Court ruling № 44753500, 29.04.2015, Dnipropetrovsk Administrative Court of Appeal

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 квітня 2015 року

справа № 808/4303/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року по справі № 808/4303/14 за позовом Приватного підприємства “Бастіон-Дельта” до Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області визнання незаконним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Бастіон-Дельта» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, винесені Мелітопольською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, від 05.03.2014 №0000271503, яким зменшено розмір від'ємного значення на суму 148269,00грн., та №0000261503, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 316 010,00грн., у тому числі 252 808,00грн. за основним платежем та 63202,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. В обґрунтування позовних вимог зазначало, що підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішення став акт податкового органу, в якому зафіксовано порушення позивачем податкового законодавства в частині ненадання до декларації по ПДВ за грудень 2012 року первинних документів. Такі висновки відповідача підприємство вважає протиправними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки позивачем додано до декларації заяву з переліком підприємств, які відмовились від видання податкових накладних, що є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із постановою суду, Мелітопольська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Запорізькій області звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржене рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. На думку апелянта, суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи відповідача щодо того, що позивачем сформований податковий кредит за рахунок податкових накладних з датою виписки понад 365 днів, а також не надано первинних документів до додатку 8, що є грубим порушенням податкового законодавства. Крім того, у разі відмови контрагента у виписці податкових накладних, позивач має право додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту, проте зазначені вимоги позивачем не виконано.

У судовому засіданні сторони доводи, викладені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї підтримали в повному обсязі.

У відповідності до вимог статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України колегією суддів здійснено процесуальне правонаступництво Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на Мелітопольську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Колегія суддів, здійснивши перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та пред’явлених позовних вимог, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, 05 листопада 2012 року рішенням Мелітопольської ОДПІ № 24 було анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Бастіон-Дельта». Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2012 року у справі №0870/11137/12, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2013 року, визнано протиправним та скасовано рішення № 24 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Нове свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ позивач отримав 07 листопада 2013 року. 17 січня 2014 року ПП «Бастіон-Дельта» надано до податкового органу звітність за листопад-грудень 2013 року, до якої додав податкову декларацію з ПДВ за грудень 2013 року (включивши показники листопада 2013 року); додаток 5 Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів; додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну»; реєстр виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2013 року. 12 лютого 2014 року відповідачем проведено камеральну перевірку даних задекларованих у податковій звітності з ПДВ ПП «Бастіон-Дельта» за грудень 2013 року. За результатами проведеною перевірки складений акт №98/15-03/36210200. Під час перевірки встановлені, що у податковій декларації з ПДВ за грудень 2013 року позивач включив до складу податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних у листопаді 2012 року (більше ніж 365 днів) (стор 4 акту). Також, в акті зазначено, що в податковій декларації з ПДВ за грудень 2013 року ПП «Бастіон-Дельта» включено до податкового кредиту податкові накладні, по яких надано Додаток 8, при цьому не надано жодного первинного документу до Додатку 8, що підтверджують взаємовідносини з постачальниками (стор.4-5 акту). 21 лютого 2014 року позивачем подано заперечення на акт перевірки, до якого додано копії платіжних документів, які підтверджують взаємовідносини з постачальниками, вказаними у Додатку 8 до декларації з ПДВ за грудень 2013 року. 05 березня 2014 року податковим органом винесені спірні податкові повідомлення-рішення №0000271503, яким зменшено розмір від'ємного значення на суму 148269,00грн та №0000261503, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 316 010,00грн., у тому числі 252 808,00грн. за основним платежем та 63202,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками і зазначає наступне.

Підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішення стало порушення позивачем податкового законодавства в частині ненадання до декларації по ПДВ за грудень 2012 року первинних документів.

Так, 07 листопада 2013 року позивач, отримавши нове свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, надав до податкового органу декларацію з ПДВ за грудень 2013 року, включивши показники листопада 2013 року. Також, у податковій декларації з ПДВ за грудень 2013 року позивач включив до складу податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних у листопаді 2012 року, одночасно вказавши такі накладні у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2013 року. Також, разом із податковою декларацією з ПДВ за грудень 2013 року позивач надав додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну». Така заява була додана у зв’язку з тим, що податковим органом було анульовано свідоцтво платника ПДВ, на підставі чого його контрагенти відмовлялись надавати податкові накладні у період з грудня 2012 року по жовтень 2013 року.

Доводи апелянта про неподання первинних документів до додатку 8 колегія суддів вважає неспроможними, оскільки такі документи було додані до заперечення на акт перевірки.

Щодо посилань апелянта на те, що позивачем сформований податковий кредит за рахунок податкових накладних з датою виписки понад 365 днів, колегія суддів зазначає, що з урахуванням сплачених позивачем сум ПДВ по відповідним податковим накладним, таке порушення як невірне оформлення реєстру не може бути підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит. Крім того, позивач не мав можливості скористатись відповідним правом у 365 денний строк з підстав анулювання його свідоцтва платника ПДВ.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.6 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відтак, висновки суду першої інстанції щодо протиправності спірних податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції – без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року по справі № 808/4303/14 – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року у справі № 808/4303/14 – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай