Дата документу 10.03.2015
Справа № 517/119/15-ц
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2015 року смт. Фрунзівка
Фрунзівський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Гончар І.В.
при секретареві Заболотній Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Фрунзівка Одеської області цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом та просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість у сумі 18 776, 37 грн., а також судовий збір 243, 60 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 02 березня 2010 року між позивачем та відповідачкою було укладено договір № б/н, на підставі якого остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідно до умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Однак відповідачка зобов'язання по кредитному договору не виконала, в зв'язку з чим виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути.
В судове засідання представник позивача не з'явився, проте попередньо надав письмову заяву в якій вказав що позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі за його відсутності, не заперечує проти винесення заочного рішення в разі відсутності відповідача.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, що підтверджено зворотнім поштовим повідомленням про отримання нею судової повістки, про причини неявки суд не повідомила.
Суд вважає, що відповідачка не з'явилась до суду без поважних причин, тому, при відсутності заперечень зі сторони представника позивача, вирішує справу на підставі наявних в ній доказів, матеріалів та ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Як встановлено судом, 02 березня 2010 року між позивачем та відповідачкою було укладено договір № б/н, на підставі якого остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідно до умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Відповідачка зобов'язання по кредитному договору не виконала, в зв'язку з чим станом на 31 грудня 2014 року в неї виникла заборгованість в сумі 18 776, 37 грн., яка складається з наступного:
заборгованість за кредитом - 13 958, 31 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом - 3 147, 76 грн; заборгованість по комісії за користування кредитом - 300, 00 грн;а також штрафи відповідно до п. 8.6 умов та правил надання банківських послуг:
штраф (фіксована частина) - 500, 00 грн; штраф (процентна складова) - 870, 30 грн.Згідно зі ст. 509 ЦК України, одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо) чи утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Ст. 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки.
Згідно зі ст. 1050 ЦК України боржник, що не повернув вчасно кредитні кошти, зобов'язаний сплатити кредитору неустойку.
Зважаючи на те, що відповідачкою було порушено умови кредитного договору, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача в повному обсязі.
Згідно з ст. 88 ЦПК України підлягають задоволенню також вимоги позивача про стягнення з відповідачки судових витрат.
На підставі ст.ст. 509, 526-527, 549, 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО 305299) кредитну заборгованість в сумі 18 776 (вісімнадцять тисяч сімсот сімдесят шість) грн. 37 коп.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО 305299) судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Одеської області через Фрунзівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя:
The court decision No. 44800660, Zakharivka District Court of Odesa Oblast (until 25.04.2025 - Фрунзівський районний суд Одеської області) was adopted on 10.03.2015. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key information easily.
This decision relates to case No. 517/119/15-ц. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: