№ 44792202, 11.06.2015, Chernihiv District Administrative Court

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 червня 2015 року Чернігів Справа № 825/1411/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді - Д'якова В.І.,

за участю секретаря - Воєдило Л.П.,

представника відповідача - Кривець Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області до Колективного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Лосинівська» про стягнення заборгованості зі сплати суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області (далі - УПФУ в м. Ніжині та Ніжинському районі, позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Колективного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Лосинівська» (далі - КСП «Агрофірма «Лосинівська») про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за пунктами «а» та «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з 01.03.2015 по 01.04.2015, в сумі 13 698,53 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідача зареєстровано в УПФУ в м. Ніжині та Ніжинському районі як страхувальника і згідно розрахунку управління, сума заборгованості відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.03.2015 по 01.04.2015, становить 13 698,53 грн. та відповідачем в добровільному порядку не сплачена.

Представник УПФУ в м. Ніжині та Ніжинському районі у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог в частині розміру суми фактичних витрат, що підлягає до сплати. Представник надав суду письмові заперечення в яких вказав, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2011 у справі № 11/75/9 встановлено, що КСП «Агрофірма «Лосинівська» не є правонаступником Державного підприємства дослідного господарства «Агрофірма «Лосинівська» Чернігівського інституту агропромислового виробництва УААН, а тому не може відповідати за його зобов'язаннями. Тому, позивач вказує на те, що особи, які вийшли на пенсію на пільгових умовах до 01.03.2011 (до моменту відновлення дії підприємства), не є пенсіонерами КСП «Агрофірма «Лосинівська» і підприємство не несе за ними зобов'язань по погашенню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійні страхування», а тому вони мають бути виключені з розрахунків.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що КСП «Агрофірма «Лосинівська» (код ЄДРПОУ 14249542) перебуває на обліку в УПФУ м. Ніжині та Ніжинському районі з 22.02.1993 за №12-10-0088, як платник єдиного внеску, що підтверджується повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску від 14.04.2015 №14/04 (а.с.10).

Як вбачається з матеріалів справи, у КСП «Агрофірма «Лосинівська» працювали громадяни, яким була призначена пільгова пенсія на підставі пунктів «а» та «б»-«з» статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Пунктами «б»- «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі; жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі; жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування; жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років; робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років; жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України; водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Статтею 1 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.

Абзацом 4 пункту 1статті 2 Закону №400/97-ВР передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 71 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи». Так, зокрема, внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок. Вказаним Законом сільськогосподарські товаровиробники віднесені до четвертої групи суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Таким чином, платники єдиного податку відшкодовують Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, на загальних підставах.

Згідно з пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі - Інструкція).

Згідно пункту 6.1 розділу 6 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірах - для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно пунктів 6.4-6.5 розділу 6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Згідно пункту 6.8 розділу 6 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

На виконання вимог чинного законодавства позивачем було надіслано КСП «Агрофірма «Лосинівська» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» та «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 2015 року, які були отримані відповідачем 31.01.2015, що підтверджується копією зворотного повідомлення, наявного в матеріалах справи (а.с.6, 7).

Згідно вказаних розрахунків розмір заборгованості КСП «Агрофірма «Лосинівська» по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, за період з 01.03.2015 по 01.04.2015, становить 13 698,53 грн.

В судовому засіданні встановлено та не заперечувалось представником відповідача, що станом на день розгляду справи, вищевказані розрахунки відповідачем оскаржені не були.

Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача щодо того, що КСП «Агрофірма «Лосинівська» та Державне підприємство дослідне господарство «Агрофірма «Лосинівська» (далі - ДП ДГ «Агрофірма «Лосинівська») є різними юридичними особами, оскільки вказане спростовується довідками про підтвердження трудового стажу, в яких зазначено, що підприємство ДП ДГ «Агрофірма «Лосинівська» перейменовано в КСП «Агрофірма «Лосинівська» (а.с. 50, 86, 89).

Вказані довідки видавались відповідачем своїм працівникам для підтвердження права на призначення пенсій відповідно до пунктів «а» та «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Також факт перейменування ДП ДГ «Агрофірма «Лосинівська» в КСП «Агрофірма «Лосинівська» підтверджується копією протоколу №1 від 08.11.2010, яким вирішено змінити назву підприємства (а.с. 107) та копією статуту КСП «Агрофірма «Лосинівська», зареєстрованого 01.03.2011 за №10511052228000347, де в п.1.9 зазначено, що підприємство змінило свою назву і продовжує свою діяльність (а.с. 25).

Крім того, суд зазначає, що предметом спору у даній справі є відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а не встановлення факту правомірності призначення пенсії (або правильності обрахунку розміру пенсії) на пільгових умовах особам, зазначених в розрахунку позивача.

Відповідач не позбавлений права оскаржити рішення або дії суб'єкта владних повноважень, у тому числі ті, які пов'язані з призначенням пільгових пенсій, якщо вважає, що його права та інтереси були ними порушені.

Отже, підтвердження факту понесення позивачем витрат на виплату та доставку пільгових пенсій кореспондується з обов'язком відповідача відшкодувати такі витрати.

Таким чином, відповідач фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, за період з 01.03.2015 по 01.04.2015 до теперішнього часу не сплатив, у зв'язку з чим утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 13 698,53 грн.

Відповідачем не надано жодних належних доказів щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, як і доказів, що спростовують викладені в позовній заяві обставини.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму в розмірі 13 698,53 грн. відповідач у встановлені строки до бюджету не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та доцільність задоволення позову в повному обсязі відповідно до заявлених вимог.

Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача-суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведення судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно частини 4 статті 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Лосинівська» (16663, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, смт. Лосінівка, вул. Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 14249542) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області (16600, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Шевченка, 21-ж, код ЄДРПОУ 37716087, р/р 25600928101003, філія ЧОУ АТ «Ощадбанк», МФО 353553) заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 01.03.2015 по 01.04.2015, в сумі 13 698 (тринадцять тисяч шістсот дев'яносто вісім) грн. 53 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя підпис В.І. Д'яков

З оригіналом згідно

Суддя: В.І. Д'яков