В мотивувальній частині зазначеного наказу, вказані події, що відбувались 28.09.2009 року.

А саме, в зазначений день близько о 15:00 год., на площі Толбухіна в м. Одесі оперуповноважений СБНОН ОСОБА_4 Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області лейтенант міліції ОСОБА_2 і дільничний інспектор міліції СДІМ цього ж відділення міліції, молодший сержант міліції ОСОБА_10, виявили громадян ОСОБА_8, 1985 року народження і ОСОБА_7, 1986 року народження, яких за зовнішнім виглядом запідозрили у причетності до незаконних дій з наркотиками. Лейтенант міліції ОСОБА_2 і молодший сержант міліції ОСОБА_10 наблизились до останніх, відрекомендувались та запросили їх до ОСОБА_4 Київського РВ ОМУ, для встановлення осіб, в якому оперуповноважений КМСД ОСОБА_4 Київського РВ ОМУ старший лейтенант міліції ОСОБА_11 провела особистий обшук ОСОБА_7, в ході якого виявила у останній, у правій чашці бюстгальтера паперовий пакунок з речовиною рослинного походження. При цьому ОСОБА_11 в порушення вимог ст. 264 КУпАП провела особистий обшук ОСОБА_7 без участі понятих та складання відповідного протоколу.

Через деякий час, лейтенант міліції, ОСОБА_2, запросив до ОСОБА_4 у якості понятих двох жінок -ОСОБА_12 та ОСОБА_13

У присутності означених громадянок слідчий Таїровського ВМ Київського РВ ОМУ старший лейтенант міліції ОСОБА_14 повторно провела особистий огляд ОСОБА_7, в ході якого, у останньої також виявила та вилучила вказаний вище паперовий пакунок з речовиною рослинного походження.

За результатами особистого огляду ОСОБА_7 старший лейтенант міліції ОСОБА_14 склала відповідний протокол, а молодший сержант міліції ОСОБА_10 прийняв пояснення від понятих, а лейтенант міліції ОСОБА_2 опитав ОСОБА_7

При цьому, ОСОБА_7 пояснила, що вказаний пакунок незадовго до затримання їй передав ОСОБА_8, незважаючи на це, лейтенант міліції ОСОБА_2 і молодший сержант міліції ОСОБА_10 а.А. жодних заходів щодо перевірки тверджень ОСОБА_7 не вжили, огляд ОСОБА_8 не провели, по суті справи останнього не опитали, фактично одразу, після встановлення особи, відпустили додому.

В подальшому, лейтенант міліції ОСОБА_2 склав рапорт про затримання ОСОБА_7, який того ж дня був зареєстрований до ЖРЗПЗ ОСОБА_4 за № 6961. Водночас, лейтенант міліції ОСОБА_2 склав протокол про адміністративне затримання ОСОБА_7 в порядку ст. 263 КУпАП та близько 22:10 год., передав зібрані матеріали, разом з затриманою ОСОБА_7, до чергової частини ОСОБА_4, де затриману було поміщено до кімнати для доставлених осіб.

Про затримання ОСОБА_7, лейтенант міліції ОСОБА_2 повідомив її матір -ОСОБА_6 та запросив останню до ОСОБА_4

Водночас, лейтенант міліції ОСОБА_2 склав протокол про закриття адміністративного провадження у відношенні ОСОБА_7 та звільнення останньої, як особи, затриманої в порядку ст. 263 КУпАП.

29.09.2009 року, вранці, лейтенант міліції ОСОБА_2 підписав у начальника ОСОБА_4 Київського РВ ОМУ підполковника ОСОБА_15 супровідний лист про направлення вилученої у ОСОБА_7, речовини до НДЕКЦ при ГУМВС для дослідження.

Поряд з цим, лейтенант міліції ОСОБА_2 підписав у першого заступника начальника відділу -начальника кримінальної міліції ОСОБА_4 Київського РВ ОМУ підполковника міліції ОСОБА_16 протокол закриття адміністративного провадження у відношенні ОСОБА_7 та звільнення останньої, який передав до чергової частини ОСОБА_4 разом з матеріалами затримання означеної громадянки.

Помічник начальника відділу, оперативний черговий ОСОБА_4 Київського РВ ОМУ, старший лейтенант міліції ОСОБА_17 в порушення вимог п. 4.25 Інструкції з організації діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, затвердженої наказом МВС України від 28.04.2009 року № 181, при прийомі чергування, належним чином, не перевірив законність перебування ОСОБА_7 в кімнаті для адмінзатриманих ОСОБА_4, та при наявності протоколу про звільнення особи, затриманої в порядку ст. 263 КУпАП та закриття адміністративного провадження, заходів щодо її звільнення не вжив.

29.09.2009 року, лейтенант міліції ОСОБА_2 зустрівся з матір'ю ОСОБА_7 -ОСОБА_6, якій повідомив, що за звільнення її доньки та не притягнення в подальшому до кримінальної відповідальності за зберігання наркотичних засобів, вона до 18.00 години повинна передати йому хабар у розмірі 4 тис. доларів США.

ОСОБА_6 за власною ініціативою зафіксувала вказану розмову за допомогою диктофону та того ж дня звернулася до 16 ВВБ в Одеській області зі скаргою на дії працівників ОСОБА_4

Того ж дня, близько 20:00 години, працівники 16-го ВВБ в Одеській області прибули до ОСОБА_4, де виявили ОСОБА_7, яка знаходилась в черговій частині без наявних правових підстав. Крім того, згодом з'ясувалось, що у вилученій у ОСОБА_7 речовини рослинного походження відсутні наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори.

Таким чином, у наказі № 1064 від 13.11.2009 року, викладені обставини, які вказують на скоєння позивачем проступку, що дискредитує його, внаслідок чого, лише до нього було застосовано найсуворіший вид покарання у вигляді звільнення.

За результатом досліджених обставин, суд приходить до висновку, що звільнення за п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за дискредитацію) являється крайнім, найсуворішим заходом дисциплінарної відповідальності, у зв'язку з чим, його застосування має бути вмотивованим та доведеним.

Наказом МВС України № 90 від 26.03.2010 року "Про стан дисципліни й законності в діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ та заходи щодо його покращення", зазначено про необхідність забезпечення своєчасного та якісного проведення службових розслідувань за фактами порушень законності та надзвичайних подій за участю особового складу, метою якого на сам перед є повне. Об'єктивне і всебічне розслідування обставин порушень, скоєних працівниками органів внутрішніх справ, виявлення причин і умов, що сприяли їх скоєнню, встановлення винних і забезпечення правильного застосування чинних нормативних актів для того, щоб кожний винний був притягнутий до відповідальності, а жоден невинний не постраждав.

З наданих до суду матеріалів, судом встановлено, що під час службового розслідування, проведеного оперуповноваженим в ОВС 16-го ВВБ ОСОБА_18, громадянка ОСОБА_6 була допитана, та надала письмові пояснення від 29.09.2009 року, згідно яких: " 29.09.2009 року, приблизно в 12 годні 30 хвилин, ОСОБА_2 знову зателефонував та сказав, що очікує в автомобілі напроти магазину "Таврія -В" на Люстдорфській дорозі. ОСОБА_2 сидів на передньому пасажирському сидінні. За кермом автомобілю знаходився молодий хлопець, який відрекомендувався співробітником міліції по імені ОСОБА_7. Вони запропонували сісти до автомобілю та поїхати до ОСОБА_4 Біля відділу міліції ОСОБА_2 запропонував піти в продуктовий магазин та придбати харчі для доньки ОСОБА_7 ОСОБА_2 взяв пакет з речами та харчами та зайшов до відділення міліції, а інший співробітник ОСОБА_7 продовжив розмову. Через декілька хвилин вийшов ОСОБА_2 та почав з ОСОБА_7 розповідати, що скоєне донькою діяння, тобто зберігання наркотичних засобів підпадає під кримінальну відповідальність, за що вона буде притягнута до кримінальної відповідальності та її виключать з вишу. При цьому співробітники міліції запропонували вирішити це питання, тобто не притягувати доньку ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності. При цьому вона, за вирішення питання, повинна передати гроші в сумі 5000 доларів США, при цьому сума грошей не називалась, а другий працівник міліції показав рукою " 5"(т.1 а.с. 115).

Також судом встановлено, що старшим слідчим прокуратури Київського району м. Одеси, була проведена дослідча перевірка відносно працівників ОСОБА_4 Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, по матеріалам наданим в прокуратуру Київського району м. Одеси з 16 ВВБ в Одеській області СВБ ГУБОП МВС України.

За результатом проведеної перевірки було встановлено, що аналіз роздруківки диктофонної розмови між ОСОБА_6, ОСОБА_2 та третім чоловіком, дає підстави стверджувати, що в розмові обидві сторони ставили питання щодо звільнення ОСОБА_7, згадувались суми, хоча конкретної розмови на предмет вимагання грошей не було.

Постановою старшого слідчого прокуратури Київського району м. Одеси ОСОБА_19 від 20.11.2009 року, в порушенні кримінальної справи відносно оперуповноваженого ВБНОН ОСОБА_4 Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_2 відмовлено за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст.. 368 КК України.

З урахуванням викладених обставин, судом встановлено, що дійсно, ОСОБА_2 були допущенні порушення норм процесуального закону при затриманні та звільнені громадянки ОСОБА_7, але ці проступки не є дискредитацій ними. Щодо вимагання грошей у ОСОБА_6 на звільнення доньки, суд вважає, що проведеною перевіркою, ця обставина не була доведена, що підтверджується дослідженими матеріалами справи.

Судом встановлено, що Наказ № 1064 від 13.11.2009 року було реалізовано Наказом ГУМВС України в Одеській області № 536 о/с від 08.12.2009 року, згідно якого у відповідності до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, ОСОБА_2 було звільнено у запас Збройних Сил України за п. 66 (за дискредитацію).

Листом Одеського ГУМВС України в Одеській області від 10.12.2009 р. № 31/8-4001, ОСОБА_2 було повідомлено про звільнення та запропоновано прибути до відділу кадрового забезпечення Одеського міського управління ГУМВС для ознайомлення з наказом.

Відомості щодо ознайомлення позивача з наказом № 536 о/с від 08.12.2009 року до суду не надано.

Згідно положень п. 48 Постанови КМ України від 29.07.1991 року № 114 "Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ", атестація осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу проводиться на кожній із займаних посад через чотири роки, а також при призначенні на вищу посаду, переміщенні на нижчу посаду і звільненні з органів внутрішніх справ, якщо переміщення по службі або звільнення провадиться по закінченні року з дня останньої атестації, а у виняткових випадках незалежно від цього строку.

На огляд суду було надано атестаційний лист лейтенанта міліції ОСОБА_2 за період з квітня 2009 року по листопад 2009 р., згідно якого, безпосереднім керівником було прийнято висновок, що позивач займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню з органів внутрішніх справ за п. 66 Положення № 114 (за дискредитацію). Атестаційний лист підписаний начальником ОСОБА_4 Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_15 без зазначення дати складення та підписання.

Згідно актів від 01.12.2009 р., від 03.12.2009 р., судом встановлено, що від ознайомлення з рішенням атестаційної комісії ОСОБА_2 відмовився у телефонному режимі.

Відповідно до положень ст. 14 Закону України "Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

З урахуванням встановлених в ході розгляду справи обставин, судом встановлено, що висновки перевірки, наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності та наказ про звільнення до відома позивача не доводились, висновки про скоєння позивачем дисциплінарного проступку який дискредитує звання працівника органів внутрішніх справ ґрунтуються на недоведених обставинах, а процесуальні порушення які були допущені позивачем під час несення служби 28.09.2009 р. та 29.09.2009 р. не пропорціональні тим негативним наслідкам які були застосовані до позивача у вигляді найсуворішого дисциплінарного стягнення.

Згідно положень п. 24 Постанови КМ України від 29.07.1991 року № 114 "Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ", у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді).

У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Згідно Постанови Верховного Суду України від 13.03.2007 року (номер судового рішення в ЄДРСР - 580887), визначення обсягу вимог, що підлягають судовому захисту, є диспозитивним правом позивача. Згідно зі статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

З урахуванням викладеного, суд не розглядає питання про виплату позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки позовні вимоги в цій частині не заявлялись.

Стосовно вимоги позивача щодо анулювання у трудовій книжці запису про звільнення, суд приходить до висновку, що зазначена вимога задоволенню не підлягає, з врахуванням наступних доводів.

Згідно положень п. 2.10. Наказу Міністерства праці України, Мінсоцзахисту, Мінюсту, від 29.07.1993, № 58 "Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників", у розділі "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається.

У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за N таким-то недійсний. Прийнятий за такою-то професією (посадою)" і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки.

У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення. Наприклад, пишеться: "Запис за N таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі". При зміні формулювання причини звільнення пишеться: "Запис за N таким-то є недійсним, звільнений ..." і зазначається нове формулювання.

З урахуванням викладеного, у суду не має підстав передбачати порушення відповідачем вищезазначених вимог при виконанні рішення суду, щодо поновлення позивача на роботі.

Відповідно до положень ст. 17 Закону України № 565-ХІІ від 20.12.1990 р. "Про міліцію", на службу до міліції приймаються на контрактній основі громадяни, здатні за своїми особистими, діловими і моральними якостями, освітнім рівнем, фізичною підготовкою і станом здоров'я виконувати покладені на міліцію завдання.

Згідно наданого до суду послужного списку, особистий № М-219697, ОСОБА_2 неодноразово заохочувався у вигляді подяки, відомості щодо дисциплінарних стягнень за час проходження служби у суду відсутні.

Згідно п.1 ч.1 ст.256 КАС України постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби підлягають негайному виконанню.

Однак з урахуванням того, що на час розгляду справи ОСОБА_2 вже поновлений на посаді оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків ОСОБА_4 Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, тому підстав для застосування негайного виконання рішення не існує.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 70, 71, 86, 159-163, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області за участю третіх осіб на стороні відповідача ОСОБА_3, Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі -задовольнити частково.

Скасувати наказ ГУМВС України в Одеській області № 1064 від 13.11.2009 року в частині покарання у вигляді звільнення ОСОБА_2.

Скасувати наказ ГУМВС України в Одеській області № 536 о/с від 08.12.2009 року у частині звільнення ОСОБА_2 у запас Збройних Сил України.

Поновити ОСОБА_2 на посаді оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків ОСОБА_4 відділу міліції Київського РВ м. Одеси.

В іншій частині позову - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.Г. Гусев